22 червня 2023 р. відбулося засідання президії НАПН України на якому було обговорено результати дослідження за темою «Теоретичні основи і механізми розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії та в умовах воєнного стану», виконаного в Інституті вищої освіти НАПН України упродовж 2020-2022 рр.

З доповіддю виступив керівник наукової теми, заступник директора з наукової роботи Інституту вищої освіти НАПН України, головний науковий співробітник відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці Інституту, доктор педагогічних наук, доцент Юрій Скиба. Співдоповідь виголосив голова комісії, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В′ячеслав Засенко. Президія відзначила важливість та актуальність результатів дослідження, їх зумовленість розвитком, гармонізацією та адаптацією законодавчої бази України з європейськими документами в контексті набутого Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу та інституційної автономії в умовах воєнного стану та завдань повоєнного відновлення України.

Найсуттєвішими результатами виконання наукового дослідження є:

-   обґрунтування теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії та умовах воєнного стану, зокрема визначення відповідного поняттєво-термінологічного апарату: «автономія університету щодо управління персоналом (кадрова автономія)», «науково-педагогічний потенціал університету», «механізми розвитку науково-педагогічного потенціалу університету»;

‒ виявлення можливостей розвитку науково-педагогічного потенціалу в умовах розширення інституційної автономії на основі проведеного анонімного онлайн-опитування 209 науково-педагогічних працівників 34 університетів України. На цій основі окреслені національні та Інституційні регуляції розвитку викладачів, дослідників та управлінського персоналу університетів за відповідними критеріями та показниками;

‒ визначення та обґрунтування механізмів та критеріїв оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Запропоновано низку моделей встановлення та регулювання заробітної плати персоналу університету;

‒ встановлення закономірностей розвитку науково-педагогічного потенціалу,  виявлення тенденцій таобґрунтування механізмів розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів, готових до широкого використання.

На основі дослідження підготовлено та оприлюднено препринти (аналітичні матеріали) «Теоретичні основи розвитку потенціалу науково-педагогічних працівників університетів України в контексті розширення інституційної автономії» Ч. 1 (6,5 авт. арк.), «Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів» Ч. 2 (6,5 авт. арк.), колективну монографію «Теоретичні основи і механізми розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії та в умовах воєнного стану» (9,5 авт. арк.), адресовані науковим та науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, освітянам.

Результати дослідження оприлюднено в 47 статтях, апробовано на 43 конференціях, а також на міжнародних вебінарах, круглих столах, виставках.  

Одержані результати наукового дослідження покладено в основу удосконалення освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії «Політика і лідерство у вищій освіті» та «Викладання і навчання у вищій освіті» за спеціальністю «011 Освітні/педагогічні науки» реалізація яких здійснюється Інститутом вищої освіти НАПН України, і які за результатами акредитації є зразковими. Результати наукового дослідження впроваджено в освітній процес 8 закладів вищої освіти України.

Президія схвалила результати дослідження за темою.

Водночас було зазначено про необхідність здійснення супроводу облікових записів (профілів) у системі ORCIDвиконавців теми. Потребує посилення організація міжнародної академічної мобільності вчених відділу та підготовка публікацій спільно із зарубіжними партнерами. Для ефективного використання результатів наукового дослідження важливо забезпечити їх цільове розповсюдження та моніторинг впровадження. З огляду на актуальність інтеграції вищої освіти і науки слід розширювати зв’язки із зарубіжними науковими установами, що досліджують проблеми розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів.