20 березня відбулося засідання Президії НАПН України, на якому розглянуто результати дослідження «Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості» (2022-2024 рр.), виконаного в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Розпочинаючи засідання, президент НАПН України, академік НАН України і НАПН України Василь Кремень наголосив на актуальності проблематики та її багатоаспектності.

З доповіддю про здійснену дослідницьку діяльність виступила науковий керівник дослідження, завідувач лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Людмила Карамушка. Зі співдоповіддю виступив голови комісії Президії НАПН України з підготовки питання, дійсний член НАПН України Іван Бех,

У представленні результатів дослідження слово мали такі вчені: завідувач кафедри психології Державного торговельно-економічного університету, доктор психологічних наук, професор Сергій Миронець, професор кафедри психології та особистісного розвитку Навчально-наукового інституту менеджменту та психології Університет менеджменту освіти, доктор психологічних наук, професор Олена Бондарчук, директор Бучанського ліцею № 9 Київської області Лариса Сторожук.

Президія зазначила важливість та актуальність результатів дослідження, реалізації ідей, закладених у «Стратегії розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2023-2027 роки», нагальних завдань щодо забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості (війни та післявоєнного відновлення),сформульованих у ряді базових державних та галузевих нормативно-правових документах останнього часу.

В обговоренні виступили академік-секретар відділення педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало, академік-секретар відділення загальної середньої освіти і цифровізації освітніх систем Олександр Ляшенко, відділення психології та спеціальної педагогіки Віталій Панок, академік НАПН України Валерій Биков, Заступник директора Інституту псхології імені Г.С. Костюка, академік НАПН України Олег Кокун.

Президент НАПН України, академік НАН України, академік НАПН України  Василь Кремень, підсумовуючи дискусію, висловив думку про надзвичайну актуальність напрацювань вчених академії. Водночас він наголосив на такому: враховуючи два основних моменти -- немає більш потужного осередку психологічних досліджень як в Інституті психологічї імені Г.С.Костюка НАПН України, а також багатолітня міжнародна співпраця українських вчених-психологів із міжнародною психологічною спільнотою, що зумовлює надзвичайну професійність напрацювань наших фахівців, --  обумовлює надзвичайну цінність представлених напрацювань. Наголосив також Василь Кремень і на необхідності якнайширшого впровадження сучасних  методик і технологій допомоги й реабілітації у діяльність сучасних психологічних служб, організацій психологічної допомоги й реабілітації,  систему освіти, діяльності наших психологів за кордоном. Доцільно ширше представляти на інформаційному порталі НАПН України та інших електронних освітніх платформах розроблені в результаті цього дослідження методичні рекомендації, програми тренінгів, вебінарів, майстер-класів, аналітичні матеріали щодо подолання негативних виявів психічного здоров’я освітнього персоналу та формування позитивного психічного здоров’я й благополуччя.

До основних наукових здобутків дослідження віднесено:

• визначення змісту, основних компонентів психічного здоров’я освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення, а також його психосоціальних ризиків;
• обґрунтування організаційно-психологічних умов підтримки та збереження психічного здоров’я освітнього персоналу в умовах війни;
• розкриття змісту та структури технології забезпечення психічного здоров’я й благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення як одного з видів психолого-організаційних технологій;
• побудову концептуальної моделі технологій забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення (на рівні освітньої галузі; організаційному та міжорганізаційному рівнях, рівні особистості);
• розроблення та експериментальне впровадження технологій забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни (толерантності до невизначеності, копінг-стратегій, комунікативного потенціалу, професійної самоефективності, креативного потенціалу) та його загальної технології, а також технологій забезпечення психічного здоров’я та благополуччя «внутрішніх» та «зовнішніх» вимушених переселенців на рівні громад, серед яких значне місце займають освітяни;
• здійснення адаптації ряду методик для дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій українською мовою.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій та проведенні заходів, спрямованих на виконання завдань забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення.

За результатами дослідження підготовлено монографію «Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення» (https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741857/») та методичні рекомендації «Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати» (https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741842/).

Результати дослідження оприлюднено в 123 наукових працях:1 монографії, 1 методичних рекомендаціях, 2 збірниках наукових праць та матеріалах конференцій, 92 наукових статтях (38 – у журналах, які відносяться до категорії «Б», 9– у виданнях, що індексуються у Scopus та WoS, 5 – у журналах, що індексуються в інших наукометричних базах, 40 – у матеріалах конференцій), 27 тезах (8 із яких індексовано в WoS). Публікації розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України (60 ресурсів) за 2022-2024 рр., кількість їхніх завантажень 54 тис. Крім того, результати дослідження апробовано на 205 науково-практичних заходах (конгресах, конференціях, вебінарах, майстер-класах, семінарах, круглих столах, тренінгах та ін.), у тому числі, 173 міжнародних, які організовано лабораторією. Окрім того, вони представлені на 353заходах, організованих іншими організаціями, у тому числі, 172 міжнародних. Виконавцями дослідження зроблено 495 доповідей та виступів.

Упровадження результатів дослідження в психолого-педагогічну практику здійснюється відповідно до окрелсених методик таким чином:

• проведення тренінгів, майстер-класів, вебінарів, груп психологічної підтримки для освітнього персоналу та практичних психологів для оволодіння способами і техніками забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення;
• надання практичних рекомендацій керівникам та працівникам освітніх організацій щодо забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення;
• виступів на телебаченні та розповсюдженні інформаційних матеріалів у соціальних мережах для здійснення психоедукаційної роботи серед освітнього персоналу та населення;
• виступів на науково-практичних конференціях, підготовки наукових публікацій, підготовки і захисту дисертацій.

Актуальним також є поглиблення наукової співпраці із вітчизняними організаціями, які працюють в інших соціальних сферах, закордонними вченими, освітніми та науковими установами, громадськими організаціями, які досліджують проблеми психічного здоров’я та благополуччя персоналу освітніх організацій та освітян під час війни, а також займаються активним упровадженням цих розробок.

Загалом результати фундаментального наукового дослідження «Технології забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості», виконаного в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України впродовж 2022-2024 рр., схвалити.

Відділенню психології та спеціальної педагогіки НАПН України (академік-секретар відділення Віталій Панок) сприяти широкому впровадженню результатів наукового дослідження з метою їх ефективного використання в практиці закладів освіти у воєнний та післявоєнний час; передбачити подальше проведення науково-практичних заходів за проблемою забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення.

Важливим також є продовжити співпрацю з академічними науковими установами та психологічною службою системи освіти з метою розповсюдження й поглиблення психологічних знань, що сприяють підвищенню якості психологічного супроводу освіти в умовах війни.