21 січня 2015 року відбулося засідання Круглого столу"Структура загальної середньої освіти України", ініційованого Президією, Відділенням загальної середньої освіти та Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України.  Предметом обговорення були питання рівнів загальної середньої освіти і завдання кожного з них, структури загальноосвітньої школи, можливих варіантів здобуття повної загальної середньої освіти, забезпечення наступності між рівнями освіти та інші. У засіданні Круглого столу взяли участь: голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Л.М.Гриневич, заступник Міністра освіти і науки України П.Б.Полянський, науковці академії, педагогічні працівники, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, представники громадських організацій, усі небайдужі до проблем української освіти. Пряма онлайн трансляція дискусії відбувалася у мережі Інтернет.

За результатами дискусії її учасники дійшли таких висновків.

Загальна середня освіта в Україні має передбачати три рівні: початкова загальна середня освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта. В умовах реформуванняпотребує конкретизації та чіткого окреслення мета і завдання кожного з цих рівнів в термінах компетентнісного підходу. При цьому ключові компетентності учнів, які визнані країнами ЄС базовими для освіти впродовж життя, мають стати визначальними в оцінюванні результативності навчання. Так, початкова освіта, зберігаючи наступність  із дошкільним періодом дитинства, покликана забезпечити подальше становлення і різнобічний розвиток дитини: інтелектуальний, фізичний, морально-етичний, естетичний, соціальний. Освітніми результатами цього рівня загальної середньої освіти є володіння молодшими школярами достатніми для подальшого навчання загальнонавчальними, мовленнєвими, читацькими, обчислювальними, руховими уміннями і навичками, узагальненими знаннями про навколишній світ, достатньо розвиненими сенсорними уміннями, пізнавальними здібностями, здатністю до творчого самовираження, ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, почуттям любові до Батьківщини,  уміннями співпрацювати, користуватися різними джерелами інформації.

Базова освіта формує ключові і предметні компетентності учнів з основ наук і культури, забезпечує засвоєння духовних і моральних цінностей,  фізичний і естетичний розвиток, виховання громадянськості, патріотизму школярів,сприяє їх особистісному і соціальному самовизначенню, забезпечує готовність до успішного продовження навчання на наступному рівні освіти.

На третьому рівні загальної середньої освіти в умовах профільного навчання завершується формування в учнів світоглядних поглядів і переконань на основі системного осягнення природничо-наукової і соціальної картин світу, ключових компетентностей, необхідних для повноцінного функціонування в сучасному світі, забезпечується сприяння життєвому і професійному самовизначенню школярів, цілеспрямована підготовка до здобуття освіти на наступному рівні з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів та освітніх потреб.

Навчальні досягнення учнів по завершенню базової і повної загальної середньої освіти повинні обов’язково підтверджуватися державною підсумковою атестацією випускників у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Учасники Круглого столу були одностайними в необхідності повернення до 12-річного терміну здобуття загальної середньої освіти. Це зумовлено не лише необхідністю наближення української школи до вимог і тенденцій європейської освіти, але й соціальними зобов’язаннями суспільства перед підростаючим поколінням: держава має гарантувати дитині до досягнення нею повнолітнього віку здобуття загальної середньої освіти певного рівня відповідно до її здібностей й освітніх потреб. Пропонувалося зазначити в Законі про освіту, що повна загальна середня освіта є безоплатною впродовж усього життя людини, а навчання дитини в школі або іншому навчальному закладі  до досягнення нею повноліття (18 років) є обов’язковим.

Стосовно структури загальноосвітньої школи в основному пропонувалися дві моделі: 1) початкова школа – 5 років, основна школа – 4 роки, старша школа – 3роки; 2)  початкова школа – 5 років, основна школа – 5 років, старша школа – 2 роки. Зазначалося, що кожна з цих моделей має право на існування залежно від умов, в яких буде функціонувати школа. Зокрема, перша модель детермінована віковими особливостями психічного розвитку дитини за класичною періодизацією дитинства; друга модель ефективна в умовах чіткої профілізації старшої школи за академічним і професійним спрямуванням. Водночас визнавалося, що з метою повноцінної реалізації завдань початкової освіти без заподіяння шкоди здоров′ю молодших школярів термін навчання в початковій школі має бути подовжений на один рік.

Зазначалося, що проблема структури загальної середньої освіти повинна розв′язуватися з урахуванням наступності між рівнями освіти. Зокрема, за змістом навчання освітні програми одного рівня не повинні дублювати програми наступного рівня. Особливо гостро це проявляється між рівнем дошкільної і початкової загальної освіти, між загальною середньою і вищою освітою. У зв′язку з запровадженням 12-річного терміну здобуття загальної середньої освіти потребують узгодження також освітні програми загальноосвітньої і професійної підготовки молоді в системі професійно-технічної і вищої освіти.

Під час дискусії наголошувалося на необхідності дещо ширшого розуміння профілізації навчання на третьому рівні загальної середньої освіти,  ніж зведення її до виокремлення лише академічного напрямку.  Ідеться про повноцінне освітнє забезпечення життєвого вибору учнівської молоді відповідно до її здібностей та освітніх потреб завдяки урізноманітненню варіантів продовження навчання після здобуття базової загальної середньої освіти. Запропоновано розглядати два напрями профілізації: академічний і професійний. Академічний напрям забезпечує загальноосвітню підготовку учнів на основі диференційованого підходу до предметного навчання з урахуванням здібностей та освітніх потреб кожного й орієнтацією на подальше здобуття певної професії у відповідному навчальному закладі. Професійний напрям передбачає поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки молоді.

Запропоновано такі варіанти продовження навчання після закінчення учнями основної школи:

а) здобуття повної загальної середньої освіти в одно- і багатопрофільних ліцеях, а також у гімназіях та, за наявності відповідних умов і можливостей, в профільних класах  загальноосвітніх шкіл;

б) здобуття професійної освіти у поєднанні з наданням повної загальної середньої освітив професійних ліцеях, коледжах, технікумах, професійно-технічних та інших навчальних закладах, які спроможні забезпечити таке поєднання;

в) здобуття професійної освіти без надання  повної загальної середньої освіти в навчальних закладах та організаціях, які здатні вести професійну підготовку учнівської молоді;

г) безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти впродовж дорослого життя за різними формами навчання (дистанційна, очно-заочна тощо).

Наразі наголошувалося, що визначальною умовою успішної реалізації ідеї профілізації навчання після закінчення учнями основної школи є створення у масштабах країни  мережі різнотипних навчальних закладів як відокремлених освітніх структур (одно- і багатопрофільні академічні і професійні ліцеї, професійно-технічні навчальні заклади, технікуми і коледжі, міжшкільні навчально-виробничі комплекси тощо), здатних забезпечити високу якість і доступність профільної освіти для кожного учня, де б він не проживав – у сільській місцевості чи в місті. При цьому підкреслювалася необхідність урахування наявного досвіду функціонування навчально-виховних комплексів, освітніх округів тощо, розширення можливостей здобуття загальної середньої освіти за індивідуальними освітніми програмами тощо.

Зазначалося, що важливим напрямом реформування загальної середньої освіти має стати виявлення і психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованих дітей. Навчальний процес на всіх рівнях освіти має відбуватися з урахуванням їхніх здібностей, природних схильностей і таланту і здійснюватися переважно в умовах масового навчання. Предметну диференціацію навчання за різними типами обдарованості доцільно починати, як правило, на рівні базової і профільної освіти.

Учасники Круглого столу висловлюють сподівання, що викладені пропозиції будуть розглянуті і враховані в процесі розбудови української освіти, зокрема, при підготовці базового Закону України про освіту, нормативно-правової документації з загальної середньої освіти.