30 травня відбулося спільне засідання Президії НАПН України і Комітету педагогічних наук Польської академії наук «Навчання українських дітей в Польщі та Україні під час війни: виклики, адаптація, підтримка».

Зі вступним словом виступив  президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України Василь Кремень.

Від Комітету педагогічних наук Польської академії наук зі вступним словом виступила Голова КПН ПАН Агнєшка Цибал-Міхальська.

Питання, що було обговорено на спільному засіданні, висвітлено доповідачами з обох сторін.

З доповіддю «Навчання українських дітей в Україні під час війни: виклики, адаптація, підтримка» заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН УкраїниМикола Головко. З польської сторони з доповіддю «Тимчасові освітні рішення – постійні освітні виклики: «невидима» українська школа в Польщі» виступив доктор хабілітований, професор надзвичайний, викладач Нижньосілезького університету у Вроцлаві, педагог, політолог, співзасновник дослідницької мережі EMCE, член Вроцлавської Ради освіти Павел Рудніцький.

З інформацією про Всесвітній день дитини (лютий 2025 р., Ватикан) виступив учасник панелі «Право дитини на вільний час і дозвілля»; канцлер Міжнародного Капітула Ордену Посмішки, член комітету педагогічних наук Польської академії наук, доктор Марек Міхалак.

З інформаційними повідомленнями виступили науковці Інституту педагогіки НАПН України – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури  Наталія Богданець-Білоскаленко («Науково- методична співпраця українських та польських педагогів»), доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Тетяна Алєксєєнко («Труднощі й втрати у навчанні учнів шкіл України в умовах війни»).

Дискусія, що слідувала за доповідями, містила численні запитання й відповіді обох сторін. Було відзначено, що важливим чинником стійкості освітньої системи України в умовах війни та рушієм її повоєнного розвитку багато в чому є підтримка польським народом українських дітей, які отримали прихисток та можливість продовжити повноцінну освіту в Польщі.

У співпраці з польськими колегами створено колективну монографію Proces edukacyjny w czasie wojny i powojennej odbudowy Ukrainy z integracją ze wspólnotą europejską (2024), до якої увійшли наукові розвідки дієвих механізмів психологічної підтримки та реабілітації учнівської молоді, інструментів компенсації та подолання освітніх втрат, зумовлених війною, розроблення стратегій функціонування системи освіти в умовах війни та повоєнного відновлення, створення сучасних підручників на основі акумуляції кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Треба зауважити, що обговорювана проблематика поступово вийшла за межі окресленої теми. Польським науковцям було цікаво багато питань: від співпраці Національної академії педагогічних наук України і Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Міністерства освіти і науки України – до особливостей Нової української школи і спеціальної освіти в Україні.

На завершення ухвалено Постанову спільного засідання Президії Національної академії педагогічних наук України і Комітету педагогічних наук Польської академії наук, в якій схвалено результати співпраці. Серед іншого, про що йдеться у постанові – започаткувати проведення спільних заходів (семінарів, круглих столів) щодо обміну досвідом інтеграції української учнівської молоді в освітню систему Польщі та її реінтеграції в освітню систему України; розпочати роботу з підготовки міжнародної конференції «Діти війни» для узагальнення проблем дитинства під час війни в різних країнах світу; взяти участь у роботі школи молодих педагогів Комітету педагогічних наук Польської академії наук задля обговорення викликів, нагальних проблем адаптації та підтримки навчання українських учнів за кордоном.