Національна академія педагогічних наук України бере активну участь у методологічному та науково-методичному забезпеченні розвитку освіти, розробленні її законодавчої і нормативної бази, створенні концепцій розвитку загальноосвітньої, професійної та вищої школи, здійсненні виховного процесу.
Президентом Національної академії педагогічних наук України є Василь Григорович Кремень академік Національної академії наук і НАПН України; академік НАПН України Володимир Іларіонович Луговий - перший віце-президент, в.о. головного ученого секретаря; академік НАПН України Топузов Олег Михайлович - віце-президент.
Основними завданнями Академії є: опрацювання нової філософії освіти; обгрунтування цілей і шляхів розвитку національної системи освіти; комплексний аналіз психічного розвитку дітей і молоді, формування у них сучасного світогляду, моральної і громадянської позиції; створення теорії цілісного розвитку особистості; опрацювання методології і теорії змісту освіти та процесу навчання в різних типах навчальних закладів; створення підручників, навчальних посібників, засобів навчання нового покоління; розроблення державних стандартів і системи оцінювання якості освіти на різних рівнях; дослідження актуальних питань інформатизації і комп′ютеризації навчального процесу; розроблення проблем професійної, вищої освіти та освіти дорослих; розвиток спеціальної освіти та ін.
Підвідомчі установи НАПН України - науково-дослідні інститути, центри та Університет менеджменту освіти об′єднано в п′ять відділень: загальної педагогіки та філософії освіти (академік-секретар Світлана Олександрівна Сисоєва); психології, вікової фізіології та дефектології (академік-секретар Сергій Дмитрович Максименко); загальної середньої освіти (академік-секретар Олександр Іванович Ляшенко); професійної освіти і освіти дорослих (академік-секретар Нелля Григорівна Ничкало); вищої освіти (академік-секретар Петро Юрійович Саух).
У складі Академії функціонують: Інститут педагогіки, Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут проблем виховання, Інститут спеціальної педагогіки, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Інститут професійно-технічної освіти, Інститут обдарованої дитини, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти, Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського, Педагогічний музей України, видавництво «Педагогічна думка».
Загальна чисельність членів НАПН України становить 163 особи, з них 75 дійсних членів (академіків) і 88 членів-кореспондентів. Окрім того, до Академії обрано 36 іноземних членів, 25 почесних академіків. У наукових установах працюють 817 вчених, з них 193 доктори і 386 кандидатів наук. Наукові та науково-педагогічні працівники установ і члени Академії виконують 278 науково-дослідних тем за 31 науковим напрямом.
За останні роки вченими Академії обґрунтовано концептуальні засади філософії людиноцентризму, зокрема дитиноцентризму, як провідного чинника соціального прогресу суспільства, трансформаційних змін в освіті, переходу від локально-стабільного до інтегрального рівня її розвитку. Визначено психологічні закономірності та умови становлення самодетермінації особистості, механізми її саморозвитку в сучасному освітньому просторі; обґрунтовано теоретико-методичні засади оптимізації виховного процесу засобами комплексного психологічного супроводу та вичленено і експериментально апробовано систему особистісно перетворювальних чинників, що ґрунтуються на закономірностях педагогічної і соціальної психології. Виявилися ефективними соціально-психологічні умови спрямованості молоді на здоровий спосіб життя та система заходів профілактики порушень адаптації молоді до стресів і кризових життєвих ситуацій. Розроблено моделі соціально-психологічної активізації когнітивних процесів соціального спілкування, технології оптимізації особистісного самоздійснення в різних сферах життя, формування в громадській думці позитивного образу освітніх та суспільних інновацій. Актуальними є обґрунтовані педагогічні умови формування в школярів базових соціальних цінностей, оптимізації виховного потенціалу навчального процесу у позашкільних навчальних закладах, зміст і технології формування екологічно доцільної поведінки школярів. Експериментально апробовані система патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах модернізаційних суспільних змін, принципи побудови змісту навчання і виховання учнів на засадах народності, моделі етновиховного середовища в навчальних закладах.
Перспективні результати здобуто в процесі дослідження педагогічних умов та методів формування у старших дошкільників цілісного світобачення, ціннісних орієнтацій дітей в сучасному соціокультурному середовищі. Увага приділялась організації обов’язкової дошкільної освіти (статус освіти, нормативна база, мережа нових типів дошкільних навчальних закладів) з метою розкриття особистісного потенціалу і вирівнювання стартових можливостей дитини для успішного навчання в умовах шкільного середовища.
Інноваційними є результати досліджень, що стосуються загальної середньої освіти. Розроблено дидактико-методичне забезпечення формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у процесі навчання української мови – рідної, читання, математики, основ здоров’я. Апробовано зміст і структуру процесуального освітнього компонента в початковій школі та технології формування його основних складових; визначено інваріантну і варіативну складову змісту навчання, вимоги до рівня підготовки учнів, які відображені в розробленому Державному стандарті початкової освіти. Розроблено дидактичні засади рівневої організації навчання учнів основної школи, диференційованого підходу до ефективного застосування методів і засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів, форм організації самостійної роботи.
Продовжується обґрунтування змісту освіти, наукових засад створення сучасних технологій навчання у профільній школі, моделей освітніх середовищ. Важливими результатами цих досліджень є розроблення та апробація принципів і критерії добору і структурування змісту шкільної освіти та шляхів її реалізації в навчальних програмах, підручниках, елективних курсах для різних рівнів навчання, нових підходів до дизайну навчальної літератури, дидактичних і методичних вимог до створення підручників і навчальних посібників на електронних носіях. Обґрунтовано концептуальні засади створення підручників з інтегрованих шкільних курсів. Практичне значення мають визначені організаційно-педагогічні засади моделювання розвитку сільських загальноосвітніх навчальних закладів та запропоновані варіативні моделі профільного навчання. Експериментально перевірені організаційні форми і методи підготовки учнів основної школи до вибору профілю навчання, які забезпечують своєчасне оцінювання комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, виявлення професійних орієнтацій учнів, урахування їх інтересів, потреб і схильностей.
Педагогічній практиці запропоновано розроблені комп’ютерно орієнтовані методичні системи навчання у школі та вузі: зміст і структура педагогічних програмних засобів, методичні засади їх застосування в навчальному процесу та реалізації в навчальних і методичних посібниках. Практичне значення мають також методи оцінювання якості програмних засобів навчального призначення. Визначено теоретичні основи проектування систем дистанційного навчання, здійснено його науково-методичне забезпечення в системі середньої і вищої освіти, створено серію навчальних посібників на електронних носіях для дистанційного навчання.
Заслуговують на увагу розроблені критерії взаємозв’язку психолого-педагогічних факторів в системі проектування особистісно-розвивального змісту навчання обдарованих учнів; програмне забезпечення аналізу результатів тестування школярів та навчально-дослідницької практики обдарованих дітей в системі середньої освіти. Інноваційними є розроблені і апробовані зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання і виховання дітей з особливими потребами. Успішно досліджуються проблеми, пов′язані з психолого-методичним супроводом навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку (розроблено зміст, навчальні і корегуючі програми, підручники, нові технології навчання та виховання).
Теоретично обґрунтовано інформаційно-аналітичне забезпечення професійно-технічної освіти, технології професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах ринку праці. Визначено педагогічні і економічні засади організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві, методичні основи курсового професійно-технічного навчання та умови впровадження гнучких педагогічних технологій у процес навчання виробничого персоналу підприємств. Виявилися ефективними запропоновані психолого-педагогічні засади професійної орієнтації молоді на робітничі професії. Експериментально перевірено педагогічні і методичні умови професійного навчання дорослих у ПТНЗ і на виробництві, ефективного формування професійно-педагогічної компетентності інженерно-педагогічних працівників. Обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки педагога вищої школи у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю, технології професійної орієнтації населення в умовах ринку праці.
Вагомими науковими результатами є розроблені методологічні засади підвищення якості вищої освіти у контексті європейського виміру; методична система проектування технологій інноваційної викладацької діяльності науково-педагогічних працівників ВНЗ (моделювання навчальної діяльності, управління якістю викладання, реалізація індивідуального, диференційованого та компетентнісного підходів у процесі викладання). Вченими НАПН України досліджено проблему трансформації вищої школи як соціального інституту в контексті радикальної модернізації українського суспільства, що здійснюється під впливом глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, обґрунтовано концепцію вищого навчального закладу як соціального інституту і механізму соціалізації молоді в сучасних суспільних умовах та роль вищої школи в системі соціальних інститутів держави і громадянського суспільства.
Теоретичне і практичне значення мають концептуальні підходи до визначення механізмів управління ефективністю та якістю освітніх послуг в системі вищої освіти; економічні критерії освітніх послуг з урахуванням вимог і стандартів вищої освіти країн Європейського Союзу; організаційно-педагогічні засади, зміст, форми і технології інтелектуального та духовного розвитку особистості в умовах навчально-виховного процесу класичного університету. Актуальним є розроблене нормативне, методичне, інформаційне та комунікаційне забезпечення кредитно-модульної організації навчального процесу за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, а також експериментально апробовані зміст і технології організації навчального процесу в інститутах післядипломної педагогічної освіти на засадах кредитно-модульної системи.
Вчені Академії брали активну участь у розробленні законодавчо-нормативного забезпечення модернізації освіти в Україні, зокрема државних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Національної рамки кваліфікацій, затвердженої Кабінетом Міністрів України та Національного освітнього глосарію, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки, схваленої ІІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти, Закону України "Про вищу освіту" та ін.
За результатами наукових досліджень члени Академії та вчені підвідомчих установ щорічно публікують понад 3 тис. праць, у тому числі близько 100 монографій, майже 200 підручників і навчальних посібників, більше 170 методичних посібників і рекомендацій, 40 словників і довідників, близько 140 збірників наукових праць, більше 70 навчальних програм і концепцій; проводять близько 200 масових науково-практичних заходів. У 2008 – 2012 роках видано Енциклопедію освіти, Білу книгу національної освіти України, Національну доповідь про стан і розвиток освіти в Україні, збірник наукових праць у 5-ти томах, присвячений 20-річчю НАПН України, в яких відображені основні результати психолого-педагогічних досліджень.
Важливою складовою наукового дослідження є експериментальна діяльність, яка здійснюється на базі 953 експериментальних майданчиків: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів. У ході 145 експериментів різних рівнів, з них, 32 експерименти – всеукраїнського рівня, відпрацьовуються близько 270 педагогічних і психологічних інновацій.
Основними періодичним виданнями НАПН України є «Педагогічна газета» і науково-теоретичний та інформаційний журнал «Педагогіка і психологія». Загалом Академія та її підвідомчі установи є засновником та співзасновником 54 друкованих видань, у тому числі двох газет, 25 наукових журналів і 27 збірників наукових праць, та шести електронних наукових видань. 67 % найменувань є науковими фаховими виданнями у галузі педагогічних, психологічних та філософських наук. Серед наукової періодики НАПН України: «Шлях освіти», «Проблеми сучасного підручника», «Порівняльно-педагогічні студії», «Актуальні проблеми психології», «Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи», «Професійно-технічна освіта», «Позашкільна освіта та виховання», «Мистецтво та освіта», «Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання», «Наукові студії із соціальної та політичної психології», «Вища освіта України», «Філософія освіти», «Інформаційні технології і засоби навчання», «Навчання і виховання обдарованої особистості: теорія та практика», «Вісник післядипломної освіти», «Педагогіка і психологія професійної освіти», «Наука і освіта» та ін.
При Президії НАПН України функціонує Міжвідомча рада з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні, яка щороку розглядає та затверджує понад 1,5 тис. тем докторських і кандидатських дисертацій. В установах Академії здійснюється підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру, в яких навчаються 470 аспірантів і готуються 78 докторантів; працюють 17 спеціалізованих учених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій у галузі педагогічних, психологічних і філософських наук.
НАПН України співпрацює з комітетами Верховної Ради України, Міністерством освіти і науки, Міністерством соціальної політики, Національною академією наук та національними галузевими академіями наук України, університетами й іншими навчальними закладами, громадськими організаціями.
Здійснюється плідне співробітництво з науковими установами та начальними закладами зарубіжних країн (Білорусія, Болгарія, Естонія, Іспанія, Казахстан, Канада, Китай, Латвія, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Росія, Словаччина, США, Угорщина, Франція, Чехія, Швеція та ін.) та міжнародними фондами й організаціями (ЮНЕСКО, Світовий банк, Європейський Союз, Рада Європи, Європейський фонд підготовки, Американські ради з міжнародної освіти, Британська рада), що сприяє інтеграції України в європейський та світовий освітній простір, збагаченню педагогічної і психологічної наук.