20 жовтня 2022 року на засіданні Президії НАПН України розглянуто наукову і науково-організаційну діяльність Інституту проблем виховання НАПН України за 2018-2022 рр. та перспективи його розвитку. Інформував з питання директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех. В обговоренні взяли участь: голова комісії з вивчення стану цього питання, радник при дирекції Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України В′ячеслав Засенко, начальник відділу дошкільної освіти МОН України Світлана Нерянова, директор Національного еколого-натуралістичного центру Володимир Вербицький, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту модернізації змісту освіти Світлана Кириленко, директор навчально-виховного комплексу «Домінанта» Світлана Уфімцева.

Учені зазначили, що Інститут проводить плідну наукову і науково-організаційну роботу, спрямовану на поглиблення теоретичних засад та модернізацію змісту, осучаснення виховних технологій військово-патріотичного, сімейного, дошкільного, позашкільного, фізичного, трудового, екологічного та естетичного виховання.

Наукова діяльність Інституту здійснюється за трьома напрямами (Теорія і технології виховання. Позашкільна освіта; Дошкільна освіта; Соціальна педагогіка, соціальна робота) та реалізується 7 науковими лабораторіями і Центром раннього розвитку дитини та дошкільної освіти, діяльність яких координується Відділенням філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України. У звітній період (2018-2022 рр.) в Інституті виконувалось 30 наукових досліджень (14 фундаментальних та 16 прикладних), з яких 17 досліджень завершено. За результатами досліджень отримано науково та практично значущі результати. Зокрема розроблено технології: національно-патріотичного виховання; виховання смисложиттєвих цінностей підлітків в умовах євроінтеграційного поступу; проєктування освітнього середовища для індивідуального розвитку старшого дошкільника; соціально-педагогічного супроводу дітей із сімей вимушених переселенців; формування просоціальної поведінки підлітків; педагогічного супроводу формування готовності старшокласників до відповідального батьківства; формування в учнів професійно-ціннісних орієнтацій до трудової діяльності в умовах профільного навчання. Обґрунтовано і впроваджено методики, які спрямовані на розвиток у вихованців інтернатних закладів громадянських якостей.

Актуальною є діяльність Центру раннього розвитку дитини та дошкільної освіти Інституту. Вчені Центру отримали вагомі наукові здобутки, зорієнтовані на здійснення науково-методичного супроводу освіти дітей відповідного віку, розв’язання їхніх освітніх і гуманітарних проблем, зокрема зумовлених російсько-українською війною.

Значний внесок зроблено у науково-методичний супровід державної освітньої політики, створення й експертизи нормативних документів нового покоління, що регулюють сферу освіти. Упродовж 2018-2022 рр. науковці Інституту брали участь в: оновленні і створенні законодавства, що визначає пріоритети державної політики у сфері дошкільної освіти, засади реалізації державної молодіжної політики, напрями провадження державної політики у сфері утвердження української національної ідентичності. Учені входили до робочих груп із розроблення проєктів законів України «Про дошкільну освіту», «Про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України», «Про загальні засади молодіжної політики», «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».

Науковий доробок Інституту за 2018-2022 рр. становить понад 1,6 тис. праць. Інститут реалізує 18 експериментів у різних регіонах України; має 243 базові експериментальні школи й організації. На особливу увагу заслуговують 6 експериментів всеукраїнського рівня, якими охоплено 21 область.

Результати наукових досліджень упроваджено в педагогічну практику. Постійними майданчиками для впровадження та практичного використання наукових розробок стали 386 об’єктів, серед яких 66 закладів дошкільної; 26 –вищої; 13 – післядипломної педагогічної; 225 – загальної середньої; 17 – позашкільної освіти; 11 дитячих об’єднань та організацій різних рівнів; 10 громадських організацій; 8 органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5 підвідомчих установ НАПН України; 2 інформаційно-ресурсні центри; 2 наукові установи МОН; 1 заклад професійно-технічної освіти. Стан упровадження засвідчено відповідними угодами про творчу співпрацю, листами-заявками на друковану продукцію, довідками й актами.

З метою популяризації виховних інновацій та їхньої імплементації в педагогічну практику вчені Інституту проводять міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції, методологічні й навчально-методичні семінари, вебінари, майстер-класи тощо. У звітному періоді Інститут виступив організатором 130 науково-практичних заходів, зокрема 8 – міжнародних; 41 – всеукраїнських.

Значним аспектом діяльності Інституту є міжнародне наукове співробітництво. Підписано угоди про співпрацю з Казахським національним педагогічним університетом імені Абая (Казахстан), Університетом Думлупинар Кютах’ї (Туреччина). Співробітники установи входять до спеціалізованих вчених рад закордонних закладів вищої освіти, редакційних колегій фахових наукових видань, проводять стажування закордонних партнерів в Інституті.

Водночас Президія звернула увагу на необхідність подальшого підвищення ефективності наукової діяльності Інституту, зокрема, спрямуванні наукових досліджень на створення освітніх інновацій для наукового, програмного, методичного й технологічного супроводу післявоєнного відновлення та розвитку освіти України. Потребує активізації робота із представлення наукових здобутків вчених у світовій системі комунікацій, зокрема в наукових журналах, що індексуються в базах даних Scopus та WebofScience. Недостатньо використовуються можливості участі Інституту в дослідженнях, які реалізуються на грантовій основі. Необхідно також розширити міжнародні зв’язки Інституту для поглиблення інтеграції у світовий науковий простір.

Президія НАПН України, схваливши наукову та науково-організаційну роботу Інституту проблем виховання НАПН України, зазначила, що Інституту необхідно зосередити зусилля на подальшому вдосконаленні наукової і науково-організаційної роботи, створенні аналітичних документів з освіти дітей раннього та дошкільного віку, національно-патріотичного, громадянського й військово-патріотичного виховання тощо для оперативного інформування Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України щодо сучасних виховних тенденцій і закономірностей. Наголошено також і на необхідності створення науково-методичного забезпечення освіти дітей раннього і дошкільного віку, включно із цифровими ресурсами, яке дасть змогу осучаснити діяльність педагогічного спрямування закладів дошкільної освіти щодо успішного становлення особистості дитини раннього і дошкільного віку.