Такою була тема Круглого столу, організованого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Національною академією педагогічних наук України, Національною спілкою журналістів України, Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, що відбувся  30 січня 2024 р.

Голова Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України Сергій Томіленко, вітаючи учасників круглого столу, відзначив ефективну діяльність журналістів та освітян в умовах війни. Представив видання задокументованих воєнних злочинів російських окупантів в Україні, унікальну фотовиставку воєнних кореспондентів, привернув увагу до локальних медіа, які відновили вихід у світ після деокупації. Вони стали чи не єдиним джерелом інформації на територіях, визволених від російських військ. За цими та багатьма іншими фактами – титанічна праця журналістів, які працюють задля поширення правдивої задокументованої інформації про російську агресію проти України та посилення опору українців до дезінформації та фейків. Упродовж двох десятиліть здійснювалася співпраця між Національною спілкою журналістів України і Національною академією педагогічних наук України, 22 грудня 2022 року був підписаний меморандум про співпрацю.

Академік-секретар відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Нелля Ничкало окреслила основні кроки у розвитку андрагогіки як наукової субдисципліни, а також навела коротку документальну хроніку, що свідчить про цілеспрямовану діяльність НАПН України, спрямовану на розвиток освіти дорослих в нашій державі, обґрунтування положень Концепції та підготовку разом з МОН України проєкту Закону України «Про освіту дорослих», який рік тому пройшов перше читання у Верховній Раді України. Нелля Ничкало наголосила на важливості інноваційної діяльності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Національної спілки журналістів України, Укртелерадіопресінституту, що розробляє нові навчальні курси, здійснює підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. Вона запропонувала підготувати рекомендації з проблем освіти дорослих в умовах війни і повоєнний час, медіагігієни, а також висловила пропозиції щодо опублікування матеріалів Круглого столу у вітчизняних, зарубіжних та міжнародних медіа, зокрема під егідою ЮНЕСКО.

Олександр Ободович, начальник управління з питань телебачення і радіомовлення, європейської та євроатлантичної інтеграції Держкомтелерадіо України наголосив на актуальності розвитку медіаосвіти, медіаграмотності та медагігієни в контексті боротьби за безпеку інформаційного фронту. 

Про сучасну систему освіти дорослих України та її роль у формуванні медіаграмотності дорослих в умовах війни, співпрацю з Укртелерадіопресінститутом йшлося у виступі директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, члена – кореспондента НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки України Лариси Лук’янової. У добу тотальної інформаційної війни набуває особливого значення формування у різних категорій населення здатності опрацьовувати інформацію, сприймати її у неспотвореному вигляді. У зв’язку з цим  медіаосвіта і медіапросвіта в Україні і світі стають все більш актуальними. Як голова Всеукраїнської асаціації освіти дорослих, вона привернула увагу до питань фінансування неформальної освіти дорослих, законодавчого регулювання цієї сфери, створення освітніх хабів для внутрішньо переміщених осіб, а також українських біженців  у європейських країнах.                             

Гліб Головченко в.о. директора Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України зазначив, що більш як півстоліття тому термін «медіаосвіта», вперше введений в науковий обід під час засідання сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно і телебачення, набув поширення в усьому світі. Низка міжнародних документів з медіаосвіти та медіаграмотності, світовий досвід медіаосвіти дорослих, зокрема США і Канади, спрямовані на усунення проблем у масовій комунікації. Він наголосив, що попит на якісний контент, особливо в умовах війни, залишається не задоволеним, оскільки засоби масової комунікації часто використовуються як інструмент гібридної війни. Розвиток критичного мислення громадян набуває особливого значення в цифровому суспільстві.

Аналізу проблем медіакомпетентності дорослих та можливостей розвитку неформальної освіти в Україні присвячувався виступ завідувачки відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослихімені Івана Зязюна НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олени Аніщенко.

У важливості травмозцілювальної медіаосвіти під час війни переконала присутніх Наталія Умеренкова, старший науковий співробітник відділу масової комунікації і медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук. Вона представила напрацювання Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Як ти?». Як  практикуючий психотерапевт і психолог Наталія Умеренкова висловилася дуже образно щодо сприйняття медіапродуктів: здається, що все ж всім наче зрозуміло, але як вийти з нашої «інформаційної бульбашки», то, виявляється, що довкола дуже багато роботи.

Авторську розробку – шкалу розвитку медіаграмотності особи презентував в онлайн виступі віце-президент Асоціації політичних психологів України, викладач Укртелерадіопресінституту, професор факультету піару, журналістики та інформаційної політики Київського національного університету культури і мистецтва, заслужений працівник культури України Віктор Рибаченко. Він запропонував розрізняти: медіанеграмотність – нерозбірливий споживач медіапродуктів; медіаграмотність як нестійка всеядність; медіакомпетентність як медіацінитель контексту; медіасуб’єктність як здатність бачити грубу дезінформацію; медіагедоніст – носій високої медіакультри, критичного мислення, творець медіапродукту. І як відгалуження – медіааскетизм і медіаснобізм. Віктор Рибаченко запропонував кожному діагностувати свій рівень і можливості перейти до вищого.

Доцент кафедри логіки Київського національного університету імені Т.Шевченка, викладач вищої категорії відділення Укртелерадіопресінституту, кандидат філософських наук Віталій Крикуну виступі про міфи і реальність у медіаосвіті дорослих закликав частіше виходити зі своєї усталеної комунікаційної зони комфорту, щоб «ехокамери» та «епістемічні бульбашки» нашого буття не заважали розвиватися, критично мислити, сприймати нове.

Особливості розвитку медіаграмотності молоді схарактеризувала Ольга Баніт, головний науковий співробітник відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, старший дослідник. Квінтесенція її виступу полягала в тому, що сучасна українська молодь, попри переважно відмову від традиційних ЗМІ – телебачення, радіомовлення і преси – позиціонує себе як «не втрачена, а прокачана».

Старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кандидат педагогічних наук Катерина Годлевська привернула увагу учасників Круглого столу до необхідності розроблення в умовах війни спеціальних програм з медіаграмотності для педагогічних працівників.

Про розвиток медіаграмотності здобувачів освіти у вищих військових навчальних закладах в Україні йшлося у виступі провідного наукового співробітника відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кандидата педагогічних наук, доцента Ігоря Радомського. 

Заступниця завідувача відділення Укртелерадіопресінституту, національний експерт з гендерних питаньМарія Дмитрієва зазначила, що медіаграмотність, медіагігієна, медіаосвіта є практично недоступними для сільського населення старшого віку й особливо жінок і через завантаженість домашніми роботами, і через відсутність гаджетів та невміння користуватися ними. Вона запропонувала ширше залучати бібліотеки  територіальних громад до медіаосвіти дорослих.

Про нові інформаційні явища – newsscrolling та doomscrolling і можливі їх психологічні наслідки йшлося у виступі викладача першої категорії відділення УкртелерадіопресінститутуВалентина Бугрима. Він запропонував пропагувати теоретично обґрунтоване положення про те, що пізнання нового і навчання продовжують життя, а також наголосив на важливості врахування у проєкті Закону України «Про освіту дорослих» пропозицій фахівців Укртелерадіопресінституту.

Сергій Томіленко і Нелля Ничкало підсумували роботу круглого столу, високо оцінили висловлені концептуальні ідеї і пропозиції, запропонували посилити увагу до вивчення проблем медіаосвіти як перспективного напряму міждисциплінарних досліджень. Учасники круглого столу схвалили пропозицію модераторів щодо циклічного проведення круглих столів, творчих зустрічей, дискусій з гострих проблем розвитку медіаосвіти різних категорій населення.