Рецензія на книгу «Губерський Л.В., Кремень В.Г., Ільїн В.В. Ескізи про мудрість. Від міфу до істини: навчальний посібник  / Л.В. Губерський, В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2019. – 317 с.»

 

«Прагнення стати не лише освіченою, а й сучасною людиною не може здійснитися без вивчення філософії»,  – такими словами розпочинається авторська розповідь про філософію, її історію і проблеми. І далі: «Завдяки філософії людина здатна пізнати найбільш складне  – саму себе». Дійсно, філософське мислення формує відповідну життєву позицію, а справжня філософія, як прагнуть показати автори, завжди максимально наближена до життя і є осмисленням свого виходу в життєсвіт.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка існує давня традиція упорядкування підручників і навчальних посібників з філософських дисциплін як результату накопиченого і систематизованого досвіду викладання студентам. Рецензований навчальний посібник «Ескізи про мудрість. Від міфу до істини» не виключення. Але матеріал представленої книги виходить за межі усталених академічних програм, вдало структурований і, завдяки не стандартно укладеному змісту, загадково притягальний.

Представлена у книзі проблематика вводить у величний і загадковий світ філософії, який кожний читач має відкрити для себе сам. Відомий логік, математик, філософ Бертран Рассел тонко підмітив, що наукою є те, що ви знаєте, а філософією – те, чого ви не знаєте. Так, філософія має особливість виходити за межі точного й об’єктивного знання та конструювати свої ідеально завершені образи світу. При цьому вона піклується не лише про пояснення основоположних засад такого світу, але водночас створює його картину в перспективі цілей і цінностей людини.

Водночас філософія не дає рецептів та безумовних схем життя і діяльності. Але може відкрити шляхи до відповідей на важливі життєві питання, що постають перед особистістю та соціумом. Може навчити мистецтву розмислів, толерантному сприйняттю думок та позицій опонентів.

Автори знайомлять читача з тим як філософія розгортається у світі. Спочатку  – у межах людського прагнення до чеснот і досконалості, яке  філософи запропонували пов’язати з інтелектуальними здібностями і знаннями, тобто «чесноту розуміти як істину, а істини прагнути як чесноти». Потім  – ідею суверенності людини як істоти, яка мислить, і здатна конструювати власний унікальний образ світу. Тому філософія завжди існує лише у формі багатьох філософій, які є рівноправними. А філософське мислення, як прагнуть показати автори, затверджує себе через заперечення попередніх способів мислення і ставиться принципово критично до наявних життєвих проявів.

Посібник вибудовано в такий спосіб, що непростий матеріал стає доступним, цікавим і зрозумілим для читача. Люди ніколи не втрачають інтересу до легенд і міфів. Це й використали автори: з їх допомогою названо відповідні розділи: «Щит Афіни: Що таке філософія?», «Одісея любомудрості: Філософія вчора і сьогодні», «Діжка Діогена: Філософія як життя». Образи героїв і метафори допомагають більш повно увійти у світ філософських ідей   – молодій людині стати особистістю, а зрілій  – осмислити філософське знання під іншим кутом зору.

Попри закономірності навчальної книги, посібник має ще надзвичайні знахідки – це стиль викладу. Сповнений емоційності і внутрішньої напруги, він захоплює увагу і стимулює потребу читати й міркувати над прочитаним. Основоположні теми й питання взаємодоповнюють одне одного у формі, яка орієнтує на формування самостійності міркувань та умовиводів, на інтелектуальний пошук, прагнення до відкриття нових смислів.

Книга гарно ілюстрована. Тут і зображення творів мистецтва – картин і статуй, і висловлювання видатних особистостей. Читач має нагоду замислитись над картинами Ієроніма Босха, Сальвадора Далі й Мікеланджело Буонаротті, зосередитеся на думках Блеза Паскаля, Джонатана Свіфта й Олдоса Пакслі. Захоплює і максимально поліфонічний виклад матеріалу. Автори подають одночасно кілька поглядів на проблему, не віддаючи перевагу жодному з них, що забезпечує включеність читача в полілог.

Зауважимо, що будь-який наратив про минуле філософії та розгортання її проблематики є завжди суб’єктивним. Тому оцінки, ставлення до логіки і послідовності викладання матеріалу так чи інакше проявляються у їх відборі, деяких акцентах тощо. Це проявляється, скажімо, у викладі таких розділів як «Фортуна: Кого любить доля?», «Дволикий Янус: Амбівалентність морального вибору», «Ложе Венери чи храм Софії?: Жіноче питання у філософії». Представлені в цих розділах міркування авторів охоплюють тематику сучасного філософського дискурсу й новітні тенденції розвитку філософської думки.

Історико-філософський матеріал у виданні доповнено матеріалами етики, філософії економіки, гендерних студій, що допомагають усвідомити внутрішні тенденції та закономірності розвитку філософського знання. Це не лише інформує читача, але дає йому змогу осмислювати, чому саме здійснювались одні тенденції пізнання та соціальні естафети і залишалися нездійсненними інші, чому саме філософи минулого акцентували увагу на певних проблемах і завданнях. Матеріали слушно підібрані з точки зору орієнтації індивідуальних інтелектуальних і практичних потреб читача, допомагають сформувати свій індивідуальний інтелектуальний запит на ті ідеї, проблеми та їх розв’язки, які його найбільше турбують.

Автори заохочують поки що довіритись оповіді посібника для того, щоб пізніше читач міг сформувати власну позицію, а згодом, можливо, піддати аргументованій критиці деякі позиції та ідеї, на яких вчився. Сподіваємося, що відповідь читачів буде релевантною виклику авторів тексту, оскільки книга однозначно засвідчує значущість філософії, ідеї якої у багатьох випадках визначають дії нашого сьогодення.

Людмила ШАШКОВА,

завідувач кафедри теоретичної

 і практичної філософії

КНУ імені Тараса Шевченка,

доктор філософських наук, професор