НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Про НАПН України » Сьогодення »

Національна академія педагогічних наук України – державна самоврядна наукова організація, яка здійснює методологічний та науково-методичний супровід розвитку сфери освіти, розробляючи її законодавчу і нормативну бази, створюючи концепції та стратегії розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, виконуючи наукові дослідження в галузі освіти, педагогіки і психології.

Місія академії – служіння українському суспільству шляхом здійснення на найвищому рівні досконалості фундаментальних і прикладних наукових досліджень та експериментальних розробок з метою наукового і методичного забезпечення ефективного функціонування та перспективної модернізації освіти для безперервного розвитку людини впродовж життя від народження у період швидких цивілізаційних змін, формування конкурентоспроможного людського капіталу української держави.

Візія академії – національний міжнародно інтегрований інноваційний осередок наукових досліджень і експериментальних розробок, що продукує інновації у сфері освіти, педагогіки та психології, реалізує освітнє, дослідницьке партнерство наукових інститутів, закладів освіти та державних установ задля суспільного розвитку на засадах європейських і національних пріоритетів та повоєнного відновлення України на інноваційній, високоінтелектуальній, високотехнологічній та високопатріотичній основі.

Керівництво академії:

Президент Василь Григорович КРЕМЕНЬ, дійсний член (академік) НАН України і НАПН України.

Перший віце-президент, в.о. головного ученого секретаря Володимир Іларіонович ЛУГОВИЙ, дійсний член (академік) НАПН України.

Віце-президент Олег Михайлович ТОПУЗОВ, дійсний член (академік) НАПН України.

Цільові пріоритети розвитку та основні завдання академії:

  • національне лідерство в науках про освіту, педагогіці і психології;
  • зв’язок з практикою та підвищення ефективності упровадження результатів досліджень в соціальну і освітянську практику;
  • розвиток конкурентоспроможної національної освіти;
  • виховання національно свідомих і згуртованих, патріотичних громадян;
  • науково-методичне забезпечення і практичне надання допомоги постраждалим від війни та участь у повоєнному відродженні України;
  • повноцінна інтеграція у європейський (міжнародний) освітянський і дослідницький простори;
  • осучаснення методології наукових досліджень у сфері освіти;
  • актуальність, ефективність і результативність наукової і освітньої діяльності;
  • позитивний імідж (бренд), висока репутація та авторитет у суспільстві;
  • цифровізація.

Реалізацію окреслених завдань здійснюють п′ять відділень:

Відділення об’єднують 10 наукових інститутів – Інститут педагогіки, Інститут психології імені Г.С. Костюка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна, Інститут проблем виховання, Інститут спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут цифровізації освіти, Інститут професійної освіти, Інститут обдарованої дитини, а також Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського.

Загальна чисельність членів НАПН України становить 150 осіб, з них 68 дійсних членів (академіків) і 82 членів-кореспондентів. Іноземних членів – 26 осіб, почесних академіків – 27 осіб. У наукових установах працюють 813 вчених, з них 149 докторів і 264 кандидатів наук. Вчені установ і члени академії виконують 107 наукових досліджень за 19 науковими напрямами.

Основні здобутки академії в останні роки:

– обґрунтування концептуальних засад і експертна участь у розробленні освітнього законодавства нового покоління, узгоджене з передовою світовою і європейською практикою і здатне забезпечити інтеграцію української освіти в європейські простори освіти, професійної освіти і підготовки, вищої освіти, досліджень, реалізацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і виконання вимог як до країни-кандидата на вступ до ЄС. Вчені академії брали безпосередню участь у розробленні державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти, Національної рамки кваліфікацій, Національного освітнього глосарію, Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також проєктів законів «Про дошкільну освіти», «Про професійну освіти» та ін.;

– розроблення Концепції освіти дітей раннього та дошкільного віку;

– методичне і змістове розроблення спільно з МОН України нових стандартів освіти всіх рівнів (від дошкільної до вищої) на компетентнісній основі, які визначають діяльність кожного закладу освіти. Зокрема, в контексті Концепції «Нова українська школа», за поданням МОН України Кабінет Міністрів України затвердив державні стандарти для початкової (1-4 класи), базової середньої освіти (5-9 класи). У співпраці з профільним міністерством розроблено Концептуальні засади профільної середньої освіти та проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти (10-12 класи);

– методичне і змістове розроблення згідно із новими стандартами освіти ефективних освітніх і навчальних програм. За типовими освітніми програмами для 1-2 і 3-4 класів початкової школи авторства вчених Інституту педагогіки під керівництвом академіка О.Я. Савченко працюють понад 55 % учителів і 60 % учнів відповідних класів шкіл України, їх ефективність визнана найвищою. За типовою освітньою програмою для 5-9 класів вченими цього інституту розроблено комплект узгоджених модельних навчальних програм для 5-6 класів з усіх предметів базової середньої освіти;

– створення підручників, насамперед для повної загальної середньої освіти, зокрема підготовка їх повного комплекту для кожного відповідного класу, їх міжпредметне і міжрівневе узгодження (як і модельних навчальних програм з предметів) на основі експериментальної роботи вчених академії в школах. Загалом для Нової української школи у 2018-2022 рр. створено 168 підручників, якими користуються більшість шкіл України, з них 28 підручників для дітей з особливими освітніми потребами. В академії розроблено понад 80 % усього програмно-методичного забезпечення освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.

– створення концепцій і методів національно-патріотичного виховання, які покладені в основу ряду державних рішень і ефективність яких підтверджена високим рівнем національної свідомості і патріотизму молодого покоління громадян України, проявлені під час російської війни проти України. З-поміж останніх розробок: Стратегія військово-патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти України; Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі та Концепція впровадження медіаосвіти в Україні;

– внесення змін до навчальної програми «Захист України», на основі якої здійснюється освітній процес у закладах загальної середньої освіти за означеним напрямом у 10 і 11 класах. Зокрема, до Розділу 5. «Тактична підготовка» чинної Програми додано Тему 5. «Дрони та їх використання у військових цілях»;

– розвиток цифровізації освітніх систем, новітніх методів створення навчального середовища і здійснення освітнього процесу із використанням хмаро орієнтованих методів і дистанційних форм навчання, формування відповідних цифрових компетентностей учнів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, особливо актуальних в умовах викликів воєнного вторгнення рф в Україну, повоєнного відновлення країни, а раніше – глобальної пандемії COVID-19, створення Електронної бібліотеки праць вчених академіїіз загальною кількістю їх завантажень понад 11 млн зі 147 країн світу (найбільше в Україні, США, Німеччині); видання одного з найкращих в Україні електронних наукових журналів – «Інформаційні технології і засоби навчання», який індексується в наукометричній базі даних WebofScienceCoreCollection і послугами якого користуються в 198 країнах, а також розроблення Української електронної енциклопедії освіти, яка замінить раніше підготовлені в академії два друкованих видання першої в Україні фундаментальної Енциклопедії освіти (2008, 2021 рр.);

– вдосконалення програм підвищення кваліфікації різних категорій освітян, зокрема з використанням цифрових технологій, за якими у2010-2022 рр. Університетом менеджменту освіти академії, науковими установами НАПН здійснено підвищення кваліфікації близько 80 тис. керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти, з них майже 55 тис. за державним замовленням;

– створення умов для ефективної науково-експертної діяльності і фахових перекладів міжнародних документів щодо освіти, молоді, дитини, насамперед за запитами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОН України, інших органів державної влади (за 2010-2022 рр. надано 830 експертних висновків), підготовку у 2011, 2016 і 2021 рр. Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні за відповідні періоди, зокрема англійською і німецькою мовами, що стали єдиними в країні системними науково-аналітичними оглядами розвитку освітньої сфери, підготовки і направлення у 2019-2022 рр. у державні органи ряду науково-аналітичних доповідей з актуальних проблем розвитку освіти в умовах глобальних викликів, воєнного стану в Україні;

– надання в умовах війни науково обґрунтованих пропозицій до Плану відновлення Українищодо проєктів програми відновлення освітньої і наукової сфер, перегляду й погодження з Міністерством оборони України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України наукової тематики досліджень НАПН у 2022 та на 2023 рр.;

– участь у розробленні Національної стратегії розвитку освіти і науки до 2030 року, ініційованого МОН України, зокрема, вчені академії активно долучилися до анкетування та підготовки пропозицій щодо проблем в освіті і науці за напрямами: дошкільна освіта, середня освіта, позашкільна освіта, професійна освіта, вища освіта та наука; взяли участь у фасилітаційних сесіях з обговорення стратегічних цілей розвитку галузі за визначеними напрямами.

– виконання відповідних планів заходів НАПН України:

  • з реалізації Рекомендацій слухань Комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання» (11 травня 2023 року);
  • з реалізації Рекомендацій слухань Комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему «Відновлення освіти на деокупованих територіях» (25 травня 2023 року)»;
  • з реалізації Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»;
  • із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року;
  • щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року;
  • щодо виконання операційного плану заходів на 2022-2024 рр. з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 р.

– коригування тематики наукових досліджень у зв’язку із збройною агресією РФ, окупацією частини територій України, переміщенням ще у 2014 р. близько 1,2 млн дітей і дорослих, обтяжених поширенням з 2019 р. пандемії COVID-19 та початком у 2022 р. повномасштабної російської війни проти України.

– упередження і подолання посттравматичних синдромів у різних категорій населення як першочергового завдання вчених-психологів академії. З цією метою розроблено ефективні методи, організовано практичні заходи. Загалом психологічну допомогу вчених академії упродовж 2014-2022 р. отримали близько 500 тис. різних категорій психологічно травмованого населення, зокрема в системі практичної психології і соціальної роботи в освіті. Забезпечено проведення широкомасштабних соціологічних обстежень психологічного стану населення, пов’язаного як з посталими викликами і загрозами взагалі, так і з проведенням і сприйняттям реформ в освітній сфері зокрема. В Україні за провідної ролі НАПН створено систему науково-методичного психологічного супроводу освіти;

– зростання публікаційної активності та ефективності. За результатами наукових досліджень у 2022 р. членами академії та вченими наукових установ опубліковано близько 2,5 тис. праць, зокрема 63 монографії, 32 підручники, 129 навчальних програм і посібників, 59 методичних посібників і рекомендацій, 16 словників і довідників, 44 збірники наукових праць, 995 статей у фахових виданнях та більше 1,1 тис. інших видів видавничої продукції; проведено близько 160 масових науково-практичних заходів. У рамках реалізації Плану заходів до 30-річчя НАПН України підготовлено та опубліковано монографію «Національна академія педагогічних наук України: 1992-2022 рр.» (https://lib.iitta.gov.ua/731806/), присвячену висвітленню періодів становлення та розвитку НАПН України, її відділень, наукових установ та їх колективів; розкриттю історичної ролі НАПН України у становленні й розвитку національної системи освіти. У 2022 р. до 30-річчя незалежності України в НАПН України перекладено німецькою мовою й опубліковано монографію «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні».

Важливою складовою наукового дослідження є експериментальна діяльність, яка здійснюється на базі понад 1,7 тис. закладів освіти, близько 700 з яких затверджено МОН України. Під науковим керівництвом учених НАПН України проводиться 19 всеукраїнських експериментів.

Академія та її наукові установи є засновниками та співзасновником 42 наукових періодичних видань(засновники/співзасновники – НАПН України та її наукові установи), серед них 32 (76 %) належать до категорій «А» та «Б» Переліку наукових фахових видань України, 37 (88 %) присвоюють статтям DOI, 76 % видань розміщують повні тексти у відкритому доступі, підтримуючи ініціативу «Відкритої науки». Серед них: електронне наукове періодичне видання «Інформаційні технології і засоби навчання»; англомовне наукове періодичне видання НАПН України «Education: Modern Discourses»; наукове періодичне видання відкритого доступу «Вісник Національної академії педагогічних наук України».

При Президії НАПН України функціонує Міжвідомча рада з координації наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології. У 2022 р. за участю 80 провідних вчених України розглянуто 211 тем дисертаційних досліджень. Порівняно з попереднім періодом значно збільшилася кількість дисертаційних досліджень з питань фахової підготовки військовослужбовців, формування їх психологічної готовності до професійної діяльності.

В установах академії здійснюється підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру, в яких навчаються понад 300 аспірантів і близько 40 докторантів. Працюють 7 спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій у галузі педагогічних, психологічних і філософських наук. Упродовж 2022 р. у разових спеціалізованих вчених радах відбулося 15 публічних захистів дисертацій.

НАПН України активно співпрацює з комітетами Верховної Ради України, Міністерством освіти і науки, Національною академією наук та національними галузевими академіями наук України, університетами й іншими навчальними закладами, громадськими організаціями.

Міжнародна діяльність НАПН України реалізовується шляхом активної участі вчених НАПН України у близько 40 міжнародних науково-освітніх проєктах і програмах Американських рад з міжнародної освіти, Британської ради в Україні, Вишеградського фонду, Європейського Союзу, Європейського фонду підготовки, Представництва ООН в Україні, Представництва DVV International в Україні, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій і фондів.

Усталено проводяться спільні засідання Комітету педагогічних наук Польської академії наук і Президії НАПН України.

У кризових умовах під час воєнного стану вчені Національної академії педагогічних наук України продовжують самовіддано працювати над удосконаленням науково-методичного забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти, важливої для забезпечення перемоги у розв’язаній росією війні та повоєнного відновлення України на інноваційній, високотехнологічній і високомотивованій основі та європейської інтеграції. Розширюється проблематика досліджень, поглиблюється співпраця із європейськими партнерами для подальшого спротиву російській загарбницькій війні в Україні і захисту української нації в ім’я спільного Європейського майбутнього.