Упродовж 6-8 листопада 2023 р. в рамках проєкту Erasmus+«Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні» (PAGOSTE) на базі Віденського університету економіки та бізнесу (Австрія) відбувалась Перша міжнародна конференція «Vocational Teacher Education: Between Aspirations and Challenges». Цілями конференції було дослідити еволюцію ролі педагогічної освіти в епоху швидкого технологічного прогресу, мінливих ринків праці та глобальних викликів, оцінити реалії і окреслити проблеми в системі підготовки викладачів професійної освіти в усьому світі, включаючи питання розроблення та реалізації навчальних програм, технологій, методів оцінювання та професійного розвитку.

На початку конференції координатор проєкту PAGOSTE Оксана Мельник виступила з коротким оглядом його етапів та результатів. Наступна доповідь доктора Беттіни Фурманн, професора бізнес-освіти та директора Інституту бізнес-освіти Віденського університету економіки та бізнесу стосувалась актуальних питань формування фінансової грамотності. Про естонську модель  професійного розвитку викладачів професійної освіти у мінливих умовах сучасного світу доповіла Мейді Сірк, доктор філософії, доцент кафедри професійної освіти Школи педагогічних наук Талліннського університету (Естонія).

Перша сесія конференції під назвою «Український контекст підготовки викладачів для професійної освіти» була представлена доповіддю представників Міністерства науки і освіти України Максима Ярмистого, Андрія Охрімовського, Олени Роговченко, які розповіли про руйнівний вплив на освітній сектор війни в Україні, що перервала навчання та викладання для понад 5 мільйонів дітей та молоді, пошкодивши чи зруйнувавши тисячі закладів освіти. Доповідачі вказали на загострення таких проблем, як низька якість освіти, недостатнє фінансування, відсутність інклюзивності, слабке управління та недостатність координованості дій та назвали основні пріоритети розвитку освіти з урахуванням необхідності її перезавантаження для вирішення актуальних викликів (подолання освітніх втрат і прогалин, відбудова закладів освіти тощо). Наголошувалось на тому, що у відповідь на цю кризу український уряд за підтримки міжнародних організацій та громадянського суспільства впроваджує різноманітні ініціативи та проєкти, спрямовані на забезпечення безперервності й сталості освіти. Професійна (професійно-технічна) освіта є ключовим інструментом для відновлення країни, вона формує навички та компетентності, які користуються високим попитом на ринку праці й сприяють сталому розвитку суспільства, однак стикається з багатьма викликами і потребує реформування та зміцнення, щоб задовольнити поточні й майбутні потреби населення. Виступ проєктної групи Інституту професійної освіти НАПН України (Валентина Радкевич, Вікторія Кручек, Дарія Вороніна-Пригодій) був присвячений науково-методичному забезпеченню розвитку професійної освіти в умовах сучасних викликів. Було окреслено сучасні напрями розвитку національної системи професійної освіти України в умовах воєнного часу, акцентовано увагу на важливих аспектах формування нової парадигми її повоєнного розвитку, глобальних, національних та регіональних викликах, що формують новий освітній простір, пріоритетних цілях розвитку професійної освіти в Україні в умовах воєнного стану з урахуванням трансформації ринку праці та специфіки управління його розвитком для забезпечення післявоєнної відбудови країни. Зокрема, наголошено на прогностичній ролі спільної діяльності науковців, освітян і роботодавців у розробці, впровадженні та оновленні професійних та освітніх стандартів, необхідності системного розвитку державно-приватного партнерства та дуальних форм навчання, перегляду соціально-гуманітарної складової професійної освіти, створення принципово нової системи професійної орієнтації населення, розвитку кар′єрних і підприємницьких компетентностей майбутніх фахівців для вдосконалення державної освітньої політики в Україні, створення ефективної системи професійної освіти, відновлення малого підприємництва, зниження рівня безробіття, інтеграції національної професійної освіти в європейський освітній простір, діджиталізації освіти, розвитку цифрової культури викладачів та цифрової компетентності студентів. Дослідження присвячене Проблемі аналізу ключових викликів, що стоять перед сучасною підготовкою педагогів професійної освіти для її подальшого розвитку та забезпечення відновлення України у післявоєнний період також був присвячений виступ команди Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (Світлана Цимбалюк, Марина Артюшина, Лариса Корват, Оксана Саркісова).

Під час другої секції «Українська професійна педагогічна освіта під час війни» учасники конференції мали можливість прослухати доповідь Світлани Цимбалюк та Тетяни Шкодищодо організації освітнього процесу, комунікаційних стратегій, цифрових сервісів та платформ, якими користуються науково-педагогічні працівники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, а також психологічної підтримки науково-педагогічних працівників закладу та студентів під час війни.

Науково-педагогічні працівники Національного транспортного університету (Наталія Бондар, Халіда Бахтіарова, Олександр Грищук) розповіли про особливості функціонування Комітету сприяння забезпеченню якості та розвитку професійної освіти, що став організаційним ядром розвитку професійної освіти в закладі.

Своє бачення шляхів вирішення сучасних викликів у підготовці викладачів професійної освіти розкрили доповідачі з Українській інженерно-педагогічній академії Денис Коваленко, Наталія Брюханова, Ганна Корнюш. Вони наголосили, що підготовка педагогів професійної освіти передбачає формування додаткових компетентностей, а саме: навичок роботи з різними віковими аудиторіями; знання психологічних тонкощів надання допомоги особам, які зазнали емоційного болю в складних умовах війни; навичок швидкої адаптації до використання нових технологій, опанування нового виробничого обладнання та розроблення навчальних програм під ці технології; здатностей організовувати освітній процес із застосуванням інноваційних методик; новітніх цифрових технології та сервісів.

Другий день конференції був присвячений доповіді Юргена Зайфріда, професора економічної та бізнес-освіти у бізнес-школі Мангеймського університету (Мангейм, Німеччина), щодо перспективного бачення педагогічних знань викладачів комерційних шкіл Німеччини  та доповіді Філіпа Гонона,професора Цюріхського університету(Цюріх, Швейцарія) про професійний шлях викладача професійної освіти у Швейцарії.Нові підходи у підготовці вчителів в умовах цифровізації жваво обговорювались під час третьої сесії конференції. Професор, доктор Катрін Бройнінг з Університету прикладних досліджень праці (Німеччина) у своєму виступі підкреслила, що глобальні тенденції нашого часу - демографічні, цифрові та екологічні зміни - супроводжуються руйнуванням та високим ступенем невизначеності. Це створює серйозні виклики для економіки, компаній та працівників по всьому світу в контексті необхідності швидко та гнучко реагувати на непередбачувані події та нові вимоги.

Потенціал значної трансформації професійної освіти шляхом впровадження доповненої реальності переконливо продемонстрували представники Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Володимир Черних, Вікторія Козак, Андрій Начев. Вони акцентували увагу слухачів на перевагах, які пропонує доповнена реальність, включаючи занурення в освітнє середовище, моделювання практичних навичок, персоналізовані траєкторії навчання, а також розвиток як технічних знань, так і навичок міжособистісного спілкування, та  вказали на існування перешкод до їх впровадження, таких як значні початкові інвестиції, вимоги до технічної інфраструктури та необхідність підготовки викладачів, підкреслюючи необхідність зваженого та винахідливого підходу до процесу інтеграції, який сформує професійну освіту, підготовлену до викликів майбутнього. В доповнення попередньої доповіді виступили Тетяна Бондаренко, Олександр Купріянов, та Роман Нестеренко (Українська інженерно-педагогічна академія) на тему «Екосистема цифрових рішень для закладів ПТО: приклад України та світові тенденції».

Європейські практики підготовки викладачів професійної освіти обговорювались на четвертій сесії конференції. У виступах доповідачів піднімались питанняособливостей перебігу євроінтеграційних процесів в Україні у сфері природничо-наукової та професійної педагогічної освіти в аспекті імплементації досвіду Австрії та Німеччини(доповідачі: Леся Шевчук, Микола Дмитриченко, Олександр Іванушко, Національний транспортний університет, Україна), трансферу навчання у педагогічній освіті та професійній підготовці (доповідач Ріхард Фортмюллер, Віденський університет економіки та бізнесу, Австрія), компетентнісно-орієнтованого навчання викладачів професійної освіти(доповідачі:Паоло Ді Рієнцо, Джованні Серра, Марія Катеріна Де Бласіс, Університет Рома ТРЕ, Італія).

Неабиякий інтерес учасників конференції викликали також доповіді, присвячені: результатам емпіричного дослідження інноваційної практики консультування для початкового та безперервного навчання у сфері малого та середнього бізнесу у Німеччині (доповідач Беттіна Сіке, Університет прикладних досліджень праці, Німеччина), дуалізації вищої освіти в Німеччині (доповідач Томас Дайсінгер, Університет Констанца, Німеччина), шляхам зміцнення співпраці в освіті в Україні (доповідачі Олексій Ситник, Оксана Румовська, Катерина Лущик, Інна Єрко, Міністерство освіти і науки України), соціальним та сталим підприємницьким наскрізним компетентностям у професійній освіті (Лєна Фрайдорфер, Цюріхський університет, Швейцарія).

Церемонії закриття конференції передувало групове обговорення  шляхів забезпечення стабільності одержаних результатів проєкту «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні» та узгодження тем для можливої подальшої співпраці. Учасники конференції висловили щиру подяку організаторам та партнерам за плідну роботу.