30 травня 2024 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Історія та філософія освіти в незалежній Україні: виміри історичної пам’яті (український і зарубіжний дискурси)».

Організаторами конфренції виступили Національна академія педагогічних наук України, Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки, відділ історії та філософії освіти Інституту педагогіки  НАПН України. Співорганізаторами стали Харківський національний педагогічнийуніверситетімені Г.С. Сковороди, Луганський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Проблематика конференції:

ŸОсвітньо-філософське осмислення чинників формування історичної пам’яті в аспекті НУШ

ŸСучасний стан та перспективи формування історичної пам’яті в системі освіти України в умовах повоєнного відновлення

ŸШкільний підручник як відбиток та інструмент історичної пам’яті

ŸРоль учителя/викладача у забезпеченні національної єдності та формуванні патріотів-державників

ŸАктуальний український та зарубіжний науковий дискурс історичної пам’яті

Упродовж пленарного засідання, що тривало у залі зсідань президії НАПН України з онлайн трансляцією відбувся зацікавленийобмін ідеями та результатами наукових пошуків між науковцями і практиками за тематичними напрямами коференції, обговорення теоретичних аспектів проблеми історичної пам’яті, презентація новаційних ідей та практик національно-патріотичного виховання дітей та молоді як питомого складника фахової підготовки майбутніх освітян.

З мотиваційним словом виступив президент НАПН України, академік Василь Кремень. Він зазначив, що проблематика, що віддзеркалює історичну пам’ять і все, що з нею пов′язано, особливо загострилася під час широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, хоча, по суті, триває протягом усього існування держав на теренах України і РФ. «Маємо пам′ятати, що нинішнє вторгнення було підготовлено РФ не лише з погляду військового озброєння, а й з позиції переформатування історичної пам′яті – хибного світогляду, перекручування історичних фактів, утвердження неправдивих наративів тощо. І каналом упровадження усього цього у свідомість населення РФ передусім була освіта. Наше завдання – доносити істини історичного минулого, закарбовувати в пам′яті учнів і події сучасності, аби вони не були викривленими з часом. Ми маємо сприяти максимальному згуртуванню нації на основі правдивої, національно орієнтованої історичної пам′яті», – наголосив Василь Кремень.

З доповідями виступили академіки Петро Саух (Історична пам’ять як репрезентативна форма дійсності. ЇЇ місія та культура формування) і Іван Бех (Два етапи розвитку педагогічної науки), члени-кореспонденти Олександр Удод (Сучасний український історичний наратив як засіб протидії російській історичній пропаганді), Лариса Березівська (Педагогічні біографічні дослідження у контексті реконструкції історичної пам’яті українського народу),Олена Пометун (Проєктування шкільного підручника з історії у контексті формування історичної пам’яті в суспільстві), відомі вчені, як от Нестор Гупан (Вплив підручника з історій України на розвиток історичної пам’яті в семикласників), Олександр Міхно (Реалізація офіційної політики пам′яті у біографічних онлайн проєктах Педагогічного музею України та Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського),науково-педагогічні працівники провідних педагогічних університетів України.

На завершення модератор конференції, член-кореспондент НАПН України Наталія Дічек підсумувала словами М.С. Грушевського «Завдяки історичній пам′яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».