17 листопада відбулися загальні збори Національної академії педагогічних наук України, присвячені 25-й річниці НАПН України. Учасники зборів заслухали і обговорили доповідь президента НАПН України Василя Кременя «25 років діяльності Національної академії педагогічних наук України: здобутки і перспективи». Було затверджено пріоритетні напрями досліджень НАПН України і Статут НАПН України в новій редакції, а також розглянуто питання і прийнято рішення про позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України. 

У загальних зборах України взяли участь віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, радник Президента України Юрій Богуцький, заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей, завідувач відділу головного департаменту з гуманітарної політики Адміністрації Президента України Микола Берізко, віце-президент НАН України Сергій Пирожков, член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Ірина Констанкевич, керівники національних галузевих академій наук України, делегація Комітету педагогічних наук Польської академії наук. За вагомі досягнення в галузі української освіти, педагогіки і психології провідних учених НАПН України відзначено високими державними і галузевими нагородами.

Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень у доповіді коротко окреслив історію становлення Академії, її досягнення за 25 років діяльності і перспективні завдання. Саме 17–18 листопада 1992 р., коли на зборах академіків-засновників та на загальних зборах тоді Академії педагогічних наук України обрано перших дійсних членів та членів-кореспондентів, сформовано керівні органи на чолі з президентом Академії Миколою Дмитровичем Ярмаченком, віце-президентом Леонідом Олексійовичем Каніщенком та головним ученим секретарем Олександрою Яківною Савченко, можна вважати днем народження АПН, а тепер НАПН України. Цьому передував далекоглядний Указ Президента України Леоніда Кравчука від 4 березня того ж року «Про заснування Академії педагогічних наук України». Цим актом, виходячи з необхідності поліпшення розвитку педагогічної науки, теорії і методики освіти в Україні, розроблення науково-методичних засад відродження національної школи, Академія засновувалася як вища галузева наукова установа.

У березні 1993 р. загальні збори Академії прийняли статут і положення про відділення. Віце-президентами і одночасно керівниками перших трьох відділень були обрані Василь Миколайович Мадзігон, Семен Устимович Гончаренко та Олександр Васильович Киричук. У наступних 1994–1995 рр. загальними зборами АПН України внесено зміни до її організаційної структури. Замість посад віце-президентів – керівників відділень введено посади віце-президента та академіків-секретарів відділень.

Василь Кремень наголосив на тому, що уся чвертьстолітня історія Академії щільно пов’язана із становленням суверенної Української держави, створенням національної системи освіти та її науково-методичного супроводу, утвердженням нових демократичних відносин в суспільстві, формуванням інноваційної та патріотично налаштованої людини – громадянина, творця і захисника України.

Від початку свого заснування НАПН України незмінно відігравала провідну роль у формуванні змісту, стандартів, методів шкільної, дошкільної та позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти, освіти осіб із спеціальними потребами, розробленні програм, підручників і навчальних посібників, розвитку теоретичних і методичних засад практичної психології, підготовці та реалізації нового національного освітнього законодавства, концепцій і стратегій модернізації освіти. Зокрема, у співпраці з профільними міністерством і парламентським комітетом, навчальними закладами Академія взяла активну участь у розробленні першого освітнього законодавства незалежної України.

24 лютого 2010 р. Академії, враховуючи її провідну роль у забезпеченні розвитку національної системи освіти, проведенні фундаментальних і прикладних досліджень з проблем освіти, педагогіки і психології, значний внесок у підготовку наукових і педагогічних кадрів, Указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенка надано статус національної.

Наступний період 2010–2016 рр. характеризувався подальшим розвитком Академії, посиленням її науково-методологічного і методичного супроводу реформ в освіті. У ці роки за ініціативи Академії теоретико-методологічно обґрунтовувалися, експериментально апробувалися та активно впроваджувалися у сфері освіти сучасні концептуальні засади щодо: дитиноцентризму, формування інноваційної глобалістської людини-патріота України; результатної парадигми, компетентнісного підходу, вимірюваної якості освіти; навчання впродовж життя та розвитку самостійності в освіті; переходу на новий зміст та 12-річну повну загальну освіту; запровадження інклюзивної освіти; використання інформаційно-комунікаційних і мережевих технологій навчання, медіаосвіти; лідерства в освіті та освіти дорослих тощо.

Президент НАПН України акцентував увагу учасників зборів на визначних для освітньої сфери подіях. Це, зокрема, у 2011 р. обґрунтування вченими НАПН України і прийняття Кабінетом Міністрів України Національної рамки кваліфікацій та нових стандартів дошкільної, початкової, базової і повної загальної середньої освіти на компетентнісній основі; у 2013 р. розроблення і схвалення загальними зборами НАПН України Концептуальних засад національної стандартної класифікації освіти, сумісної з міжнародною класифікацією, що нині закладена в нові освітянські закони; у 2016 р. створення спільно з Міністерством освіти і науки Концепції нової української школи, що передбачає 12-річний термін навчання, профільну старшу школу, створення мережі профільних і професійних ліцеїв і коледжів, розвиток інклюзивної освіти.

За словами Василя Кременя, значення 25-річної діяльності НАПН України насамперед у тому, що в історично короткі строки зроблено вагомий внесок у подальший розвиток освіти, педагогіки і психології, оновлено теорію навчання з огляду на її людинотворчу функцію; створено цілісну змістово-методичну систему для дошкільної, середньої, професійно-технічної, вищої, спеціальної, позашкільної та післядипломної педагогічної освіти, нові українські освітні стандарти, програми, підручники кількох поколінь, навчальні технології, орієнтовані на розвиток особистості; запропоновано нову методологію виховання, що ґрунтується на гуманістичних цінностях й інше.

За 25 років НАПН України стала надійним дослідницько-інноваційним фундаментом національної системи освіти незалежної України, підкреслив президент НАПН України.

У своїй діяльності, наголосив Василь Кремень, НАПН України взаємодіє з Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, Національною та національними галузевими академіями наук України, навчальними закладами, громадськими організаціями, об’єднаннями, Національною комісією України у справах ЮНЕСКО, Національним Еразмус+ офісом в Україні, Програмою ЄС «Горизонт 2020». Свою діяльність НАПН України будує на основі стратегічного планування з урахуванням актуальної проблематики в контексті викликів, що постають перед Україною, перспектив розвитку й пріоритетів діяльності, визначених законами України, указами Глави держави і рішеннями Уряду країни, Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Важливе значення для Академії має законодавче посилення її ролі в освітніх справах статтею 75 нового Закону України «Про освіту».

Наполеглива праця учених Національної академії педагогічних наук України зі супроводу освітніх реформ, інноваційний доробок науковців у галузях освіти, педагогіки і психології слугує поступу освітньої сфери. Створена майже зі здобуттям незалежності України, Академія увібрала найкращі педагогічні традиції української освіти, педагогіки і психології і продовжує їх розвиток відповідно до вимог часу, підсумував президент НАПН України.

З інформацією про затвердження пріоритетних напрямів досліджень НАПН України на загальних зборах виступив перший віце-президент, в. о. вченого секретаря НАПН України Володимир Луговий. Про Статут НАПН України в новій редакції йшлося у виступі віце-президента НАПН України Олега Топузова. Розглянувши істотно оновлені пріоритетні напрями наукових досліджень і назрілі поправки до чинного Статуту НАПН України, зокрема, у зв’язку прийняттям нового Закону України «Про освіту», загальні збори схвалили пріоритетні напрями досліджень НАПН України і Статут НАПН України в новій редакції.

Розглянувши рішення загальних зборів Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України про позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України Петра Володимировича Мельника від 17 листопада 2017 р. та рішення загальних зборів Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України про позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України Євгена Миколайовича Суліми від 17 листопада 2017 р. та керуючись пунктами 29, 30, 32 Статуту НАПН України, загальні збори НАПН України прийняли рішення позбавити Мельника Петра Володимировича та Суліму Євгена Миколайовича статусу члена-кореспондента НАПН України.