(ОіС, 2022, № 3 (48), березень)
Зміст номера
С. 1
Ми нічого не віддамо і будемо
боротися за кожен метр нашої землі, за кожну людину
Звернення президента України 30 березня 2022 року
За матеріалами сайту president.gov.ua
С. 2
Новини
Вшанування 208-ї річниці з дня
народження Т.Г. Шевченка
Юрій Шеремета, «ОіС»
Педагогічний музей України:
презентація діяльності під час війни
Лідія Ткаченко, «ОіС»
Освітній
фронт у плеканні майбутнього
Руслана
МАНЬКОВСЬКА,
Інститут історії України
НАН України,
Лариса
КАРЧИНА,
Київська МАН учнівської молоді
Переможних
польотів!
Ніна
БАГНЮК,
журналіст,
м. Кременець,
Тернопільська обл.
С. 3
Колонка
Звернення президента
НАПН України, академіка Василя Кременя до громадськості з нагоди 30-річчя НАПН
України
Новини
Україна
отримала статус у EFNIL
З
відкритих джерел
Засідання
Президії НАПН України
Лідія ТКАЧЕНКО,
завідувач сектору
науково-аналітичної обробки
і поширення інформації
НАПН України
Науковці-психологи
і психологічна служба ДСНС України працюють разом
Віталій ПАНОК,
директор УНМЦ практичної
психології і соціальної роботи
НАПН України,
доктор психологічних наук,
професор, член-кореспондент
НАПН України,
Анатолій СИЧЕВСЬКИЙ,
начальник Психологічної служби
ДСНС України,
кандидат психологічних наук
С. 4-5
Соціум
Наша свобода всередині кожного з нас
Оксана ІВАНОВА,
кандидат психологічних наук,
м. Київ
Добрий день, ми з України!
Наталка МАЧИНСЬКА,
доктор педагогічних наук,
професор,
м. Львів
Знов у
вогні
Ірина ЗВАРИЧ,
доктор педагогічних наук, професор
м. Київ
Для мене – особисте
Віталій ПАНОК,
доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України,
м.
Київ
Історія зі
сховища
Ірина МАНОХА,
доктор психологічних наук,
професор,
м. Київ
Зі слів
українського захисника
Зі стрічки FaceBook
Вадима ДАВИДКОВА, м. Київ
Стали
біженцями
Віктор ЖАДЬКО,
доктор філософських наук, професор
почесний академік НАПН України,
м. Київ
Поезії
війни
Ліна ВЕРЕСЕНЬ,
м. Кременець
С. 5
Аналітика
Українська суб’єктність vs диктатура РФ
Володимир
ІЛЬЇН,
професор Київського національного
університету імені Тараса
Шевченка,
доктор філософських наук,
професор,
член-кореспондент НАПН України
Не так страшні помилки, як наслідки, які з них виходять, – говорив український фізик Лев Ландау. А помилки, як показує соціально-історичний досвід, є результатом некритичного, догматичного мислення, орієнтованого на рудименти минулого, позбавленого творчості та інноваційності життя. Саме в такому мисленні, породженому в глибинах спотвореної свідомості, виникають хибні уявлення про реальний світ, виникають утопії і химери. Серед них божевільне уявлення, що війна може бути способом вирішення міжнародних, соціально-економічних і політичних проблем.
Такий тип ідіотичного мислення продемонстрував очільник РФ, вихованець сумнозвісної кадебістської структури, В. Путін. Адже як інакше пояснити його рішення розпочати війну проти мирної, поетичної, прекрасної у своїх піснях і природі, України? А, фактично, – проти всього світу.
С. 6-7
Національне надбання
НАПН
України: етапи становлення
З нагоди
30-річчя Національної академії педагогічних наук України
Є
історичні події, значущість яких усвідомлюється з плином часу, а є такі, що
відразу стають віхою історії цілої країни. Саме до такої належить поява
Академії педагогічних наук України (з 2010 р. – НАПН України), що є дітищем,
породженим доленосною ухвалою Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991 року Акту
про проголошення незалежності України.
Спробуємо
стисло, але максимально конкретно подати в ретроспективі 30-річну історію
діяльності НАПН України, аби якнайбільше наших громадян усвідомили напрями її
дослідницьких пошуків і досягнуті результати.
Умовно
виокремимо три ключові етапи в напруженій науковій і практичній роботі НАПН
України, пов’язаній із оновленням і реформуванням системи національної освіти.
Три десятки років – це короткий історичний період, однак за цей час
співробітники Академії встигли зробити багато, не зважаючи ні на об’єктивні
труднощі перших часів становлення державності України, ні на зовсім невеликі
людські ресурси самої установи.
Наталія
ДІЧЕК,
завідувач відділу історії та
філософії освіти
Інституту педагогіки НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України
С. 8
Філософський дискурс
Архетипи
української культури
ХАМІТОВ
Назіп Віленович
член-кореспондент НАН України,
доктор філософських наук,
професор,
провідний науковий співробітник
Інституту філософії
імені Г.С. Сковороди НАН України
У чому
специфіка і значення української людини як унікального культурного явища Європи
та світу? Пошук відповіді ставить перед нами більш масштабні питання: Що таке
європейська людина? Які світоглядні цінності та ментальні й культурні прояви
зумовлюють її специфіку?
Не
претендуючи на остаточні відповіді, почну з припущення: доцільно використати
когнітивні метафори «антична людина», «готична людина» та «слов’янська людина»,
які, на мою думку, у своїй суперечливій єдності і складають «європейську
людину». В результаті постає питання про плюральність шляхів та вимірів буття
європейської людини, і, разом з тим, про межі цього буття.
Це
дозволить нам стати на метапозицію, з якої ми усвідомимо значення української
людини та
її
архетипів для Європи та всього світу.
С. 9
Популярна методика
«Ментальний
щит» для дітей: хвилинки психологічної самодопомоги
Любов
НАЙДЬОНОВА,
заступник директора з наукової
роботи
Інституту соціальної та політичної
психології НАПН України,
доктор психологічних наук,
член-кореспондент НАПН України
В Україні
війна… Вона розірвала повсякденність звичного життєвого світу. Психологічний
стан можна порівняти із натягнутою струною. Важко всім, але діти, що з нами
поруч, знаходячись у надзвичайній ситуації, потребують особливої уваги.
Психологи
Національної академії педагогічних наук України з перших днів відповідають на
нові виклики, базуючись на восьмирічному досвіді допомоги постраждалим від
війни 2014-2022 на сході країни. Одним із проєктів, спрямованих на психологічну
підтримку дітей, стали розробки Інституту соціальної та політичної психології
НАПН України, реалізовані спільно з онлайн-ліцеєм Чурюмова та партнерами у
формі щоденного практикуму «Ментальне здоров’я» для дітей 1-4 класів, 5-7
класів і різновікової групи. Використовувався також досвід іноземних колег,
зокрема ізраїльського центру «Мошав».
Практичні
напрацювання проєкту «Ментальне здоров’я» рекомендовано для використання у
Всеукраїнській школі онлайн (психологічні хвилинки включено до розкладу всіх класів).
Ці заняття сприяють збереженню пружності дитячої психіки в надзвичайних умовах.
Пропонуємо
фрагменти занять.
С. 11
Сторінка
історії
Тарас
Шевченко: «Собор Мазепин сяє, біліє…»
Володимир
МЕЛЬНИЧЕНКО,
доктор історичних наук,
академік НАПН України,
почесний академік НАМ України,
лауреат Національної премії
України
імені Тараса Шевченка,
заслужений діяч науки і техніки
України
Стосовно
Шевченкового ставлення до Мазепи в Шевченківському словнику», який уособив
офіційну лапідарну оцінку гетьмана в радянські часи (1976), було зроблено таке
узагальнення: «Шевченко в поемі “Чернець” протиставив зрадникові українського
народу Мазепі мужній образ С. Палія, а в повісті “Музыкант” – полковника Г.І.
Галагана, підкреслюючи їхню боротьбу за непорушність союзу українського і
російського народів. В “Іржавці” поет згадав, як шведи з Мазепою тікали з
Полтави в Бендери. В повісті “Близнецы”, в “Археологічних нотатках”, в записах
народної творчості Шевченко називав Мазепу “анафемой”, “проклятий Мазепа”,
“вражий Мазепа”».
З’ясуймо,
що було насправді в кожному згаданому випадку.
С. 11
Педагогічний календар
Березень
2022. Постаті
Олександр
МІХНО,
директор
Педагогічного музею України,
доктор педагогічних наук
В умовах воєнного стану, в час випробувань для нашої країни і нації ми продовжуємо рубрику «Педагогічний календар 2022»,
присвячену видатним постатям в історії української освіти, науки та культури, вшануванню особистостей, які зробили значний внесок у розвиток педагогічної науки, у становлення державності України.
С. 12
Рецензія
Україна –
унікальна регіональна цивілізація
Рецензія
на книгу «Балух В.О., Коцур В.П., Юрій М.Ф. «Київська культурна традиція в контексті
середньовічної європейської цивілізації» / Балух В.О., Коцур В.П.,
Юрій М.Ф.; Нац. акад. пед. наук України. –- Чернівці : Друк Арт,
2021. – 687 с. : іл.»
Олександр
ГУРЖІЙ,
головний науковий співробітник
Інституту історії України НАН
України,
доктор історичних наук, професор
"Освіта і суспільство", 2022, № 3 (48), березень
10:43 20.04.2022