Національна академія педагогічних наук України  глибоко сумує з приводу кончини іноземного члена НАПН України (з 2000 року) Тадеуша Левовицького, талановитого вченого і педагога, організатора освіти і громадського діяча Республіки Польща, доктора хабілітованого гуманістичних наук в галузі педагогіки, професора звичайного, знаного не лише в Європі, а й за її межами.

Тадеуш Левовицький (2 липня 1942 – 18 серпня 2024) – уродженець Західного Поділля України, фундатор наукової школи з досліджень проблем методології освіти, педевтології та міжкультурної освіти, у науковому доробку якого понад 800 публікацій. Його праці  опубліковано англійською, арабською, болгарською, іспанською, німецькою, португальською, російською, словацькою, словенською, сербською, французькою, чеською мовами. Т. Левовицький довгий час був головою Комітету  наук педагогічних Польської академії наук (КНП ПАН) (1993–2007), членом Центральної комісії в справах наукових ступенів і звань (1988–2010), засновником і багаторічним ректором та Почесним ректором Вищої педагогічної школи Польської спілки вчителів у Варшаві, почесним доктором багатьох університетів.

Тадеуш Левовицький присвятив своє життя, талант, натхнення, знання, уміння, труд душі і серця педагогічній науці заради мирного співіснування, толерантності, співпраці та дружби між народами. Перша угода про співпрацю між Національною академією педагогічних наук України і Комітетом наук педагогічних Польської академії наук був підписаний майже 20 років тому президентом НАПН України Василем Кременем і Головою КНП ПАН Тадеушем Левовицьким.

Професор Тадеуш Левовицький став співзасновником польсько-українського журналу «Освітологія» і польсько-українського / українсько-польського щорічника «Професійна освіта: педагогіка і психологія».

Учені НАПН України висловлюють слова щирої скорботи і співчуття усім, хто знав Тадеуша Левовицького, його рідним і близьким.

Пам’ять про польського громадянина, вченого, який так багато зробив для розвитку педагогічної науки, розвитку українсько-польських відносин і гуманізації суспільств, житиме в наших серцях. Його добрі справи і праці транслюватимуть ідеї єдності й солідарності нащадкам.

Президія НАПН України