19 вересня 2024 року відбулося засідання Президії НАПН України в режимі офлайн і онлайн. Першим розглядається питання «Про наукову і науково-організаційну діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського за 2020-2024 рр. та перспективи її подальшого розвитку».

З доповіддю виступила директор ДНПБ України імені В.О.Сухомлинського (далі - ДНПБ), доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лариса Березівська.

Від комісії, що вивчила стан справ і виокремила реперні точки діяльності наукової установи, виступила директор Інституту педагогічнгої освіти і рсвіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН УкраїниЛариса Лук′янова.

В обговоренні питання виступили генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, декан факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук, професор Оксана Кравченко, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Олександр Міхно. Долучилися до обговорення академіки НАПН України, члени Прездії - віце-президент НАПН України Олег Топузов, академіки-секретарі відділень  Нелля Ничкало і Світлана Сисоєва, Директор Інституту проблем виховання Іван Бех, член-кореспондент, директор Інституту цифровізації освіти Олег Спірін.

 У доповіді директора ДНПБ Лариси Березівської, а також учасників обговорення йшлося про результати і досягнення колективу ДНПБ, наведено такі дані.

Наукові дослідження в ДНПБ провадять 4 відділи, 42 науковіпрацівники (1 дійсний член, 1 член-кореспондент НАПН України, 8 докторів наук і 12 кандидатів наук); інформаційно-бібліотечне забезпечення здійснюють 3 відділи, 24 бібліотечні працівники.

З огляду на війну та повоєнне відновлення країни уточнено тематику наукових досліджень, науково-практичних заходів, віртуальних книжкових виставок, створено нові електронні ресурси на вебпорталі бібліотеки (сторінки «Освіта і наука в умовах війни», «Бібліотеки в реаліях війни» та ін.) задля посилення гуманітарного виміру національної безпеки в мовно-культурній та інформаційній сферах, реалізації політики національної пам’яті, української національної та громадянської ідентичності.

Виконувалося 8 прикладних наукових досліджень міждисциплінарного характеру (3 – завершені, 2020–2022 рр.; 5 – перехідні, 2023–2025 рр.). Отримані результати мають істотну наукову новизну, вагоме теоретичне й практичне значення. Комплексно висвітлено проблему та шляхи її розв’язання щодо представлення в довідковій та оглядовій продукції науково-методичного доробку НАПН України з питань модернізації й реформування освітньої сфери; систематизовано бібліографічну інформацію про науковий здобуток науковців Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України (1993–2020 рр.); обґрунтовано методичні основи моніторингу стану українського педагогічного середовища на основі бібліометричних профілів вчених; актуалізовано історико-педагогічне знання про досягнення та кризові стани розвитку змісту загальної середньої освіти незалежної України (1991–2017 рр.) засобами джерелознавства; комплексно упорядковано бібліографічну інформацію про міжнародні та всеукраїнські педагогічні читання (1993–2020 рр.), присвячені аналізу творчої спадщини В.О. Сухомлинського, а також про рідкісні педагогічні видання німецькою мовою другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. із фонду ДНПБ і українські дитячі періодичні видання 20-х – 40‑х років XX ст.;розкрито стратегічні напрями діяльності мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України щодо формування та використання галузевих інформаційних ресурсів у період воєнного стану і повоєнного відновлення України; репрезентовано досягнення педагогічної науки через призму дисертацій, захищених в Україні (1991–2021 рр.);розроблено концептуальні засади діяльності віртуальних читальних залів, технології задуму і реалізації онлайн-проєктів як форми впровадження результатів наукових досліджень.

З 2020 року підготовлено й оприлюднено 1030 наукових праць: 13 монографій, 17 збірників наукових праць, 1 хрестоматію, 1 практичний посібник, 1 методичні рекомендації, 38 довідкових видань, 242 статті (з них 44 у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus і Web of Science Core Collection, 163 у наукових фахових виданнях, 35 у наукових виданнях; 63 статті англійською мовою, 50 у закордонних виданнях),711 тез за матеріалами конференцій. Поповнено електронні ресурси, а саме: «Видатні педагоги України та світу», «Вчені НАПН України», «Віртуальний читальний зал освітянина», «Інформаційно-аналітичні огляди головних подій у сфері освіти, науки й культури, оприлюднених засобами масової інформації України», «Педагогічна наука України: бібліометричний аудит», «Фактографічна база даних “Знаменні та пам’ятні дати у сфері освіти”».

Установа ефективно впроваджуєрезультати наукових досліджень, що підтверджують 206 довідок, актів, подяк та інших документів, статистика Електронної бібліотеки НАПН України за 2020–2024 рр. (794 ресурси, понад 170 тис. завантажень). Електронний ресурс «Видатні педагоги України та світу» і 9видань відзначено нагородами конкурсів НАПН України, освітянських виставок. Інноваційною формою впровадження є реалізація одинадцяти онлайн-проєктів («Педагоги України: пам’ятаємо, шануємо!», «Українські педагоги про національно-патріотичне виховання», «Sukhomlinsky News», «Казки В.О. Сухомлинського у підручниках та посібниках О.Я. Савченко» та ін.). Підсумки наукових досліджень апробовано та впроваджено на 84 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних заходах (41 – відповідно до Плану роботи НАПН України); співробітники бібліотеки взяли участь у 433 науково-практичних заходах і виголосили понад тисячу доповідей і повідомлень.

За звітний період оприлюднено 4 випуски фахового електронного періодичного видання «Науково-педагогічні студії», засновником якого є ДНПБ спільно з Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією (категорія «Б», eISSN: 2663-5739).

У складних умовах воєнного стану забезпечено подальший розвиток галузевого інформаційного ресурсу, зокрема комплектування та зберігання фонду, який містить приблизно 600 тис. документів, його актуалізацію відповідно до вимог часу.

Установа застосовує глобальні хмарні сервіси. Офіційний вебпортал (http://dnpb.gov.ua/ua/) інформує про всі напрями діяльності бібліотеки. У контексті відкритої науки активізовано формування електронного каталогу (бази даних) та Науково-педагогічної електронної бібліотеки. Для задоволення інформаційних потреб дистантних користувачів розширено перелік сервісів і послуг (кількість відвідувань у 2023 р. – понад 65 тис. осіб, у першому півріччі 2024 р. – понад 34 тис. осіб).

Продовжено нарощування електронного інформаційного ресурсу: віртуальних читальних залів (Фонду В.О. Сухомлинського, кабінету бібліотекознавства, кімнати-музею рідкісної книги); рубрик «Бібліотечному фахівцю» («Бібліотеки в реаліях війни», «Інформаційна та медіаграмотність» та ін.), «Українська мова онлайн»; сторінки «Пункт європейської інформації»; онлайн-проєкту «Дистанційна самоосвіта бібліотечних працівників».

Забезпечено інформаційний супровід наукових досліджень ДНПБ та НАПН України; укладання й оприлюднення на вебпорталі, у Facebook тематичних рекомендаційних бібліографічних списків з актуальних питань освіти, педагогіки та психології; надання онлайн послуг «Запитай бібліотекаря» (354 довідки); організаційний супровід Електронної бібліотеки НАПН України; доступ до міжнародних баз даних Web of Science, Scopus та ін. Відбулося 190 книжкових виставок (зокрема 170 віртуальних): тематичних – 121; персональних – 69, із яких «Ювіляри НАПН України» – 29.

Значну увагу приділено роботі з фондом рідкісних видань, зокрема з науковим об’єктом «Документи педагогіко-психологічного та історико-культурного напряму 19–20 ст. (1850–1917 рр.)», що є національним надбанням України: оцифровано 116 док., мікрофільмовано 14 док.; з 2021 р. презентовано тематичні та персональні книжкові виставки (17); поповнено базу даних «Рідкісні книги» (загалом – понад 15 тис. записів, з них 1348 – іноземними мовами); облаштовано надійне зберігання рідкісних видань у спеціальних шафах.

Здійснювалося науково-методичне забезпечення мережі освітянських бібліотек (понад 13 тис. книгозбірень) в умовах карантинних обмежень і війни, актуалізації дистанційної роботи: надання консультаційно-методичної допомоги (304 консультації); формування електронного інформаційно-методичного ресурсу; сприяння формуванню інформаційних ресурсів освітянських бібліотек, зокрема на деокупованих територіях, а також бібліотек інших систем і відомств через безоплатний обмін і перерозподіл актуальних документів різноманітної тематики. Організовано щорічні науково-методичні семінари та тренінги спільно з науковими бібліотеками НАПН України, щорічні Всеукраїнські місячники шкільних бібліотек у межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек, серпневі вебінари з актуальних гасел. Проведено 54 культурно-освітні масові заходи, масштабні бібліотечні акції. Взято участь у підготовці аналітичної довідки щодо сучасного стану діяльності шкільних бібліотек для МОН України.

Розгорталося міжнародне співробітництво (участь у конференціях, товариствах, редколегіях іноземних видань, подання проєктних заявок тощо) в контексті євроінтеграції, забезпеченоучасть ДНПБ у проєктах «Декомунізація‑40» від Центру Айн Ренд в Україні; «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні» (PAGOSTE) за програмою Еразмус+ з «Розвитку потенціалу вищої освіти»; «Жінка-лідерка в цифровому просторі», ініційованого структурою ООН «Жінки». Активізувалася міжнародна мобільність наукових працівників.

Інтенсифіковано співпрацю з закладами освіти, науковими установами НАН України і НАПН України, бібліотеками, Педагогічним музеєм України, громадськими організаціями, наслідком якої є організація спільних заходів, книгообмін. На базі установи проводиться переддипломна й виробнича практика студентів.

З метою реалізації Програми спільної діяльності МОН України та НАПН України організовано 18 науково-практичних заходів. За Програмою спільної діяльності НАН України та НАПН України реалізовано співпрацю між ДНПБ та НБУ ім. В.І. Вернадського; проведено бібліометричний аудит педагогічної науки за результатами наукометричної системи «Бібліометрика української науки». Взято участь у реалізації програм спільної діяльності НАПН України з НАМН України та НАПрН України.

Розширилося інформування суспільства про діяльність ДНПБ на її вебпорталі, сторінці соціальної мережі Facebook, YouTube-каналі, сайтах НАПН України й Української бібліотечної асоціації, платформі «Офіс підтримки вченого», у ЗМІ; інтенсифікувалася експертна діяльність фахівців у комісіях НАПН України, МОН України, МКІП України; науковці ДНПБ є членами редколегій українських та закордонних журналів.

Осучаснено комп’ютерну техніку, раціоналізовано використання ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази.

Президіявідзначила, що ДНПБ у звітний період утвердилася як національний лідер інформаційного забезпечення освіти, педагогіки, психології України. Особливо проявилася її провідна роль у кризових для українського суспільства умовах – під час пандемії COVID-19 і повномасштабної російської війни проти України. ДНПБ успішно поєднувала наукову і науково-організаційну діяльність із науково-інформаційною, науково-методичною, соціокультурною роботою, працюючи відповідно до вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів, що регулюють сферу освітньої, наукової і науково-технічної діяльності.

Президія Національної академії педагогічних наук України постановила діяльність Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського оцінити позитивно.

Водночас в умовах нав’язаної війни, повоєнного відновлення, євроінтеграції України необхідно активізувати міжнародне співробітництво та участь у національних і світових проєктах, ґрантах, конкурсах; інтенсифікувати в контексті відкритої науки формування Науково-педагогічної електронної бібліотеки ДНПБ; продовжити створення цифрового контенту рідкісних видань; упроваджувати сучасні цифрові технології, зокрема штучний інтелект, та програмне забезпечення; проводити заходи із залучення молодих учених і бібліотекарів до роботи в ДНПБ.