22 серпня 2024 р. засідання Президії НАПН України розпочато відзначенням 33-ї річниці Незалежності України й вшануванням пам’яті загиблих за цілісність і свободу нашої держави.

Питання, що розглянуто першим – «Про відзначення 33-ї річниці незалежності України і завдання НАПН України на сучасному етапі державотворення».

Зі вступною мотиваційною промовою виступив президент НАПН України, академік Василь Кремень.

Тематичні доповіді представили члени Президії НАПН України: академік-секретар Відділення вищої освіти НАПН України Петро Саух («Незалежність України. Трансформація духу і випробування національним буттям»), директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський («Суспільна підтримка Незалежності України: міфи і реалії»), директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех («Виховні проблеми воєнного часу в контексті зміцнення незалежності України»).

Президія відзначила, що незалежність України, проголошена 24 серпня 1991 р., стала поворотним моментом в історії нації, символізувала відродження національної ідентичності та початок нової ери для українського народу. Після здобуття незалежності активно відроджувалася національна ідентичність українців, утверджувалися українська мова, культура, власні традиції і історія. Незалежність відкрила нові можливості для розвитку національної освіти і науки, інноваційних технологій, що зміцнюють суб’єктність і самодостатність України. Незважаючи на численні виклики, українці демонструють незламний дух, прагнення до свободи та демократії, продовжуючи рухатися вперед до цивілізованого майбутнього.

Третій рік триває повномасштабна війна, розв’язана проти України путінською росією, яка стала суворим випробуванням української нації на життєстійкість і волелюбність, патріотизм і професіоналізм.

Війна засвідчила ефективність вітчизняної системи освіти, завдяки якій виховано покоління молодих людей, що героїчно відстоюють честь, свободу і незалежність України у горнилі війни, проявляють конкурентоспроможність і фаховість.

У розбудові незалежності України, зокрема її освіти і науки, формування особистості громадянина, важливу роль відіграє Національна академія педагогічних наук України, далекоглядно утворена у перші роки народження самостійної держави.

Академія здійснює науково-методичний супровід сфери освіти, розвиток людини на всіх етапах життєдіяльності. Вчені НАПН України предметно досліджують механізми формування національної та громадянської ідентичності, створюють методики та технології національно-патріотичного, військово-патріотичного, громадянського виховання, формування фундаментальних цінностей, моральної стійкості особистості в умовах воєнного стану. Проведено низку освітніх заходів, спрямованих на формування патріотичної свідомості та активної громадянської позиції молоді.

Вирішення складних завдань, пов′язаних із подальшою розбудовою і утвердженням Української держави, значною мірою залежить від збереження здорового ментального потенціалу нації та вирішення психологічних проблем розвитку особистості і сучасного українського суспільства, які особливо загострилися під час війни.

Вчені академії забезпечують соціально-психологічну підтримку і науково-методичний супровід соціальних груп і окремих громадян, надають допомогу різним категоріям постраждалих осіб – військовослужбовцям, пораненим бійцям та членам їх сімей, родинам загиблих, вимушеним переселенцям та ін.

Учасники урочистого засідання Президії НАПН України висловили непохитну впевненість у перемозі українського народу і вбачають найперший і найважливіший обов’язок учених академії в тому, щоб своєю самовідданою працею цю перемогу наближати. Наш стрій – науково-освітянський, що відповідальний за розвиток людини і утвердження інноваційного типу прогресу. Перемоги на вогневих рубежах ‒ минулі, нинішні і майбутні – значною мірою кувалися і продовжують куватися на фронті освіти і науки.

Потрібно зробити все, щоб українська освіта і наука у цих складних умовах не лише вистояли, але й наростили свій потенціал у формуванні достойних громадян України, яким відновлювати і на інноваційній основі утверджувати її суверенність і недоторканність історичних кордонів, прискорювати європейську інтеграцію. Саме це має зумовлювати діяльність учених академії в найближчий період.

Президія постановила зокрема таке:

Вважати першочерговою активну участь вчених, наукових колективів Національної академії педагогічних наук України у захисті і подальшому розвитку Української держави як сильної європейської країни.

Забезпечити ефективність фундаментальних та прикладних наукових досліджень, спрямованих на здійснення науково-методичного супроводу реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності; сприяти впровадженню освітніх інновацій з патріотичного, військово-патріотичного та громадянського виховання, формування оборонної свідомості та готовності до захисту України.

Активізувати національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді, які знаходяться за кордоном, з метою збереження та повернення людського капіталу.

Популяризувати кращий вітчизняний та зарубіжний досвід з виховання громадянських цінностей у дітей та учнівської молоді.

Створити виховну програму з цифрової безпеки дітей та протидії ворожій пропаганді.

Посилити моніторингові дослідження, спрямовані на створення прогнозно-аналітичних документів з національно-патріотичного, військово-патріотичного та громадянського виховання для оперативного інформування Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України щодо сучасних тенденцій і закономірностей.

Забезпечити подальше дослідження актуальних проблем психологічної підтримки різних категорій населення в умовах війни та повоєнного відновлення.

Розробити інноваційні методики надання соціально-педагогічної і психологічної допомоги учасникам освітнього процесу – здобувачам освіти, педагогічним працівникам, батьківській громадськості.

Розробити комплекс психолого-педагогічних заходів з утвердження національної і громадянської ідентичності, а також соціально-психологічні інструменти її досягнення, особливо на деокупованих територіях та в закладах з учнями і освітянами, які мали різний досвід в умовах війни.