21 квітня на засіданні Президії НАПН України було розглянуто результати розв’язання проблем національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання дітей і молоді у відділеннях Академії.

Заслухавши та обговоривши виступ академіка-секретаря Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України) Ольги Сухомлинської, інших виступаючих, учасники зібрання відзначили, що у всіх відділеннях Академії здійснюються важливі дослідження, що характеризуються актуальністю і новими підходами до висвітлення й розв’язання проблем національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання дітей та молоді.

У сучасних умовах незмірно зростає роль і значення Національної академії педагогічних наук в організації і проведенні теоретичної, науково-організаційної і практично-методичної діяльності щодо здійснення національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання дітей і молоді у навчально-виховних закладах, установах, громадських організаціях і об’єднаннях, освітньому середовищі, наголошували виступаючі.  Особливо інтенсифікувалася робота в цьому напрямі в останні два роки, коли розроблялися нові підходи у концептуальному, теоретичному і методичному забезпеченні національно-патріотичного і громадянського виховання дітей і молоді, уточнювалися, оновлювалися і змінювалися його акценти. В цілому Академія дотримується позиції, що концептуальними науково-теоретичними засадами національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання є цілеспрямований вплив на свідомість, розум і почуття особистості, орієнтований на формування у дітей і молоді установок, цінностей та ідеалів, що проявляються у поведінці, діяльності, спілкуванні і спирається на принципи національної спрямованості, соціальної відповідальності, історичної і соціальної пам’яті, міжпоколінної наступності, толерантності, мобільності, самоіндетифікації, саморегуляції тощо. Саме такий підхід лежить в основі різновекторної діяльності Академії в цьому напрямі.

НАПН України як провідна установа держави у галузі психологічних і педагогічних наук упродовж 2015-2016 років розробила ряд важливих документів (серед них: «Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (26.03.2015 р.); «Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (28.04.2015 р.); «Державна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання» на 2016 – 2020 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів (18.02.2016 р.), Заходи Національної академії педагогічних наук України з виконання «Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання» на 2016 – 2020 роки та пропозиції до «Плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки»; «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»; Проект «Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого руку в Україні», «Концепція військово-патріотичного виховання в системі освіти України», «Концепція військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді України», «Концепція військово-патріотичного виховання молоді в Товаристві сприяння обороні України», «Концептуальні засади військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді України»).

Президія відзначила, що науково-дослідні установи Академії, її індивідуальні члени та науково-методичні центри, що працюють при вищих навчальних закладах під науковим супроводом Академії, помітно активізували дослідження актуальних питань національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання як мети і завдань науково-дослідної роботи, розв’язують їх за дотичною проблематикою або ж у своїй позаплановій, часто ініціативній діяльності.

Усю сукупність науково-дослідної і організаційно-методичної роботи, що проводиться в межах Академії з розглядуваних питань, представлено у матеріалах, поданих на Президію, за наступними параметрами.

Науково-методичний супровід виховної діяльності, який полягає у розробці особистісно орієнтованих технологій патріотичного виховання учнівської молоді в громадських об’єднаннях; розвитку соціальної ініціативи дітей і молоді, як прояву патріотизму; патріотичному вихованні дітей і молоді у позашкільних навчальних закладах; розробці сутності і змісту національно-патріотичного виховання учнів в умовах Східного регіону; визначенні методики виховання складових патріотизму у дітей дошкільного віку засобами ігор (Інститут проблем виховання); розробленні концептуальної моделі особистості-громадянина та Програми громадянського виховання і самовиховання особистості (Інститут психології ім. Г. С. Костюка); створенні технологій виховання національного самоствердження в учнівської молоді, формування громадянської компетентності дітей і молоді в умовах полікультурного середовища (НМЦ інноваційних технологій виховного процесу) розробці питань національно-патріотичного виховання дітей на засадах етнопедагогіки (чл.-кор. П. В. Лосюк).

Питання національно-патріотичного виховання опосередковано розглядаються при розв’язуванні психологічних особливостей підготовки педагогічних працівників до розвитку духовного потенціалу учнівської молоді (Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих); у підходах до студентського самоврядування як інструменту розвитку лідерського  потенціалу університетів, усвідомлення студентами власної соціальної відповідальності як засади професійного становлення (Інститут вищої освіти).  

Наступний напрям – акцентуація на виховному характері змісту освіти. До нього належать інструктивні матеріали, навчально-методичні посібники і підручники, які ставлять завданням розкриття питань національно-патріотичного і громадянського виховання через зміст освіти (серед них: «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», де під відповідним кутом зору аналізувався зміст навчальних предметів загальноосвітньої школи, та «Інструктивно-методичні матеріали для проведення експертизи електронних  версій проектів підручників, поданих на конкурсний відбір для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інститут педагогіки); навчальні програми і підручники освітньої галузі «Мистецтво» (1-11 класи) (Інститут проблем виховання); створення моделі «медіаграмотності патріота», яка включає знання, уміння і навички, що впливають на формування національної ідентичності і патріотизму (вона реалізована у змісті підручника «Медіакультура» (10 клас)) (Інститут соціальної і політичної психології); визначення національно-патріотичної компоненти у змісті навчальних і корекційно-розвивальних програм для 1-4 та 5-7 класів для учнів з особливими освітніми потребами у змісті навчальної програми «Українська жестова мова» (Інституту спеціальної педагогіки).

Новим напрямом у науково-дослідній роботі Академії є питання військово-патріотичного виховання дітей і молоді, викликані часом і обставинами. Так, нині розробляються питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у позакласній роботі, розпочато загальноукраїнський проект «Стратегія патріот: Хортинг – мистецтво перемоги» (Інститут проблем виховання); підсилено військово-патріотичне виховання студентської молоді у діяльності Науково-освітнього центру козацтва імені Г. Сковороди (акад. І. Ф. Прокопенко); проводиться системна робота у  військово-патріотичному клубі «Гарт», а також на кафедрі  військової  підготовки  Миколаївського  національного  університету      ім. В. О. Сухомлинського (чл.-кор. В. Д. Будак), у національно-патріотичному таборі для студентської молоді «Дія» (НМЦ педагогічного краєзнавства), військово-патріотичному клубі для старшокласників та студентів з основ допризивної підготовки (НМЦ гендерної освіти і виховання учнівської і студентської молоді).

В останні два роки виокремився ще один новий напрям діяльності Академії – психолого-педагогічна підтримка уразливих категорій дітей і дорослого населення, до якого долучилися і наукові установи, і центри Академії з такими результативними напрацюваннями: підготовка навчально-методичних посібників «Соціально-педагогічна та психолого-педагогічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту», рекомендацій «Соціально-педагогічна і психологічна робота з дітьми у конфліктний і постконфліктний період», навчальної програми «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей» (Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи); розробка і проведення тренінгів для методистів, різних категорій працівників освіти, воїнів-учасників АТО, які їх готують до організації і проведення національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання різних категорій дітей і молоді, особливо тих, що постраждали від воєнних дій; розроблення  і впровадження методик соціально-педагогічної підтримки дітей із сімей вимушених переселенців (Інститут проблем виховання); розв’язання невідкладних питань психологічної і соціальної підтримки, соціальної взаємодії з дітьми і дорослим населенням, що проживають в зоні військових конфліктів (НМЦ проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи, що знаходиться у м. Старобільську).

Системно розвивається нині й інформаційно-комунікативне забезпеченняпитань національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання дітей і молоді, і зокрема: здійснюється бібліографічне, інформаційно-аналітичне, реферативне консультування й інформування широкого кола освітян; постійно відбувається організація і проведення книжкових виставок, інформаційних оглядів, презентацій (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського); започатковано інформаційно-технологічний проект «Я – патріот своєї країни», за допомогою якого здійснюється науково-методичний супровід інформаційного ресурсу загальноосвітніх навчальних закладів (Інститут інформаційних технологій і засобів навчання); створено 7 інформаційно-ресурсних центрів з питань координації та надання методичної допомоги ЗНЗ за виховноюсистемою «Універсал 4 онлайн» (Інститут обдарованої дитини).

Найбільше і найповніше представлена в НАПН України організаційно-методична робота з національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання, яку  науковці проводить у співпраці з іншими установами і закладами. Члени Академії, її  установи та НМЦ були організаторами та брали участь у проведенні разом з навчальними і навчально-виховними закладами різного рівня, громадськими і волонтерськими об’єднаннями й організаціями таких різноманітних заходів: форуми, засідання клубів, проведення годин і бесід спілкування з воїнами АТО, концерти для воїнів, поранених у боях на Сході України; уроки патріотизму, уроки-ігри, військово-спортивні змагання, виставки дитячих малюнків, майстрування оберегів, влаштування кінолекторіїв, екскурсій, історико-краєзнавчі та пошукові походи військово-патріотичного спрямування, створення національно-патріотичних куточків, арт-буків із національно-патріотичного виховання дітей, квест-марафонів «Україну – любимо, Україну – знаємо, Україну, рідну неньку, ми оберігаємо!», серія виховних заходів  «Пізнай свою історію – вона єднає», різноманітна волонтерська діяльність та суспільно корисна робота тощо.

Розглянувши питання про стан дослідження проблем національно-патріотичного і військово-патріотичного  виховання дітей і молоді у Національній академії педагогічних наук України, учасники засідання зробилизагальний висновок: наукові підрозділи Академії комплексно підходять до здійснення теоретико-методичного обґрунтування і практичної реалізації науково-дослідної, організаційно-методичної, консультативної і практичної роботи, яка  спрямована на ефективне і своєчасне розв’язання багатоманітних і складних проблем у цій галузі. Проте у виконанні цієї проблематики є недоліки і прорахунки; науково-дослідна робота установ, індивідуальних членів, НМЦ потребує визначення шляхів подальшого поліпшення, конкретизації. Аналіз зробленого та виокремлення існуючих проблем надає додаткову можливість працювати більш цілеспрямовано і системно, визначити перспективи подальшої науково-організаційної і практичної роботи в цьому напрямі. Президія НАПН України постановила, зокрема, відділенням Академії започатковувати власні проекти національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання.