20 травня 2022 р. в Інституті професійної освіти НАПН України було проведено пленарне засідання XVІ Всеукраїнської науково-практичної (звітної) конференції «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» режимі онлайн. Цьогоріч для участі в заході було подано 286 заявок від  науковців, педагогічних працівників, співробітників науково(навчально)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, представників громадських організацій та роботодавців. Науково-практичну конференцію було організовано в співпраці Національної академії педагогічних наук України, Міністерства освіти і науки України, Конфедерації роботодавців України. Захід уже третій рік поспіль проводився в онлайн-форматі з об’єктивних причин, однак це не вплинуло на інтенсивність і продуктивність творчої взаємодії його учасників.

Відкриваючи XVІ Всеукраїнську науково-практичну (звітну) конференцію «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання», Валентина Радкевич, директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, означила мету проведення заходу: «обговорити цивілізаційні виклики, презентувати наукові результати діяльності Інституту у 2021 році й визначити перспективи розвитку професійної та фахової передвищої освіти у повоєнний період; почути різні думки і погляди представників усіх заінтересованих сторін про те, яким чином вдається функціонувати закладам освіти в умовах воєнного стану й спрогнозувати потреби ринку праці для відновлення національної економіки».

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Василь Кремень, Президент НАПН України, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, який, позитивно оцінюючи колосальну діяльність співробітників Інституту професійної освіти НАПН України щодо науково-методичного забезпечення розвитку професійно-технічної освіти НАПН України, підтримав ініціативу щодо досліджень у сфері фахової передвищої освіти, що сприятиме зростанню якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Пропагуючи позитивний зарубіжний досвід, а також стан функціонування вищої школи у воєнний час, учений зактуалізував необхідність здійснення якісного аналізу діяльності закладів фахової передвищої освіти та надання узагальнювальних висновків і пропозицій щодо їх оптимізації (укрупнення), що сприятиме «перезавантаженню» й оновленню мережі таких освітніх інституцій, а відтак і відновленню повоєнної економіки. Наприкінці виступу Президент НАПН України звернувся до присутніх із гаслом: «Працюємо гарно, багато, фахово, а повинні працювати ще краще, ще ґрунтовніше, з ще більшою віддачею на благо України» (Відеовиступ доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=vqvG-Atsh4s). 

Висвітлюючи стан професійної (професійно-технічної) освіти в умовах війни, Ірина Шумік, генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат наук з державного управління, зосередила увагу на перспективних напрямах її розвитку в післявоєнний період: європеїзація професійної освіти, що передбачає запровадження мікрокваліфікацій, оновлення змісту й інструментів навчання майбутніх кваліфікованих робітників із урахуванням вимог Європейської рамки кваліфікацій; діджиталізація освітнього процесу, відповідно до пріоритетних векторів розвитку національної економіки.

Про нові виклики й можливості професійної освіти учасники конференції довідалися з доповіді Олексія Мірошниченка,кандидата економічних наук, Президента Конфедерації роботодавців України, Заслуженого економіста України. Президент Конфедерації звернув увагу на три основні виклики – це війна, відбудова України та Європейська інтеграція. «На сьогоднішній день, через повномасштабне вторгнення російської федерації, навчальні заклади в України знищені, пошкоджені та переміщені, це все впливає на якість освіти та на вступну кампанію в Україні в 2022 році. Також є певне обмеження в фінансуванні навчальних закладів, тому їм потрібно буде укрупнюватися, а також відбуватиметься перегляд державних і регіональних замовлень. В навчальному процесі має відбутися зміщення аспектів підготовки учнів, більший акцент повинен бути на інженерно-технічні і робітничі професії», - зазначив Олексій Мірошниченко. Говорячи про Європейську інтеграцію Президент Конфедерації акцентував увагу на тому, що законодавство України потрібно буде приводити у відповідність до вимог Європейського Союзу. Важливим аспектом європейського законодавства є навчання протягом життя, виникає питання: «Чи зможе система освіти України це забезпечити?». Також до процесу підготовки майбутніх кваліфікованих робітників потрібно активно залучати бізнес. Основними пріоритетними напрямами для професійної (професійно-технічної) освіти на найближчі 5-7 років доповідач визначив такі: підтримка переходу закладів професійної (професійно-технічної) освіти до зеленої економіки, цифрової економіки; визначення ключової ролі закладів професійної (професійно-технічної) освіти у розвитку навчання впродовж життя (LLL), наставництва на виробництві; гармонізація кредитних систем професійної та вищої освіти; розширення автономії закладів; створення модульних програм навчання та врахування в них часткових кваліфікацій; розбудова центрів професійної досконалості.

Катерина Мірошниченко, президентВсеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, висвітлила необхідність і особливості запровадження освітніх програм із урахуванням енергоефективності. Доповідач закцентувала увагу на реалізації тенденції клієнтоорієнтованості закладів професійної освіти; підкреслила необхідність мобільності розробників освітніх програм, змістом яких передбачалося б включення часткових кваліфікацій, мікрокваліфікацій. Наприкінці виступу Катерина Мірошниченко підкреслила, що сучасні заклади готові до розроблення освітніх програм з урахуванням застосування відновлювальних джерел енергії й заінтересовані у їх впровадженні.

Висвітлюючи діяльність Інституту професійної освіти, Нелля Ничкало, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, схарактеризувала її як повноцінну й активну. У ході доповіді академік зазначила, що надзвичайно прогностичні, важливі положення щодо усіх підсистем системи професійної освіти викладено в Білій книзі національної освіти України. Схвально оцінюючи участь співробітників Інституту у підготовці трьох Національних доповідей «Про стан і перспективи розвитку освіти в Україні», наголосила на діяльності експериментальних майданчиків у всіх областях України, науковими керівниками яких є вчені Інституту професійної освіти НАПН України. Особливу увагу Нелля Ничкало приділила розкриттю особливостей наукової співпраці академічної установи з науково-методичними і навчально-методичними центрами, кабінетами професійно-технічної освіти в Україні.

Валентина Радкевич, директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України зосередила увагу на глибоких змінах професійної (професійно-технічної) освіти України, необхідності об’єднання підсистем професійної і фахової передвищої освіти, об’єктивній потребі реформування системи управління закладами освіти, створенням їх нової архітектури та системи взаємодії, диверсифікації джерел фінансування, розроблення та впровадження  нових форм і методів організації освітнього процесу (зокрема, елементів дуальної, дистанційної освіти), зміною форм взаємодії між стейкхолдерами в рамках державно-приватного партнерства; зростаючими вимогами до змісту та якості освіти; актуалізацією ролі науково-експериментальної, аналітичної дорадчої діяльності представників освітньої спільноти. «Інститут професійної освіти НАПН України є науковою платформою модернізаційних змін. Місія його діяльності: «Від наукових результатів – до кращих освітніх практик» реалізується уже 16 років і характеризується випереджувальними результатами, що активно впроваджуються в закладах професійної освіти» – підкреслила Валентина Радкевич, здійснюючи аналітичний огляд здобутків наукової установи.

Питанням оптимізації впровадження педагогічних технологій підготовки молоді до підприємницької діяльності у закладах професійної освіти було присвячено виступ Людмили Єршової, доктор педагогічних наук, доцента, заступника директора з науково-експериментальної роботи. Характеризуючи особливості впровадження педагогічних технологій підготовки молоді до підприємницької діяльності у педагогічну практику, доповідач наголосила, що застосування в закладах професійної освіти методу оптимізації впровадження педагогічних технологій підготовки молоді до підприємницької діяльності у короткостроковій перспективі дає змогу оптимізувати роботу педагогів (спростити вибір факторів педагогічного впливу та виокремлення залежних змінних), посилити системність, керованість, відтворюваність та ефективність запроваджуваних технологій, у середньостроковій – сприятиме технологізації професійної освіти й допомагатиме вирішувати завдання Цілей Сталого розвитку; експериментальна перевірка даного методу показала суттєве зростання рівнів розвиненості підприємницької компетентності учнів, довела наявність синергетичного ефекту від системного використання передбачених інноваціями форм і методів педагогічного впливу на особистість.

Про особливості грантових активностей на ринку праці, розроблення та запровадження навчальних курсів із підготовки освітян до розроблення грантових заявок та налагодження продуктивної комунікативної взаємодії з донорами йшлося у виступі Сніжани Леу-Севериненко, кандидата педагогічних наук, старшого менеджера з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID Економічна підтримка Східної України.

Едуард Гончаров, директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Донецькій області, зосередив увагу на трьох ключових аспектах організації освітнього процесу: результат експериментальної роботи спільно з Інститутом професійної освіти, презентація результатів Інтернет опитування колективів закладів професійної освіти, стан сучасної професійної освіти Донецької області. Доповідач схарактеризував діяльність дослідно-експериментального проєкту: «Розроблення засобів навчання для професійної підготовки кваліфікованих робітників з професій верстатник, кухар, кондитер в умовах дуальної форми освіти» за наукової підтримки працівників Інституту.

Колосальну роль регіональної методичної служби у розвитку цифровізації освітнього процесу закладів освіти схарактеризував Володимир Артюшенко, директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області. Доповідач наголосив, що «в умовах цифровізації освіти значущим є розуміння того, що, перш за все, повинен перебудуватися сам педагог. Для реалізації дистанційного навчання потрібні нові педагогічні компетенції, нова педагогічна культура, яка допоможе здійснити грамотне перенесення методів, прийомів і засобів навчання, що дозволить якісно організовувати процес співпраці та взаємодії суб єктів освітнього процесу. І в процесі формування такого педагога одну з провідних ролей покладено на методичні служби».

Практико-орієнтованістю й інноваційною випереджувальністю взаємодії наукової установи із закладами освіти характеризувалися виступи: Євеліни Царьової,кандидата педагогічних наук, директора Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» на тему «Інформаційно-освітнє середовище професійного розвитку майстрів виробничого навчання»; Олександра Стрільця, доктора філософії, директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпровський центр професійно-технічної освіти»на тему «Співпраця з роботодавцями у здійсненні навчання за дуальною формою освіти майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі»; Дмитра Гоменюка, кандидата педагогічних наук, директора Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України, на тему «Технологія розвитку соціального партнерства в закладі професійної (професійно-технічної) освіти в умовах дуальної форми здобуття освіти»; Василя Селізара, директора Державного навчального закладу «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького» на тему «Досвід формування підприємницької компетентності у здобувачів професійної освіти»; Олександра Ямкового, кандидата педагогічних наук, заступника директора з навчально-виробничої роботи ВСП «Фаховий коледж інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету» на тему «Практичний аспект контролю та оцінювання підготовки фахівців у коледжах у сучасних умовах».

Актуальність доповідей зумовила дискусію з проблемних питань щодо стану та перспектив розвитку професійної освіти в Україні у воєнний та повоєнний час, практичного аспекту контролю та оцінювання підготовки фахівців у коледжах (Петро Лузан, доктор педагогічних наук, професор), запровадженням SMART-комплексів навчальних дисциплін, запровадження технології моніторингових досліджень у професійній освіті, створення Web-порталу з представленням досягнень та кар’єрного відслідковування здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (Микола Пригодій, доктор педагогічних наук, професор), розроблення методичних засад застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників (Андрій Гуржій, доктор технічних наук, академік), підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу (Валерій Орлов, доктор педагогічних наук, професор), створення методик розроблення та застосування екоорієнтованих педагогічних технологій у системі професійної освіти, особливостей впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників (Тетяна Герлянд, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник), розвитку проєктного менеджменту та державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти (Світлана Кравець, кандидат педагогічних наук, старший дослідник), розроблення й запровадження технологій змішаного навчання (Вікторія Кручек, доктор педагогічних наук, доцент).

Активному обговоренню основних доповідей та дискусії сприяло проведення заздалегідь шести тематичних вебінарів: «Актуальні проблеми майстрів виробничого навчання закладів професійної освіти» (URL: https://www.youtube.com/watch?v=kRwfI6SRttM, 29 квітня 2022 р.), «Підготовка учнівської молоді до підприємницької діяльності у повоєнний період» (URL: https://www.youtube.com/watch?v=MTLixC6oM-Q&t=8s, 17 травня 2022 р.), «Державно-приватне партнерство у розвитку професійної освіти: зарубіжний досвід» (URL: https://www.youtube.com/watch?v=-dhVJ8uX1Qo, 17 травня 2022 р.),  «Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах дуальної форми здобуття освіти» (URL: https://www.youtube.com/watch?v=7rZZD2hxCFk, 18 травня 2022 р.), «Сучасні практики забезпечення якості у закладах фахової передвищої освіти» (URL:https://www.youtube.com/watch?v=bXSk5f56JjA, 18 травня 2022 р.), «Модернізація інформаційно-освітнього середовища закладів професійної освіти», зумовили масштабність заходу та популяризацію кращих наукових і освітніх інновацій (URL: https://www.youtube.com/watch?v=BbLmynzHPsU&t=1s, 19 травня 2022 р.). Це вмотивувало представників науково-освітянської спільноти до виступів в обговореннях доповідей учасників пленарного засідання. У вебінарах загалом взяли участь понад тисячу учасників із більшості областей України, зокрема: представники органів влади і місцевого самоврядування, стейкхолдери,  керівники і методисти науково(навчально)-методичних центрів (кабінетів) професійної (професійно-технічної) освіти, директори і педагоги освітніх інституцій, науковці й здобувачі наукових і науково-освітніх ступенів.

Заінтересованість широкої освітньо-наукової аудиторії свідчить про масштабний характер заходу, його актуальність, затребуваність та своєчасність. Вільний доступ до відеозапису вебінарів і пленарного засідання конференції уможливив багаторазовий перегляд виступів учених Інституту професійної освіти НАПН України, представників Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Конфедерації роботодавців України, Інституту професійних кваліфікацій, керівників та методистів науково(навчально)-методичних центрів професійно-технічної освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які є активними партнерами наукової установи в забезпеченні модернізації професійної і фахової передвищої освіти.

Проведена в форматі онлайн звітна конференція Інституту професійної освіти НАПН України «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» стала плідною у плані представлених наукових і практичних результатів, й мала виразне інноваційне випереджувальне спрямування. Сподіваємося, що матеріал, презентований під час вебінарів і конференції  доступний на офіційному сайті наукової установи (https://ivet.edu.ua/index.php/repozytarii/mk) та каналі Youtube (https://youtu.be/vqvG-Atsh4s– 1 частина; https://youtu.be/Wr4x-FVOn-Q– 2 частина) буде дієвим і корисним для представників органів державної влади, науково-освітянської спільноти, громадських об’єднань, роботодавців, які беруть участь у розв’язанні проблем щодо реформування професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.