Із Колегії МОН

У черговому засіданні колегії Міністерства освіти і науки взяв участь Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк

Розпочинаючи засідання, міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів, що за рік міністерство розробило п’ять законопроектів, з окупованих територій до інших регіонів України переведено 16 вищих навчальних закладів та 10 наукових установ, проведено роботу з підготовки 400 шкільних психологів, які надали допомогу 13 тисячам дітей – вимушеним переселенцям зі сходу країни.

Про стан виконання Міністерством освіти і науки Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» розповіла перший заступник міністра Інна Сов­сун. Вона наголосила, що головними цілями реформ, які впроваджує міністерство, є підвищення якості освіти й забезпечення вільного доступу до неї, ефективне використан­ня коштів у системі освіти, застосування її як засобу соціальної інтеграції та інтернаціоналізація української системи вищої освіти.

Також Інна Романівна доповіла про проведену міністерством роботу з імплементації Закону «Про вищу освіту» та з реформування си­стем базової, професійної та вищої освіти в Україні, розробку відповідних законодавчих ініціатив і законопроектів.

Серед проблемних питань, які перешкоджають втіленню освітніх реформ, перший заступник міністра виокремила недостатнє фінансування галузі й неготовність частини освітянської спільноти до змін.

Вступ-2015

Директор Департаменту вищої освіти Сергій Бондаренко розповів про стан підготовки до проведення вступної кампанії 2015 року.

Він повідомив, що 26 червня була завершена основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Додаткова сесія розпочинається 9 липня. В цьому році для участі в основній сесії ЗНО зареєструвалося майже 300 тисяч осіб, із них понад 221 тисяча – учні, випускники середніх навчальних закладів, 68 тисяч – випускники минулих років. Уперше учасникам тестування з української мови та літератури під час реєстрації було запропоновано обрати базовий або поглиблений рівень складності сертифікаційної роботи. Ще одне нововведення – відмова від використання у вступній кампанії результатів тестів попередніх років, що ставить усіх випуск­ників у рівні умови.

Для організованого проведення вступної кампанії 2015 року Департамент вищої освіти реалізував низку послідовних заходів, які забезпечать її відкритість, прозорість, демократичність і сприятимуть підвищенню рівня та поліпшенню якості української вищої освіти.

Насамперед це стосується своєчасного розроблення та затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2015 році. Вперше правила прийому до ВНЗ не погоджувалися МОН, що цілком відповідає Закону України «Про вищу освіту» в частині розширення автономії вищих навчальних закладів.

У листопаді 2014 року в містах Києві, Львові, Харкові й Одесі Департамент вищої освіти МОН провів регіо­нальні інструктивні наради з проректорами (заступниками директорів), відповідальними секретарями приймальних комісій ВНЗ і працівниками приймальних комісій. 11 червня 2015 року відбулася нарада з працівниками центральних органів виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні виші, 23 червня 2015 року проведено всеукраїнський вебінар для керівників вищих навчальних закладів і працівників приймальних комісій з питань роз’яснення змін до Умов прийому, принципу формування державного замовлення, вдосконалення самого прийому.

Змінами також передбачена участь у конкурсі за результатами вступних екзаменів на базі повної середньої освіти осіб, звільнених з військової служби, та їх вступ до вищих навчальних закладів. Це ті військові, які захищали суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України і брали безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції. Також передбачено позаконкурсний вступ для осіб, у яких один із батьків був військовослужбовцем, котрий загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти.

На другому етапі підготовки і проведення вступної кампанії Департаментом вищої освіти заплановано створення оперативного штабу «Вступна кампанія 2015 року» в Міністерстві освіти і науки України та відповідних оперативних штабів при центральних органах виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади, й головних управліннях освіти і науки обласних і Київської міської державної адміністрації.

Протягом вступної кампанії буде забезпечено роботу громадських приймалень та консультативних телефонів у регіонах і Міністерстві освіти і науки.

Реформи заради майбутнього

У підсумковому слові Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначив, що вважає правильними ті реформи, які впроваджує МОН.

– Молодь – найдорожче, що має наша країна. І найважливіше, що може дати держава молоді, – це освіта і знання. За це держава несе відповідальність перед громадянами і перед майбутнім, – сказав Арсеній Петрович.

Прем’єр-міністр також наголосив на важливості впровадження прозорої та незалежної системи оцінки якості освіти. На його думку, працювати в системі освіти повинні тільки ті люди, яким довіряє спільнота і які не є корумпованими.

Окремо Арсеній Яценюк зупинився на необхідності фінансового забезпечення шкіл з місцевих бюджетів, зазначивши, що завдяки децентралізації місцеві органи самоврядування стали отримувати більше коштів.

– Доходи місцевих бюджетів за останні півроку зросли на 40 відсотків і мають бути спрямовані на систему освіти. Місцеві бюджети сьогодні можуть і купити автобуси, і провести ремонт у школах, і оптимізувати мережу, і розглянути питання доплати вчителям, – зазначив він.

Щодо законопроекту «Про освіту», довкола якого в суспільстві вирує немало дискусій, то його треба приймати тільки після повного узгодження всіх точок зору. Прем’єр наголосив на тому, що закон потрібно розглянути на першому сесійному тижні Верховної Ради у вересні, аби продовжити всеохоплюючу реформу освіти в Україні.

Прем’єр-міністр України також дав кілька суттєвих доручень Міністерству освіти і науки. Зокрема – провести широку інформаційну кампанію, щоб абітурієнти та їхні батьки були якнайповніше поінформовані про вступну кампанію до ВНЗ у 2015 році. А також – підготувати пакет законодавства, необхідний для завершення реформування освітньої системи України, визначити стратегію державного замовлення для вищих навчальних закладів на майбутні п’ять років.

Про підручники

На засіданні колегії Міністерства освіти і науки також презентували підсумки конкурсу підручників, які цьогоріч уперше обирали вчителі для учнів 4 і 7 класів. Заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський розповів про новації конкурсу, виклики, що поставали під час його перебігу, і шляхи їх вирішення.

Участь у конкурсі взяло близько 16500 шкіл – 98,7% (без урахування окупованих територій України). Вони обирали кращі підручники для дітей 4 і 7 класів з 257 електрон­них оригінал-макетів. Перед тим ці підручники пройшли експертизу в 932 експертів, що були обрані з 4692 претендентів шляхом жеребкування в онлайн-режимі.

– Ми започаткували безпрецедентну відкритість і пуб­лічність. Усі етапи конкурсу відбувалися в онлайн-режимі з участю журналістів і всіх зацікавлених, скани документів і експертних висновків розміщувалися у відкритому доступі в інтернеті. Сьогодні кожен може з ними ознайомитися, – наголосив Павло Полянський.

За словами заступника міністра, ключовою відмінністю цьогорічного конкурсу від усіх попередніх є те, що вибір підручника здійснювали вчителі. Наступного року конкурс планується проводити вже стосовно підручників для 5 і 8 класів. Однак під час перебігу цьогорічного відбору також постали серйозні виклики, які далі потребують вирішення. Одним із наріжних каменів, зокрема, стала низька фаховість або недобросовісність частини експертів, а відтак – низька якість аналізу підручників та експертних висновків (наприклад, деякі висновки фахівців складалися з одного речення).

Під час засідання колегії Павло Полянський вніс пропозицію щодо створення спеціальної сертифікованої програми для підготовки експертів конкурсу, що потрібно розпочинати вже найближчим часом.

– Також далі ми маємо передбачити, з одного боку, за­охочення, зокрема й фінансове, для добросовісних експертів. З іншого – потрібно передбачати санкції щодо тих експертів, які, взявши ці заохочення, все одно недобросовісно зробили свою роботу, – зазначив заступник міністра.

Насамперед буде розпочата робота над удосконаленням положення про конкурс із чітким визначенням функцій Конкурсної комісії. Інститутам післядипломної освіти, в свою чергу, потрібно працювати над покращенням серед учителів рівня користування комп’ютерними технологіями та інтернет-мережею, оскільки чимало шкіл мали труднощі з реєстрацією. Наприкінці було зазначено про необхідність створити окрему стабільну платформу для апробації підручників, яка буде відкритою для вчителів і де педагоги зможуть детальніше вивчати оригінал-макети підручників і висловлювати свої зауваження щодо доопрацювань у них.

Однак ще актуальним залишається питання фінансування державою нових підручників для 4 і 7 класів. За словами Павла Полянського, сьогоднішні кошти у держбюджеті призначені для видруку підручників для дітей соціально вразливих категорій (Закон України «Про державний бюджет на 2015 рік»). Це близько 87,3 мільйона гривень, за які підручниками буде забезпечена кожна дев’ята дитина у четвертому класі і кожна десята – в сьомому. Для того, щоб інші 91% четвертокласників і 90% семикласників отримали підручники, потрібно ще 365,7 мільйона гривень. Заступник міністра висловив надію, що з огляду на постійне зростання кількості дітей з категорії малозабезпечених сімей, а також стратегічну важливість освіти в європейському розвитку країни, державі все-таки вдасться знайти додаткове фінансування. Зі свого боку міністерство для вирішення проблеми подало всі необхідні й аргументовані розрахунки.

Колегією МОН було затверджено список підручників для 4 і 7 класів, які брали участь у конкурсі, для надання грифа Міністерства освіти і науки України, серед них: 97 підручників для 4 класу, 156 підручників для 7 класу. До списку не ввійшли три підручники, які отримали «0» голосів, та один, який видавництво самостійно зняло з конкурсу.

Обрії ЗНО

Під час засідання колегії МОН обговорили і питання щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання у 2016 році.

На думку директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, треба вирішити кілька важливих питань. По-перше, зробити Державну підсумкову атестацію у формі ЗНО в двох формах складності: для спеціалізованих шкіл (ліцеї, гімназії тощо) та загальноосвітніх закладів. По-друге, зробити Державну підсумкову атестацію у формі ЗНО з іноземної мови для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а також з математики або історії України на вибір. Директор Українського центру оцінювання якості освіти також зазначив, що саме впровадження тестів двох рівнів складності допоможе вирішити проблему порогового бала. Адже знання випускників ліцеїв і загальних шкіл різняться.

За інформацією прес-служби МОН

На часі

Рішення колегії МОН щодо функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

На колегії Міністерства освіти і науки України голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич у своєму виступі торкнулася гострої проблеми нещодавніх виборів до складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Зокрема, Лілія Гриневич підкреслила, що «суспільству необхідно показати прозорість та чесність у системі освіти, а також викорінити джерела корупції, які існували в процесі ліцензування та акредитації, присвоєнні наукових ступенів, учених звань. Вирішення саме цих питань є однією з основних функцій Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти». За словами народного депутата України, під час виборів виявилася неготовність керівництва багатьох академічних спільнот до нових стандартів якості у системі освіти.

Як відомо, Закон України «Про вищу освіту», прийнятий рік тому, передбачав створення професійно незалежної агенції, що контролювала б якість вищої освіти. 5 червня 2015 року відбулися перші, незалежні від органів влади, вибори в зазначене Нацагентство.

Однак вибори стали прикладом того, як «найдемократичніші законодавчі ініціативи… не можуть одразу подолати інертність (пост)тоталітарної управлінської свідомості й недостатню активність академічного середовища», – йдеться у заяві МОН, що з’явилася з приводу виборів до Нацагентства.

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти повідомила, що народні депутати готові внести законодавчі зміни та звернуться до Кабінету Міністрів України з ініціативою проведення кваліфікаційної перевірки обраних членів агентства.

– Люди, які потрапили під дію Закону України «Про очищення влади», не можуть залишатися в системі освіти, – зазначила Лілія Гриневич.

Колегія Міністерства освіти і науки прийняла рішення: «Колегія МОН вважає, що претенденти на членство в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не можуть ухвалювати ніяких рішень, поки Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України не уточнять усі обставини виборів, етичних та професійних вимог до членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти».