Посилання на web-варіант газети – в кінці сторінки

Зміст номера:

С. 1

Ми – вільний народ незалежної України

Привітання Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Незалежності України

 

Вітання президента НАПН України Василя Кременя до Дня знань 

С. 2   Новини

Щорічна серпнева конференція Національної академії педагогічних наук України «Учені НАПН України – українським учителям»

Лідія ТКАЧЕНКО, керівник пресслужби НАПН України

 

Консолідація українців усього світу

Мирослава ВОВК, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, професор 

 

С. 3  Події

Міжнародна серпнева онлайн-конференція

Владислав БЕЛАН, провідний фахівець Управління ДСЯО у м. Києві, доктор філософії 

 

Всеукраїнська нарада з питань позашкільної освіти

Ярослав БИКОВСЬКИЙ, доцент НПУ ім. М.П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук 

 

С. 4–5   Соціум

«Табір Сильних - 2022»

Ірина ГУБЕЛАДЗЕ, психолог табору, доктор психологічних наук,

с. Семяни (Польща) – м. Київ

 

Поміж небом і землею

Evgeniy AVDIEIENKO, Фейсбук

 

Дні української культури в Німеччині

Наталія НАУМЕНКО, доктор філологічних наук, професор, членкиня Національної спілки письменників України, м. Київ

 

Довга story

Микола СЛЮСАРЕВСЬКИЙ, член-кореспондент НАПН України, м. Київ

 

Інноваційні моделі розвитку освіти для українських біженців

Нелля НИЧКАЛО, академік НАПН України, м. Варшава – м. Київ

 

С. 6   Актуальне інтерв’ю

«Опір агресору з боку НАПН України розпочався вже 24 лютого з опублікування звернення академічної спільноти до всіх науковців, освітян і громадян України...»

Інтерв’ю провела Лідія ТКАЧЕНКО, «ОіС»

 Життя, присвячене освіті

До 40-ї річниці управлінської діяльності Вячеслава Сиротюка

Тетяна СТОЙЧИК, доктор педагогічних наук, викладач-методист КПГТЛ, м. Кривий Ріг

 

С. 7  Електронна бібліотека

 Тепер – в одному виданні

Про книгу: «Антологія текстів з реформування змісту загальної середньої освіти в Україні (1991–2017) : [хрестоматія] / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Березівська Л. Д., Гавриленко Т. Л., Міхно О. П., Сухомлинська О. В. та ін. ; наук. ред.: Березівська Л. Д., Сухомлинська О. В.]. – Вінниця : ТВОРИ, 2022. – 582 с.»

Микола ГОЛОВКО, заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент

 Педагогічна ретроспектива німецькою

Про книгу «Педагогічні видання німецькою мовою другої половини ХІХ ст.–1917 р. у фонді Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського : наук.-допом. бібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Дяченко Л. М., Кропочева Н. М. ; наук. ред. Березівська Л. Д. ; бібліогр. ред. Кропочева Н. М.]. – Вінниця : ТВОРИ, 2022. – 214 с.»

Олександр МІХНО, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

 

На шляху підвищення життєстійкості в умовах війни

Про видання «Кокун О.М. Всеукраїнське опитування «Твоя життєстійкість в умовах війни»: препринт. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2022. 46 с.»

Людмила КАРАМУШКА, заступник директора Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України

 

С. 8    Реконструкція історія

Актуальні завдання впровадження базових знань з історії України

Розвиток української державності, що розпочався з проголошенням незалежності, був часом накопичення нових знань з історії країни. Разом з усвідомленням справжнього місця України у світовій цивілізації, нарешті здійснено кроки з формування власної концепції історичного процесу. Це був нелегкий шлях, обтяжений важким минулим та необхідністю послідовної боротьби проти того, що заважало встановленню істини.

Світлана БІЛЯЄВА, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, професор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор історичних наук

С. 8–9   Пошуки істини

Таємниці саркофага Ярослава Мудрого

Сучасні дослідження останків з поховання в саркофазі Ярослава Мудрого, що здавна стоїть у Софії Київській, розпочалися одразу після відкриття саркофага 10 вересня 2009 р. Саме тоді з’ясувалося, що саркофаг скриває таємниці, пов’язані з його вмістом. Співробітники Національного заповідника «Софія Київська» були впевнені, що у саркофазі наявні два кістяки – князя Ярослава і другий кістяк, що за припущенням належав його дружині – шведській князівні Інгігерді, у християнському хрещенні Ірині. Але після відкриття саркофага в 2009 р. виявилося, що в ньому лише один кістяк! І це був не кістяк князя Ярослава, а інший. Останки ж князя безслідно зникли. Це була несподівана новина, яка шокувала співробітників Софійського заповідника, і нічого не залишилось, як почати пошуки зниклого скелету відомого київського князя.

Ірина МАРГОЛІНА, завідувач науково-дослідного сектору Інституту «Свята Софія» Національного заповідника «Софія Київська», кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України

 

С. 10-11   Спадщина

Митрополит Іларіон і Україна

Цю статтю було написано задовго до повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну й викликаних жорсткою, загарбницькою війною обговорень і рішень щодо вилучення з українських бібліотек російської літератури та позбавлення шкільних програм від творів російських авторів, зокрема, того ж Антона Чехова. Втім це не може табуювати національний інтерес до головного, сакрального, а саме: 125 років тому, під час першого загального перепису населення Російської імперії у 1897 році, тридцятисемирічний письменник і драматург Антон Павлович Чехов абсолютно чітко й однозначно вказав на свою національність – «малорос», іншої можливості офіційно назвати себе українцем тоді не було...

Вельми цікаво, що навіть у недавно створеному чат-боті про російських митців-українофобів, який має завдання розкривати причини, чому вони не заслуговують ушанування в Україні, щодо Чехова чесно, совісно й ясно зазначено: «Об’єктивних причин не знайдено. Але в Україні достатньо своїх талантів». А чи був Чехов не своїм (чужим)?

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, академік НАПН України, почесний академік НАМ України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України

 

 С. 12     Педагогічний календар

Серпень 2022. Постаті

Олександр МІХНО, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук