15 червня відбулося спільне виїзне засідання Президії НАПН України, вченої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Президії Товариства «Знання» України за участі Чорнухинської селищної ради, присвяченого 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди «Філософсько-педагогічна спадщина Григорія Сковороди».

Гостей приймало селище Чорнухи, батьківщина видатного українського філософа.

В обговореннях учених і представників Чорнухинської селищної ради йшлося про популяризацію спадщини Григорія Сковороди та вивищення значення Чорнухинського меморіального осередку у формуванні образу України переможної.

Учасники заходу відвідали Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди. Поклали квіти до погруддя видатного українського філософа. Зайшли у приміщення, яке є реконструкцією хати батьків Сковороди. Відвідали територію рекреаційно-паркової зони «Сад божественних пісень».

Засідання відкрили мотиваційними промовами президент НАПН України Василь Кремень і голова Чорнухинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області Олександр Василенко.

«Минулий рік був роком відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Не лише його постать, як великого національного філософа привертає увагу до його творчої спадщини. Самі ідеї Григорія Сковороди й нині надзвичайно важливі. Ми є свідками, що в усьому світі, у всякому разі цивілізованому світі, зростає увага до людини, до розвитку особистості.

Людина і її розвиток нині, як ніколи раніше, є, з одного боку, основним показником прогресивності тієї чи іншої країни, тої чи іншої нації, а, з другого боку, є основним важелем  подальшого прогресу цивілізаційного поступу цієї країни.

Не кількість корисних копалин, а розвиток людини й людський капітал забезпечує прогрес країни. Ідеї розвитку витікають з ідей про самопізнання, про сродну працю на основі природних здібностей, повагу до людини і її свободу сприяють формуванню уявлень про призначення людини і її щастя, до самореалізації людини у дорослому віці. Там, де переважна кількість громадян реалізують себе, там є основа для розвитку суспільства, а отже і щастя людини», – зазначив Василь Кремень.

Президент НАПН України наголосив, що і в академії, і в Товаристві «Знання» України, і у педагогічних університетах, зокрема Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, багато робиться з вивчення й популяризації спадщини національного генія – Григорія Сковороди.

Василь Кремень відмітив педагогічну працю працівників Чорнухинської селищної ради й зауважив, що освіта незалежної України виховала покоління громадян, які з першого дня рашистської навали стали на захист батьківщини. Передусім ці покоління виховані освітою, а ще – вони отримали знання в українській освіті, що дозволило нашим воїнам за короткий час освоїти надскладне військове озброєння. Це тому, що в нації закладено любов до освіти і пошана до освіти, саме завдяки цьому створений потужний інтелектуальний потенціал у нашому суспільстві.

«Щиро радий бачити наших гостей, наших освітян. У громаді з великою повагою відносяться до працівників освіти, оскільки їхня праця надцінна – «що посієш, те й пожнеш». Нинішній захід відбувається заради привернення уваги до постаті Григорія Сковороди й підвищення рівня нашої освіти», – сказав у відповідь голова Чорнухинської територіальної громади Олександр Василенко.

Під час засідання було нагороджено кращих освітян Чорнухинської громади медаллю НАПН України «Григорій Сковорода» і грамотами НАПН України.

Академік-секретар відділення вищої освіти НАПН України, академік Петро Саух виступив з доповіддю. «Життя людини постає у філософії Сковороди не моністично-утилітарним буттям, а гармонійною взаємодією трьох світів: макрокосму (Всесвіт), мікрокосму (Людина) і символічного світу (Біблія), які тісно між собою взаємодіють. У кожної конкретної людини ця взаємодія має свою особливість, а способом її гармонізації є серце. Воно для нас, вважав Сковорода, є джерелом мудрості й глупоти, доброти й злостивості, бажань і надій, фантазій і знання. Ця таємнича божа іскра, що є в кожному із нас, є ареною вічної борні добра і зла. Словом «всяк є тим, чиє серце в нім». До слова, образ серця в творах Сковороди зринає 1146 разів», – зауважив Петро Саух.

Академік зауважив, що сила філософії Григорія Сковороди, попри зовнішню простоту, являє собою унікальну літературно-філософську систему, метою якої було прилучення людини до вищих істин буття для практичного втілення їх у повсякденному житті.

«У його філософії, більше, ніж у будь-якого мислителя, проявилися оригінальні риси української філософії: антеїзм, кордоцентризм та глибокі екзистенційні мотиви, – наголосив доповідач. – Мудрість, яку проповідував Григорій Сковорода, не має часових обмежень. І нині, в часи важких випробувань, вона набуває особливого значення для кожного з нас».

Директор Інституту проблем виховання НАПН України, академік НАПН України Іван Бех проаналізував філософсько-етичні ідеї Григорія Сковороди щодо особистості. На думку доповідача Г. Сковорода акумулював у своїй людиноцентричній творчості кращі надбання античних, середньовічних європейських та вітчизняних філософів й сформулював своє оригінальне бачення певних аспектів людського буття. Заслугою Г. Сковороди як мислителя було те, що він запропонував особистісно-діяльнісну ідею світу земного.

Г. Сковорода сформулював етико-психологічні орієнтири, на основі яких особистість піднімається до свого ціннісного абсолюту. Такими мають виступати: любов, совість, мудрість, свобода. У їхніх межах й має розгортатися досить складний і тривалий процес формування особистості у етичному розмаїтті більш конкретних духовно-моральних рис. При цьому філософ вважав, що останні мають бути неодмінно просвітлені означеними орієнтирами.

У виступі ректора Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, члена-кореспондента НАПН України Марини Гриньової йшлося про професійний відбір абітурієнтів до навчання у виші за принципами, окресленими видатним мислителем. «Сродна праця» є основною категорією в системі філософських поглядів Григорія Сковороди в розумінні людини, її діяльності та сенсу життя», – наголосила Марина Гриньова.

Саме на цьому ґрунтуються підходи Короленківського університету до організації ефективної профорієнтаційної роботи, які включають: соціально-економічний – аналіз потреб суспільства з урахуванням аксіоми: робота за покликанням забезпечує максимальну віддачу працівника, дає кращий економічний ефект; психофізіологічний – забезпечення вибору професії, яка максимально відповідає психофізіологічним характеристикам людини; психолого-педагогічний – виховання в учнів любові до педагогічної роботи, формування інтересу до майбутньої професії.

В основу профорієнтаційної діяльності покладено принцип – узгодження інтересів університету, територіальних громад, громадських організацій, установ.

З цією протягом 2022-2023 років укладено відповідні меморандуми, зміст яких – пошук, відбір, залучення до сфери науки та освіти талановитої молоді, створення умов для підвищення престижу наукової та науково-освітньої діяльності; створення умови для проходження здобувачами вищої освіти Університету виробничих, навчальних, інших видів практик.

Важливу роль у залученні абітурієнтів до навчального закладу відіграє студентська рада університету, а також підтримка інформаційних ресурсів.

Академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, академік Нелля Ничкало зазначила у виступі: «Ознайомлення з експозицією Чорнухинського літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди справило на усіх нас неповторне враження. Експозиція побудована на основі розумного врахування наукових засад музеєзнавства, сучасний дизайн й унікальні документальні і літературні джерела пронизані сковородинським духом любові».

Філософсько-богословські погляди Григорія Сковороди пронизані глибинними ідеями філософії серця, любові, добра і свободи. Спадщина вченого є міждисциплінарною, оскільки пронизана ідеями з різних галузей гуманітарного знання, що уможливлює цілісне бачення людини, розвиток ідей філософії людиноцентризму.

На початку ХХІ століття помітно зростає увага до вивчення спадщини геніального українського мислителя. Так, голова Польського педагогічного товариства, іноземний член НАПН України Піотр Костило на початку цього року попросив надіслати твори Григорія Сковороди, видані українською мовою, щоб перекласти і видати їх польською.

«Нині, в добу страшної російської війни проти України об’єктивно  зростає потреба переосмислення сковородинівської спадщини, її прогностичних ідей», – наголосила Нелля Ничкало.

Голова правління Товариства «Знання» України, член-кореспондент НАПН України Василь Кушерець присвятив виступ моральним і духовним цінностям Григорія Сковороди. Зокрема сказав таке: «Сковорода для нас вічний, завжди сучасний. Наша впевненість в перемозі витікає із нашої екзистенційної істини, із соборного українського розуму, в серці якого бачимо Сковороду та українського систематичного, об’єктивного, просвітницького усвідомлення реальності».

«Важливий його донат до сократівської «пізнай себе» – ідеєю: «Вдивляйтеся в самого себе», в «самісіньке своє серце», «пізнай себе і зостанься собою, не потрібно бути іншим, окрім того, чим я є, тому плекаю все найкраще, що маю». Це суттєво поповнює наше розуміння антропології», – наголосив учений.

У виступі завідувача відділу історії і філософії освіти Інституту педагогіки НАПН України, члена-кореспондента НАПН України Наталії Дічек було оприлюднено результати проведеного нею у 2022 р. опитування студентів українських вишів з усіх регіонів України щодо їхнього ставлення до історичної постаті Григорія Сковороди, до його ключових світоглядно-етичних ідей. Опитування виконало функції актуалізації питань національної історичної пам’яті; визначило свідомісні і духовні пріоритети молодих українців щодо шляхів досягнення щастя; з’ясувало вплив війни на відчуття щастя.

В цілому результати дослідження дають підстави стверджувати про історичну пам’ять щодо особи Г. Сковороди як знакової, емоційно зрозумілої і прийнятної. Опитування сколихнуло в студентів мірковування про пошуки шляху до щастя, історію національного духу, українську ментальність і національну гордість.

Спільне засідання завершилося висловленням наміраів про подальшу співпрацю та заснування у Чорнухах центру з вивчення й поширення ідей спадщини Григорія Сковороди.

Лідія ТКАЧЕНКО,

завідувач сектору

науково-аналітичної обробки

 і поширення інформації

НАПН України