Співробітники лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України провели емпіричне дослідження з проблеми психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни (дослідження здійснено у квітні-травні 2022 р).

Було отримано такі результати дослідження:

1. Персонал освітніх та наукових організацій має ряд значних проблем у виявах психічного здоров’я в умовах війни (майже половині опитаних притаманний високий рівень таких негативних психічних станів, як тривожність (47,3%), агресивність (48,2%), ригідність (58,5%), третині – високий рівень фрустрованості (34,8%); лише менше третини опитаних має високий рівень позитивного психічного здоров’я та «внутрішнього» локус контролю здоров’я (коли сам несеш відповідальність за його збереження та підтримання).

2. Порівняння особливостей вираженості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни з його показниками у довоєнний період показало підвищення вираженості агресивності та ригідності опитуваних, зниження позитивної спрямованості психічного здоров’я і водночас зменшення таких показників локус контролю здоров’я, як контроль «могутніми іншими» та контролю «випадку» (на фоні значного  підвищення «внутрішнього» локус контролю» здоров’я).

3. Виявлено, що  що у працівників освітніх та наукових організацій більш старшого віку рівень психічного здоров’я в умовах війни є нижчим, ніж у молодших за віком працівників. У той же час підвищення посади освітнього та наукового персоналу сприяє зниженню фрустрованості в умовах війни.

4. Перебування у більш безпечному місці в умовах війни, зокрема, за кордоном, обумовлює зниження агресивності персоналу освітніх та наукових організацій, однак підвищує вираженість локус контролю здоров’я «могутніми іншими» (членами сім’ї, працівниками соціальних, медичних служб та місцевих територіальних громад тощо) .

5. Отримані дані свідчать про необхідність розробки спеціальних психологічних технологій щодо збереження та підтримки психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Особливо, з урахуванням того, що персонал освітніх та наукових організацій працює переважно з дітьми та молоддю і до певної міри має слугувати моделлю поведінки (здатності протидіяти стресу, регулювати свою активність, мати позитивну, наскільки це можливо, спрямованість своєї життєдіяльності тощо).

Окремі із таких технологій уже розроблено в лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України:

Карамушка Л. М. (2022). Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 52 с.

Ознайомитися з розробкою можна в електронній бібліотеці НАПН України: URL: https://lib.iitta.gov.ua/730974/) 

Докладніше про перший етап дослідження, що стосуються психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій (керівників та педагогічних працівників закладів середньої та вищої освіти, наукові працівники), знайшли відображення в статті: Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (1 (25), 62-74.   https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7