17 травня 2022 року відбувся публічний діалог «Депортації, масові репресії, штучний голод: інструменти політики тоталітарних режимів ХХ та ХХІ століть» до 78 роковин геноциду кримськотатарського народу.

Організаторами діалогу виступили Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору, Представництво Президента України в АР Крим, ГО «Кримськотатарський ресурсний центр», ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Центральний державний архів громадських об’єднань України, Українське Бюро захисту прав людини, Дослідницький центр соціальної політики.

Активними учасниками публічного діалогу були науковці ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України на чолі з ректором Миколою Кириченком та проректором з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв’язків Наталією Мурановою.

Під час заходу було прийнято відкрите звернення, в якому закликали держави світу та міжнародні організації:

1. створити Міжнародний трибунал над очільниками російської федерації та пропагандистами російського тоталітарного режиму;
2. терміново запровадити ембарго на купівлю російських енергоресурсів, оскільки виручені кошти надають змогу владі росії продовжувати війну проти України;
3. посилити санкційний режим проти держави-агресора для унеможливлення її подальших агресивних дій;
4. максимально прискорити поставки необхідного озброєння Україні, що надасть змогу українським військам відновити територіальну цілісність української держави; 
5. виключити росію із складу ООН або принаймні позбавити її статусу постійного члена Ради Безпеки ООН як державу, що брутально порушила Статут ООН, цілеспрямовано підриває міжнародний правопорядок, веде агресивну війну проти країн-сусідів та скоює злочин геноциду української нації;
6. сприяти широкому поширенню інформації про злочини російського комуністичного режиму упродовж радянської доби серед міжнародної політикуму, наукової спільноти, громадських організацій. Оскільки, як засвідчили події російсько-української війни, непокаране зло минулого комуністичного режиму, призводить до нових воєнних та геноцидних злочинів;
7. продовжити шлях до визнання світовим товариством Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом української нації, а тотальної депортації кримських татар з Криму 1944 р. та подальше насильницьке їх утримання десятиліттями в місцях висилки – геноцидом кримськотатарського народу;
8. звернутися до керівних організацій ООН, Ради безпеки ООН, Європарламенту, країн-партнерів України, Міжнародного Червоного Хреста, європейських правозахисних організацій щодо жорсткого дипломатичного і громадського тиску стосовно негайного повернення українських громадян, депортованих до фільтраційних таборів, розміщених на окупованій території України та Російській Федерації, проведення обміну військовополонених «всіх на всіх», включно із захисниками м. Маріуполь.

Проєктом Резолюції публічного діалогу передбачено такі пропозиції:

Для боротьби із російськими наративами в українській історії пропонуємо Міністерству освіти і науки України кардинально переглянути тексти підручників із історії, української та зарубіжної літератури для середніх шкіл, закладів вищої освіти і вилучити тексти, що фальсифікують перебіг української історії та літератури.

Для підготовки навчальних текстів, рецензування навчальних текстів варто залучати науковців, викладачів профільних спеціальностей, які повинні нести персональну і професійну відповідальність за рецензовані тексти. 

Переглянути навчальні програми у бік збільшення викладання годин історії України у середніх школах, повернути викладання історії України у закладах вищої освіти. 

Запропонувати Міністерству культури та інформаційної політики України, Інституту дослідження Голодомору Національного музею голодомору-геноциду із залученням співробітників профільних інститутів Національної академії наук України, Суспільного телебачення і радіо, Українського інституту національної пам’яті, Національної спілки краєзнавців України, зацікавлених громадських історико-просвітницьких організацій розробити курси лекцій для поширення серед населення із використанням наявних документальних і художніх історичних фільмів, підготовки та нових документальних стрічок із актуальних проблем української історії.

Внести зміни в законодавство щодо обов’язкового вивчення історії України або історії української державності у вищих навчальних закладах.

Міністерству освіти і науки активізувати роботу щодо використання у навчальних процесах оцифрованих колекцій першоджерел з історії нашої держави.

Міністерству оборони України та Міністерству внутрішніх справ України залучити українських науковців для здійснення просвітницької роботи серед військовополонених російської федерації неросійської національності (татар, черкесів, якутів та ін.), які у минулому зазнавали геноцидної та етноцидної політики з боку російської імперії чи СРСР (росія перестане бути загрозою коли неросійські за походженням солдати усвідомлять себе у першу чергу представниками своїх народів, а не міфічного та наднаціонального «російського»).

Дипломатичним представництвам України спільно із зацікавленими зарубіжними спільнотами проводити заходи з питань репресій та геноциду задля збереження пам’яті і недопущення в майбутньому.

Усі учасники публічного діалогу наголосили на важливості досліджень в даних напрямах, обміну знаннями та співпраці.