15 листопада 2023 р. на засіданні Президії НАПН України заслухано питання «Про розроблення в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України проблем психологічного благополуччя і психологічної безпеки молоді».

З доповіддю, в якій коротко був представлений доробок Інституту виступила заступник директора з науково-методичної роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна.

Від комісії Президії виступив декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПН України, доктора психологічних наук, професора Іван Данилюк.

Важливість здійсненого наголосила Світлана Чуніхіна. Вона зазначила, що молоді люди в Україні перебувають під мультиплікативним тиском небезпечних для ментального здоров’я чинників:

1) стресо- і травмогенного впливу повномасштабного російського вторгнення та інших надзвичайних ситуацій;

2) ризиків небезпечного медіаспоживання, спричинених стрімким розвитком цифрових технологій та деструктивними інформаційними впливами з боку ворога;

3) екстремальної дистанційності освітніх і соціальних практик.

Ці чинники, посилюючи один одного, формують несприятливі соціально-психологічні умови для розвитку, психологічного благополуччя і психологічної безпеки дітей та молоді, породжують у їхньому середовищі негативні явища (булінг, зростання конфронтації і нетерпимості, легітимацію насильства), поглиблюють ризики суїцидальної і самоушкоджувальної поведінки, справляють руйнівний вплив на їхнє ментальне здоров’я, поведінку, національну ідентичність та громадянську компетентність.

В Інституті соціальної та політичної психології НАПН України проблематика психологічного благополуччя і психологічної безпеки молоді успішно розробляється з опертям на фундаментальний доробок, представлений у науковому доробку учених Інституту «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін», відзначеній Державною премією України в галузі науки і техніки за 2019 рік. Це забезпечило надійне теоретико-методологічне підґрунтя здійснюваних прикладних досліджень.

Упродовж 2020–2022 рр. згадана проблематика розроблялася в межах двох планових наукових досліджень: «Психологічні чинники готовності індивідуальних і колективних суб’єктів до конструктивної поведінки у надзвичайних ситуаціях» (2020–2022 рр.), «Інноваційні психологічні засоби розвитку медіаосвіти в Україні» (2020–2022), ітрьох досліджень, що виконувалися на підставі конкурсних відборів НАПН України: «Критерії заподіяння аудіовізуальною продукцією негативного впливу на психологічне благополуччя дітей різного віку» (за конкурсним відбором у 2021 р. прикладних наукових досліджень щодо підтримки молодих учених, які працюють/навчаються в підвідомчих установах НАПН України), «Організаційні принципи і соціально-психологічні засоби поственції суїциду (буліциду) в закладі освіти» та «Соціально-психологічні технології кризової взаємодії педагогічної спільноти, сім’ї та громади з питань третинної профілактики суїцидів у закладі освіти» (за конкурсними відборами у 2021 і 2022 рр. наукових досліджень з проблем розвитку освіти, що потребують невідкладного розгляду).У межах наукового розроблення проблем психологічного благополуччя і психологічної безпеки молоді емпіричними дослідженнями на основі застосування комплексу стандартизованих і нових, зокрема інноваційних та авторських, методик охоплено понад 22 тис. респондентів.

Основнірезультати проведених досліджень:

запропонована вперше трирівнева система першої психологічної допомоги населенню в умовах надзвичайної ситуації;

моделі психологічних чинників готовності учасників освітнього процесу до конструктивної поведінки в надзвичайних ситуаціях і тематичної структуризації освітянського дискурсу в умовах надзвичайної ситуації;

технологія створення безпечного освітнього середовища«Шість кроків до безпеки»; «дорожня карта» взаємодії між ДСНС України і працівниками психологічної служби у системі освіти в умовах повномасштабного вторгнення російських військ.

Виявлено закономірності медіатравматизації молоді в умовах війни; описано зв’язок ефектів дистанційної співприсутності із психологічним благополуччям вимушених мігрантів. Завершено стандартизацію наскрізної медіаосвіти внесенням критеріїв медіаграмотності до Державного стандарту базової середньої освіти. Визначено науково обґрунтовані критерії заподіяння шкоди аудіовізуальною продукцією неповнолітнім; запропоновано Стандартний протокол проведення медіапсихологічної експертизи аудіовізуальної продукції.

Представлено організаційну модель третинної профілактики суїциду (поственційного супроводу закладу освіти, у якому трапився суїцид (буліцид) або його спроба) та модельний протокол такого супроводу. Запропоновано соціально-психологічні технології покрокової реалізації цього протоколу в закладі освіти. Усі зазначені результати досліджень вирізняє наукова новизна, висока теоретична й практична значущість. За досліджуваною проблематикою упродовж 2020–2022 рр. опубліковано 128 наукових праць загальним обсягом понад 140 авт. арк.

Здобуті наукові результати впроваджувалися в освітянську, психологічну, нормотворчу практику за кількома ключовими напрямами.

По-перше, організовано і проведено понад 20 наукових, науково-практичних масових заходів, у межах яких виголошено близько 30 доповідей та виступів, зокрема під час конференції «Учені НАПН України – українським учителям» 25 серпня 2021 року.

По-друге, реалізовано спільні навчальні, науково-практичні, консультативні та інші проєкти тематичної спрямованості разом з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Освітнім омбудсменом України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Конституційним судом України, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, Київською малою академією наук учнівської молоді, Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, іншими установами та організаціями.

По-третє, розроблені методики і технології, які спрямовані на захист психологічного благополуччя і психологічної безпеки учнівської молоді, упроваджено в 207 закладах загальної середньої освіти.

По-четверте, подано пропозиції до проєктів нормативно-правових документів, зокрема проєктів змін до законів України «Про медіа» (№ 2693-д) і «Про деколонізацію гуманітарної сфери України» (№ 7721), проєктів Концепції з розвитку цифрових прав дітей, Концепції виховання дітей та молоді в цифровому просторі та ін. Наукову продукцію з проблем психологічного благополуччя і психологічної безпеки молоді розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України; станом на 1 жовтня 2023 р. її завантажено понад 600 разів.

Президія обговорила результати дослідження й водночас зазначила про резерви у розробленні проблем психологічного благополуччя і психологічної безпеки молоді.

Серед іншого потребує покращення стан оформленням авторських прав і свідоцтв на наукову продукцію; не приділяється достатня увага висвітленню наукових результатів у періодичних виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах; неповною мірою використовуються можливості соціальних медіа та інших сучасних засобів масового поширення актуальної наукової інформації відповідної тематики.