21 квітня 2023 року відбувся вебінарна тему «Толерантні навчальні та культурно-освітні практики: наративи сьогодення у контексті європейського шляху розвитку» у межах акції «Освітня ватра перемоги» з метою підтримки трансформації професійного розвитку педагогів в умовах війни.

В онлайн-заході взяли участь понад 140 учасників з усіх областей України і м. Києва.Змістовними та актуальними були виступи спікерів: Р.І. Євтушенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України; О.В. Просіна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри ФОД, голова ГО «Центр освітніх ініціатив “Толока”»; Л.І. Салагуб, доктор філософії; молодший науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти ІПВ НАПН України, член ГО «Центр освітніх ініціатив “Толока”»; «Міжнародний керівник категорії «Б» у галузі освіти та науки (згідно з класифікацією «ЮНЕСКО»)» та «Міжнародний учитель/викладач».

Під час вебінару виступаючі висвітлили ключові особливості толерантних навчальних та культурно-освітніх практик, що потребують осучаснення методів, прийомів і технологій на шляху їхньої імплементації, зважаючи на сучасні реалії життя. Спікери сфокусували увагу на тому, що саме модернізаційні процеси сприятимуть більш ефективній та візуалізованій репрезентації освітнього контенту вчителями (викладачами). Неабияке значення – продукуванню ідей щодо втілення в життя педагогіки партнерства, яка базуватиметься на рівності вчительської (викладацької) спільноти, учнів(студентів), батьків та громади.

У ході вебінару викристалізувалася нагальна потреба в акцентуванні уваги кожного освітянина на життєвому досвіді всіх учасників освітнього процесу. Неабияке значення ‑використанню широкого спектру візуалізацій і усвідомленню того, що всі думки є правильними, зважаючи на тернистий життєвий шлях кожної особистості, але вони мають бути обґрунтовані та не зачіпати права інших людей. Доцільним видається семантичним афоризм французького письменника-мораліста Франсуа Ларошфуко (1623-1680 рр.): «Моя свобода розмахувати руками закінчується там, де починається ніс сусіда». Згодом, він трохи переформулювався: «Моє право закінчується там, де починається право іншого». У ньому якнайкраще закумульована парадигма «толерантних практик» на засадах рівності, моральної свідомості та здатності виважено відповідати за свої активності.

Спікери висвітлили практики та принципи, які мають панувати в закладах освіти України задля забезпечення рівності, відкритості, партнерства та довіри. Серед них:

• розроблення та дотримання принципу рівних можливостей для всіх учасниць та учасниць освітнього процес, що передбачає забезпечення доступності освіти для всіх груп населення;
• визнання та повага багаторакурсності щодо вирішення певних проблематик;
• пропагування культурної багатоманітності та етнічної толерантності;
• забезпечення демократичного процесу управління закладом освіти, що передбачає залучення громадськості до прийняття рішень;
• розвиток партнерських взаємин між учительськими, учнівськими та батьківськими спільнотами, що передбачає їхнє залучення до організації та проведення заходів у закладах освіти;
• поширення культури довіри та взаєморозуміння між учасниками та учасницями освітнього процесу (їхньої паритетної та відкритої комунікації та взаємодії);
• розвиток критичного мислення та формування аксіологічної компетентності;
• розуміння та аналіз соціальних проблем;
• залучення здобувачів і здобувачок освіти до процесу прийняття рішень;
• використання сучасних методів, прийомів і технологій у контексті реалізації освітнього процесу тощо.

Один зі стрижневих «меседжів»: «Формування культури довіри та взаєморозуміння є важливим для країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу», адже саме ці аспекти сприятимуть розвитку співпраці та налагодженню нових зв’язків.

Р.І. Євтушенко презентувала цікавий досвід розвитку освіти в Республіці Корея. Зокрема у корейському навчальному світосприйнятті шкільна освіта розглядається як важливий фактор державної безпеки та успішного розвитку країни. Семантично, що всі освітні реформи здійснюються на основі саме цього підходу. У післявоєнній Кореї розвиток освіти був однією з ключових стратегій відновлення країни після війни, що стало одним із каталізаторів для швидкого поступу.

О.В. Просіна сфокусувала увагу на дефініційних наративах та значенні поняття «Толерантність» у межах реалізації активних навчальних та виховних діяльностей. Л.І. Салагуб презентувала дієвими інструментами для практичного впровадження толерантних практик в  освітній процес, зокрема зацікавила учасників онлайн-інструментами для створення асоціативних кущів («Answer Garden»), що дало змогу організувати ефективний фідбек із усіма учасниками заходу.

Усі учасники були активними та висловили багато позитивних відгуків.

Захід сприяв консолідації освітянської спільноти України на шляху до єдиної мети: осучаснення навчальних і культурно-освітніх методів, прийомів і технологій через призму реалій сьогодення та європейського шляху розвитку.