22 березня 2022 р. відбулася онлайн-конференція німецькомовних шкільних музеїв Німеччини, Австрії та Швейцарії, у якій взяв участь директор Педагогічного музею України Олександр Міхно. Запрошення надійшло від директора Нюрнберзького шкільного музею (Schulmuseum Nürnberg) Матіаса Роша (Mathias Rösch).
Організатори запросили директора Педагогічного музею України не лише тому, що Європа підтримує Україну у спротиві повномасштабній військовій агресії РФ, а й тому, що доктор педагогічних наук Олександр Міхно є відомим серед музейників Європи вченим і палким прихильником музейної справи. Педагогічний музей України пов’язує з аналогічними тематичними музеями Європи давня плідна співпраця. Значні зусилля Олександра Міхна з розвитку сучасної музейної педагогіки, а також широка популяризація діяльності установи не залишилися без уваги іноземних колег.
Олександр Міхно виступив з доповіддю «Педагогічний музей України під час російсько-української війни». У промові, що мала мультимедійний супровід, доповідач зазначив: в умовах воєнного стану співробітники Педагогічного музею України працюють на інформаційному фронті дистанційно, реалізуючи онлайн-проєкти, присвячені історії української освіти, розвитку педагогічної думки, загалом безцінній українській національній спадщині. Це такі проєкти, як «Книжковий фронт», «Педагогічний календар 2022», «Цитата від музи педагогіки», «Фотобанк Педагогічного музею» та ін. Один з них – онлайн-проєкт «Педагогічна мапа Києва» – це розповіді про локації української столиці, що пов’язані з видатними педагогами (вулиці, пам’ятники, меморіальні дошки тощо). Тобто це проєкт про вшанування пам’яті українських педагогів у міському просторі Києва. Промовець підкреслив: «Є така українська приказка: дома і стіни допомагають». І додав: «І вулиці, і площі, і парки. Це наша земля. Це наше місто. Це наша столиця. Ми ніколи й нікому її не віддамо!»
За 27 днів російсько-української війни (з 24 лютого до 22 березня 2022 р.) на офіційних сторінках музею у соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм, а також на сайті музею було опубліковано 53 дописи. Охоплення аудиторії – близько 400 тис., залучення – близько 40 тис. користувачів соціальних мереж. Ця статистика вражає. Вона показує, яким потужним є інформаційний фронт. Це – наш внесок у перемогу!
Завершився виступ словами подяки колегам-музейникам із Німеччини, Іспанії, Латвії, Португалії, Чехії, Болгарії та Словенії, які надіслали листи підтримки у боротьбі з російською навалою на адресу Педагогічного музею України.
Виступ відбувся англійською мовою. І хоча ні доповідач, ні слухачі не є носіями англійської, учасники конференції чудово розуміли один одного, адже, як висловився Матіас Рош, «говорили наші серця, і це хороший шанс для розуміння».
Підсумовуючи, треба сказати, що в умовах російсько-української війни Педагогічний музей України ні на день не припиняв свою діяльність в Інтернет-просторі й став своєрідним медіаресурсом. Використовуючи свою колекцію, національну педагогічну спадщину, музей інтерпретує історію української освіти відповідно до сучасності і таким чином впливає на формування громадської думки, підтримує моральний дух українців, показує, за що ми боремося.
Олександр Міхно висловив упевненість у перемозі: «За нами – багатовікова історія розвитку нації і національної культури, за нами – наша національна спадщина, за нами – Україна! Ми, українці, коли зараз говоримо про майбутнє, кажемо не «після війни», а «після перемоги». І кожен день нашу неминучу перемогу ми наближаємо на усіх фронтах – військовому, волонтерському, інформаційному».
Лідія ТКАЧЕНКО,
завідувач сектору
науково-інформаійної оробки
і поширення інформації НАПН України
20:26 26.03.2022