19 червня на засіданні Президії було розглянуто питання «Про дослідження в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України громадської думки як чинника освітніх реформ». Доповідь із зазначеного питання представила заступник директора з науково-методичної роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна. Від комісії з вивчення питання про дослідження Інститутом громадської думки як чинника освітніх реформ виступив голова комісії заступник директора Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України з науково-інноваційної роботи академік НАПН України Олег Кокун.

В обговоренні питання виступили начальник відділу психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи Інституут модернізації змісту освіти Ольга Флярковська, начальник Управління Державної служби якості освіти у Волинській області Ангеліна Мочарська, засновник ГО «Простір знань» Олеся Божко.

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України – єдина в країні академічна установа, у якій систематично вивчають громадську думку з питань освіти і розробляють наукову проблематику з проблем її цілеспрямованого формування. Починаючи з 2000 р. здійснюють щорічний моніторинг громадської думки щодо проблем вітчизняної освіти та заходів з її реформування. Опитування, як правило, сягає понад 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України, а також молодь віком 15-17 років. Моніторингові дослідження проводили в межах виконання програм спільної діяльності МОН України і НАПН України.

В Інституті напрацьовано ґрунтовні теоретичні та методичні засади здійснення цих досліджень, що забезпечує їх результативність. Отримані за роки проведення моніторингу дані з належною повнотою відтворюють громадської думки щодо освіти, відображаючи, з одного боку, стан і динаміку розвитку освіти, її здобутки і «вузькі місця», з другого – проблеми формування самої громадської думки з приводу цих здобутків і «вузьких місць». Результати досліджень створюють необхідну доказову базу для ухвалення стратегічних рішень у галузі освіти, нейтралізації ризиків зриву непопулярних, але принципово важливих реформ.

Найбільш виразно змінюваність громадської думки з питань освіти відображають результати опитувань, проведених Інститутом у кризових умовах пандемії COVID-19 та повномасштабного російського вторгнення. В означений період моніторингові дослідження здійснювалися спочатку відділом психології спілкування, де під керівництвом професора Галини Бевз виконано планові наукові теми «Соціально-психологічне забезпечення підтримки педагогічною спільнотою та громадськістю реформ у сфері загальної середньої освіти» (2019-2021 рр.) і «Соціально-психологічні умови підвищення ролі сім’ї як носія громадської думки щодо реформування освіти» (2022-2024 рр.). Згідно з наказами МОН України № 219 від 04 березня 2016 р., № 1128 від 08 серпня 2017 р. та № 1197 від 18.08.2017 р. було проведено всеукраїнський експеримент за темою «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» (2016-2020). Починаючи з 2023 р., моніторинг громадської думки проводить новостворений відділ науково-методичного забезпечення моніторин­гових досліджень та освітньої діяльності, який виконує планову тему «Особливості динаміки громадської думки в умовах цифрової трансформації суспільства та модернізації освіти» (науковий керівник – старший дослідник Світлана Чуніхіна). Проблематику формування громадської думки продовжує розробляти відділ психології спілкування. У міру можливості для проведення досліджень також залучаються позабюджетні, спонсорські та грантові кошти.

Результати проведених досліджень засвідчили, що позитивні зрушення у громадській думці, які означилися на початковому етапі реалізації реформи «Нова українська школа» та інших освітніх нововведень, були значною мірою знівельовані з початком пандемії COVID-19, з одного боку, через психологічну неготовність переважної більшості учасників освітнього процесу до швидкої зміни способу життя у зв’язку з переходом на дистанційне навчання, з іншого – через допущені прорахунки органів управління освітою. Помітно змінилася ситуація в умовах повномасштабного російського вторгнення, чому сприяв зокрема новий досвід, набутий учасниками освітнього процесу в період пандемії. Дослідження, проведені під час воєнного стану, дали змогу виокремити в громадській думці з питань освіти низку важливих тенденцій. Так, почала відновлюватися позитивна динаміка суспільних оцінок вітчизняної освітньої системи; простежується визнання громадянами високої адаптивності освітньої системи до надзвичайних умов повномасштабної війни; громадяни загалом позитивно сприймають освітні нововведення; означилися певні позитивні зрушення у громадській думці щодо найбільш непопулярної реформи – впровадження 12-річного терміну шкільного навчання. Водночас зберігається хронічний дефіцит поінформованості громадян з питань освітніх реформ і нововведень; попри істотне зменшення корупційної складової вступних кампаній до закладів вищої освіти залишається стабільно високим рівень сприйняття громадськістю корупційних ризиків. Не сформувалася громадська думка щодо заходів, спрямованих проти тих, хто намагається отримати відстрочку від мобілізації шляхом вступу до ЗВО.

За результатами досліджень, спрямованих на визначення шляхів формування громадської думки, вченими Інституту розроблено комплекс соціально-психологічних технологій формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій; експериментально підтверджено результативність їхнього формувального впливу. Доведено, що негативну громадську думку навіть щодо непопулярних реформ можна змінити, якщо цю думку не поборювати, а взаємодіяти з нею на партнерських засадах. Сформульовано основні принципи побудови інтегративної соціально-психологічної технології формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій. На основі теорій дифузії інновацій і життєвого циклу прийняття технології визначено особливості процесу прийняття громадськістю змін в освітньому середовищі та релевантні цільові групи, активність яких може бути посилена шляхом застосування соціально-психологічних технологій підтримки реформи «Нова українська школа». Уперше розроблено пояснювальні моделі підвищення ролі сім’ї як носія громадської думки щодо реформування освіти. Визначенотри типи міжпоколінної передачі ціннісних настанов дорослих щодо освіти (традиційність, компетентність, інтелігентність).

Усього за проблематикою досліджень громадської думки як чинника освітніх реформ у межах згаданих вище наукових тем опубліковано 168 наукових праць загальним обсягом понад 120 авт. арк.

Отримані наукові результати систематично впроваджувалися в освітянську і психологічну практику. На замовлення USAID науковці Інституту взяли участь у підготовці Білої книги «Відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях».Пресрелізи за результатами моніторингових досліджень громадської думки з питань освіти набули широкого розголосу в електронних ЗМІ загальносуспільної та освітньої тематики. Наукову продукцію, опубліковану за результатами проведених досліджень, відзначено нагородами щорічних міжнародних освітянських виставок і конкурсів наукових праць НАПН України.

Президія НАПН України відзначила високу актуальність порушеного питання, що зумовлено безпосереднім впливом громадської думки на динаміку реформ у сфері освіти. В умовах воєнного стану громадська думка слугує чинником, що суттєво сприяє сталому функціонуванню освітніх інституцій та їх подальшому розвитку. З огляду на це нагромаджений Інститутом досвід відповідних наукових досліджень та їхні результати набувають особливої значущості.

Президія схвалила результати діяльності Інституту соціальної та політичної психології НАПН України з виконання наукових досліджень, спрямованих на вивчення громадської думки як чинника освітніх реформ.

Водночас наголошено на продовженні дослідження стану та проблем формування громадської думки з питань реформування освіти, головну увагу приділивши реформуванню профільної середньої освіти, а також на популяризації та поширенні досвіду Інституту соціальної та політичної психології НАПН України щодо комплексного наукового розроблення проблематики громадської думки.

Передбачити в оновленій Стратегії розвитку Інституту та поточних планах його діяльності використання результатів наукових досліджень для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, психологів системи освіти з питань методології, методів і технологій формування громадської думки шляхом реалізації на систематичній основі відповідних навчальних заходів (курсів, тренінгів, семінарів).

Запропоновано розглянути питання щодо перспектив створення в Україні Національного консорціуму з вивчення і формування громадської думки як чинника освітніх реформ.