3 квітня відбулося засідання Президії НАПН України, на якому було заслухано й обговорено виконання і впровадження наукового дослідження «Діагностування адаптаційних розладів у суб’єктів освітнього простору» (2021-2023 рр.), виконаного в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

З доповіддю виступила науковий керівник дослідження, завідувач лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Наталія Пророк. Співдоповідь від комісії Президії НАПН України з підготовки питання представив академік НАПН України Олександр Бондаренко.

В обговоренні члени Президії відзначили важливість та актуальність результатів дослідження, їх зумовленість необхідністю реалізації ідей, закладених у «Стратегії розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2023-2027 роки», передусім нагальних завдань щодо забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу в умовах війни,сформульованих у ряді базових державних та галузевих нормативно-правових документів останнього часу.

До основних наукових здобутків дослідження віднесено:

– розроблення науково обґрунтованої системи методик і процедур психологічної діагностики адаптаційних розладів у суб’єктів освітнього простору в умовах воєнного стану;

– конкретизацію особливостей посткризової діагностики учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час війни;

– створення моделі процесу адаптації (як базисної характеристики психічного здоров’я) у вигляді певного континууму адаптаційних процесів: від стану психічного благополуччя до фази дезадаптації, зокрема спричиненої психічними розладами.

Результати емпіричних досліджень за темою дали змогу визначити психологічні чинники, що призводять до дезадаптації в умовах війни; описати основні прояви адаптаційних розладів у дітей різного віку; опрацювати основні шляхи підвищення адаптаційного потенціалу суб’єктів освітнього простору з урахуванням негативних чинників війни.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій та проведенні заходів, спрямованих на виконання завдань психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану. За результатами дослідження підготовлено практичний посібник «Психологічне діагностування проявів адаптаційних розладів у суб’єктів освітнього простору в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення країни», методичні рекомендації «EMDR. Невідкладна допомога» та довідник «Психологічна допомога дітям в умовах воєнного стану» (для вихователів закладів дошкільної освіти і вчителів закладів загальної середньої освіти).

Упровадження результатів дослідження в психолого-педагогічну практику здійснюється шляхом:

– надання практичних рекомендацій працівникам закладів і установ освіти щодо подолання негативних психологічних наслідків війни;

– проведення тренінгів, майстер-класів, вебінарів, корекційно-розвивальних програм, у яких, зокрема, відпрацьовуются техніки надання екстреної психологічної допомоги в умовах війни та способи підвищення адаптаційного потенціалу учасників освітнього процесу;

– наукових публікацій та підготовки і захисту дисертацій.

Результати дослідження оприлюднено в 178 наукових працях, з яких – 12 у виданнях, що індексуються у наукометричних базах Scopus і Web of Science Core Collection, 13 – у вітчизняних фахових наукових виданнях, 35 статей у збірниках матеріалів конференцій та 107 тез. Публікації розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України (72 ресурси за 2021-2023 рр.), кількість їхніх завантажень 62 тис. Крім того, результати дослідження апробовано на 112 наукових та науково-практичних масових заходах (з них 51 міжнародний), де зроблено 190 доповідей.

Водночас потужні виклики війни, які призводять до психічної травматизації мільйонів українських громадян, вимагають здійснення психологічної підтримки, спрямованої на забезпечення психічного здоров’я, здатності до ефективної діяльності, психологічної стійкості усіх верств населення. У зв’язку з цим, Президія наголосила на необхідності посилення уваги до ефективного впровадження отриманих у дослідженні результатів з метою вчасного виявлення адаптаційних розладів у здобувачів освіти та надання їм якісної психологічної допомоги.