1 червня відбулися парламентські слухання «Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення». У слуханнях взяли участь народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники та представники центральних органів виконавчої влади, Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, обласних, міських рад, обласних державних адміністрацій, керівники вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних установ, громадських організацій, роботодавці. Головними доповідачами були міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР України з питань науки і освіти Олександр Співаковський, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. 

Було обговорено нагальні проблеми та ймовірні шляхи їх розв’язання: структуру професійної освіти, рівні професійної освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій; забезпечення різнорівневого та багатоканального механізму фінансування та удосконалення системи управління професійною освітою; розвиток мережі закладів професійної освіти; підвищення якості професійної освіти; державне замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів як інструмент регулювання пріоритетних державних соціально-економічних потреб; впливна позитивну динаміку змін контингенту студентів, учнів, слухачів закладів професійної освіти; підвищення якісного забезпечення педагогічними працівниками закладів професійної освіти тощо.

Національна академія педагогічних наук України та її інститути здійснюють науковий супровід розвитку професійної освіти. Саме про це йшлося у виступі президента НАПН України Василя Кременя перед учасниками слухань. Василь Григорович зосередив увагу на таких питаннях, як удосконалення законодавчої бази професійної освіти, створення оптимальної мережі закладів професійної освіти, розвиток партнерства, розроблення і запровадження сучасних механізмів фінансового забезпечення професійної освіти, підвищення престижності професійної освіти у суспільстві, збільшення кваліфікації педагогічного персоналу, вдосконалення науково-методичного супроводу професійної освіти і підготовки.

На жаль, у нашій державі, зауважив Василь Кремень, недооцінюється значення наукових досліджень із проблем підготовки виробничого персоналу порівняно з розвинутими європейськими країнами, як і наукових досліджень взагалі. Дуже важливо створювати умови для взаємодії навчальних і науковихустанов системи ПТО на основі формування й реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних, дослідницьких програм у цій сфері. Ми передбачаємо, сказав президент НАПН України, ширше залучення науковців НАПН України до розроблення державних стандартів професійної освіти на компетентнісній основі, підготовки, видання та експертного оцінювання підручників і навчальних посібників наелектронних й паперових носіях, створення інформаційно-комунікаційних мереж професійної освіти. У найближчий час НАПН України надасть на розгляд уряду пропозицію про перетворення Інституту професійно-технічної освіти в Інститут професійної освіти, який би цілісно досліджував всю систему професійної освіти. Василь Кремень наголосив, що лише за умов цілісної державної політики, що ґрунтується на сучасній законодавчій базі, кращому зарубіжному і національному досвіді, можна забезпечити якісну підготовку виробничого персоналу для розвитку економіки нашої держави. Учасники слухань дійшли висновку, що професійна освіта має бути безпосередньо пов’язана з потребами економіки держави, а її якість відповідати сучасним вимогам. Адже в ринкових умовах виробництва втриматися на робочому місці зможуть лише висококваліфіковані працівники, які досконало володіють сучасною професією, можуть швидко змінювати спеціалізацію, що може стати певним гарантом їх зайнятості.

На думку промовців, світова тенденція неперервної професійної освіти (освіти впродовж життя) зумовлює необхідність системного розв’язання проблем розвитку трудового потенціалу, його професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, щоб дати людині належні знання, вміння, інші компетентності для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним суспільством.