17 лютого 2022 року на засіданні Президії НАПН України було розглянуто результати наукового дослідження «Теоретико-методичні засади навчання дітей з порушеннями слуху в умовах модернізації освіти», виконаного в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка. Із доповіддю виступила завідувач відділу освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Світлана Литовченко. В обговоренні питання взяли участь: директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех (голова комісії, яка вивчала результати діяльності відділу освіти дітей з порушеннями слуху); директор Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи № 33 Галина Воробель; директор Інклюзивно-ресурсного центру № 3 Деснянського району м. Києва Марина Виговська; директор Комунального загальноосвітнього навчального закладу «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр № 1» Олена Савчук; головний спеціаліст відділу освіти дітей з особливими потребами головного управління позашкільної та інклюзивної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України Неля Корецька.

Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка змісту та нових технологій навчання дітей з порушеннями слуху в умовах реформування освіти.

Відповідно до технічного завдання на І етапі виконання науково-дослідної роботи (НДР) (2018 р.) на основі системно-теоретичного аналізу сучасних науково-методичних підходів організації освітнього середовища визначено та науково обґрунтовано тенденції розвитку освіти дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі і дітей з порушеннями слуху в Україні. 

На ІІ та ІІІ етапах НДР (2019-2020 рр.) було продовжено дослідження за визначеними на І етапі напрямами:

- Дошкільна освіта. Виявлено сучасні європейські принципи організації освітнього середовища дітей з порушеннями слуху дошкільного віку. Серед них: раннє виявлення порушення, раннє слухопротезування високотехнологічними слуховими імплантами або кохлеарними імплантами, бінауральне слухопротезування, ранній початок педагогічної допомоги, впровадження родиноцентрованих програм раннього втручання, міждисциплінарний підхід в організації підтримки, варіативність методичних підходів. Впровадження зазначених принципів надає можливість своєчасного діагностування порушень слуху, раннього втручання, вибору освітнього та соціально-культурного шляху дитини з порушенням слуху з врахуванням її сильних сторін, запитів та мовно-культурних традицій родини та з максимальним використанням ресурсу держави та родини. На цій основі набули подальшого розвитку критерії оцінки відповідності організації підтримки дітей з порушеннями слуху та їхніх родин сучасним світовим стандартам.

Описано сучасні стратегії корекційно-розвивального впливу на слухомовленневий розвиток дітей з порушеннями слуху. Розроблено етапність (діагностичний, корекційно-відновлювальний, корекційно-розвивальний етапи) та зміст допомоги дитині з порушенням слуху у її слухомовленневому розвиткові. Набули подальшого розвитку вітчизняні підходи концепції раннього втручання щодо дітей з порушеннями слуху. Описано форми реалізації програм раннього втручання щодо дітей з порушеннями слуху та їх родин.

Удосконалено зміст мовленнєвої освітньої складової для дошкільників з порушенням слуху за напрямами: комунікація, взаємодія, мовлення, вимова, ритм та інтонаційне оформлення, згідно біопсихосоціальної моделі розуміння порушення слуху та його наслідків.

У навчально-методичних посібниках окреслено, як ефективно реалізувати означені підходи в спеціальних та інклюзивних умовах навчання; які технології, методи, методики, форми роботи, вправи та за яких умов забезпечують якісну дошкільну освіту дітям з порушеннями слуху, а також представлено орієнтовний зміст дошкільної підготовки за основними напрямами.

- Початкова освіта та базова середня освіта. У низці навчально-методичних розробок, що представлено у планових виданнях (корекційно-розвивальні програми, методичні рекомендації, навчально-методичні посібники для педагогів та батьків) подальшого розвитку набули підходи організації та здійснення оцінювання й визначення потреб дітей з порушеннями слуху, створення універсального освітнього середовища (як у спеціальних загальноосвітніх закладах, так і в інклюзивних групах/класах), забезпечення належної підтримки та супроводу, соціального інтегрування учнів глухих та зі зниженим слухом.

Удосконалено послідовну етапність, алгоритмізацію планування навчального процесу, вибудовування ефективного викладання, добору стратегій і тактик в організації навчальної діяльності учнів з порушеннями слуху, застосування диференціації навчання та належних адаптацій, забезпечення ефективної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу (фахівцями ІРЦ, батьками та ін.).

Розроблено та впроваджено сучасні Програми з корекційно-розвиткової роботи, що окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації комплексу корекційно-розвиткових послуг з розвитку слухового сприймання та формування вимови для подолання труднощів й гармонійного розвитку дитини з порушеннями слуху на першому рівні шкільної освіти відповідно до її вікових та індивідуальних особливостей розвитку і потреб, формування загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Розроблено та апробовано дієві інструменти оцінювання учнів з ООП, зокрема, порушеннями слуху, що сприяють індивідуальному прогресу та плануванню. Так, адаптації щодо змісту оцінювання стосуються часу, відведеного для реалізації оцінювання; середовища/місця проведення оцінювання; способів сприйняття завдань учнями; форм оцінювання – усної чи письмової; використання спеціалізованого обладнання тощо.

Здійснено розроблення партнерської моделі взаємодії між фахівцями та батьками учня з порушенням слуху, за якої сім’я – основний агент впливу на слухомовленневий розвиток дитини з порушенням слуху, думка та запити батьків мають провідне значення, фахова підтримка (психологічна, інформаційна, соціальна) спрямована на родину, а не лише дитину.

Представлено умови реалізації державної політики щодо забезпечення особам з порушеннями слуху, як представникам культурно-лінгвістичної меншини, конституційних прав у сфері освіти та соціального захисту; оптимізації існуючої системи освіти осіб з порушеннями слуху через розширення її функцій та структури для забезпечення доступної і якісної освіти упродовж життя; модернізації системи освіти осіб з порушеннями слуху шляхом впровадження інноваційних технологій для забезпечення максимально можливого особистісного розвитку осіб з порушеннями слуху, відповідно до їхніх індивідуальних потреб і здібностей, та інтеграції в соціум на основі самоактуалізації.

У ході дослідження було використано такі методи, як психолого-педагогічний експеримент, аналіз і порівняння міжнародних та національних нормативно-правових документів, наукових публікацій, сайтів організацій тощо з організації навчання та супроводу дітей з порушеннями слуху, узагальнення науково-теоретичних та експериментальних даних, спостереження, моделювання корекційно-розвиткового процесу; методики «Відкритий мікрофон», «SWOT-аналіз», «Сase study» (кейс-стаді), авторські тренінги («Перспективи розвитку спеціального закладу освіти» з метою визначення та обговорення перспективних новацій розвитку спеціального закладу освіти у межах освітніх реформ в Україні) та ін.

Вагомим аспектом діяльності відділу є співпраця з МОН України, яка полягає у залученні співробітників до творчих груп з розроблення корекційно-розвиткових програм, оригінальних підручників, навчально-методичних посібників для педагогів, які навчають дітей з порушеннями слуху, проведення нарад для директорів спеціальних закладів освіти, презентації досягнень вітчизняної науки та практичного досвіду.

Визнанням високого фахового рівня співробітників відділу є залучення до участі в експертних групах (Галузева експертна рада 01 «Педагогіка» Національного агентство із забезпечення якості вищої освіти https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/, Експертна комісія зі спеціальної педагогіки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» https://drive.google.com/file/d/1qhdUyNMlyT6UGd4YodnuFBwCYRgi4YDD/view,Експертна група ЕГ-01 з оцінювання ефективності діяльності наукових установ за науковим напрямом соціогуманітарних наук за спеціальністю 016 – спеціальна освіта та ін.); спеціалізованих вчених радах (Д 26.450.01 спеціальність 13.00.03 – корекційна педагогіка; Д 26.450.02 спеціальність 19.00.08 – спеціальна психологія в ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України); екзаменаційних комісіях закладів вищої освіти (Відкритий міжнародний Університет розвитку людини «Україна», Львівський національний університет імені Івана Франка та ін.), журі всеукраїнських конкурсів (Всеукраїнський конкурс «Учитель року», номінація «Вчитель інклюзивного класу»; щорічний Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт за напрямом «Актуальні проблеми інклюзивної освіти»,Всеукраїнський конкурс «Ерудит» для учнів 12-х класів закладів освіти для дітей з порушеннями слуху та ін.).

В умовах карантинних обмежень, зумовлених пандемією Covid-19, відділом реалізовано актуальні просвітницькі проекти в форматі онлайн/офлайн: «Реабілітація осіб з кохлеарними імплантами в Україні. Навчання фахівців та батьків» спільно з «Українською асоціацією носіїв кохлеарних імплантів» та за сприяння компанії «Coсhlear» https://www.facebook.com/CIEducation/posts/712576392665423/; «Онлайн-курс для вчителів початкової школи», створений з метою ознайомлення педагогів з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентністного навчання за організації Студії онлайн-освіти «EducationEra» ed-era.com/nus (Наказ МОН України від 15.01.2018 р. №36); серія публікаційактуальних методичних матеріалів, відео заходів, презентацій на сайті Інституту та сторінках у соціальних мережах http://ispukr.org.ua/?p=5524#.X5z_vdAzZPY, http://ispukr.org.ua/?p=5528#.X51nq4JwmyV, https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1092124441151500&id=100010618634426 та ін.

Співробітники відділу взяли активну участь у двох спільних проектах Благодійного фонду Порошенка, Фонду «Відродження», ЮНІСЕФ, Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України з розроблення основ інклюзивного навчання, що втілено у навчально-методичному посібнику Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів : навчально-методичний посібник / За заг. ред. М. А. Порошенко та ін. Київ, 2018 р. 252 с. http://lib.iitta.gov.ua/713131/.

Об’єкти впровадження результатів науково-дослідної роботи (всього – 134) : заклади дошкільної освіти для дітей з порушеннями слуху (заклади компенсуючого типу, спеціальні групи, інклюзивні групи)– 26 (Дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу №582 м. Києва, Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр №1 (дошкільне відділення) та ін.);заклади загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри, спеціальні та інклюзивні класи) – 53 (Комунальний заклад «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центр «РОДИНА», Комунальний заклад ЛОР «Підкамінська спеціальна школа І-ІІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою», Хмельницька спеціальна загальноосвітня школа №33, Комунальний навчальний заклад «Житомирська спеціальна школа №2» Житомирської обласної ради та ін.); заклади вищої освіти – 12(Київський університет імені Бориса Грінченка (Інститут людини), Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Кам′янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка та ін.); інститути післядипломної освіти педагогічних кадрів (ІППО) – 13 (Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (Центр підтримки інклюзивної освіти) та ін.);інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), Ресурсні центри підтримки інклюзивної освіти– 24 (Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр №1, Інклюзивно-ресурсний центр №3 м. Києва та ін.) та ін.

Велику увагу в інформації про результати наукового дослідження «Теоретико-методичні засади навчання дітей з порушеннями слуху в умовах модернізації освіти» було відведено і міжнародній співпраці.  

Практична значущість дослідження полягає у тому, що результати дослідження, теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації використано при створенні корекційно-розвивальних програм, методичних рекомендацій, серії навчально-методичних посібників, в яких представлено сучасні підходи до організації комплексного супроводу дітей з порушеннями слуху в спеціальних та інклюзивних закладах, методи та технології корекційно-розвивальної роботи з такими дітьми та підтримки батьків.

Основні положення, розробленні в ході дослідження, покладено в основу змісту підвищення кваліфікації педагогів, які працюють з дітьми з порушеннями слуху, та представлено під час викладання на курсах Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

Президія НАПН України позитивно оцінила результати дослідження «Теоретико-методичні засади навчання дітей з порушеннями слуху в умовах модернізації освіти», що виконували співробітники відділу освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України впродовж 2018-2020 рр. Водночас з метою підвищення ефективності діяльності відділу освіти дітей з порушеннями слуху, впровадження результатів дослідження було висловлено такі побажання: посилити увагу до впровадження отриманих упродовж НДР результатів шляхом активізації процедури їх репрезентації на інформаційному порталі НАПН України та уможливити доступ до них через інші електронні ресурси, що сприятиме покращенню якості моніторингу їх використання; підвищити увагу до розроблення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, в основі якого мають бути сучасні підходи до визначення освітніх труднощів та індивідуальних освітніх потреб дітей з порушеннями слуху, результати попередніх досліджень відділу; на часі розроблення технологій диференційованого навчання, здійснення необхідних адаптацій і модифікацій навчального матеріалу й класного середовища, що зумовлює потребу у створенні електронних варіантів навчально-методичного забезпечення, перевага яких полягає у можливості їх гнучкого використання, на що слід звернути увагу в процесі дослідження; зважаючи на досвід участі співробітників відділу у міжнародних проектах активізувати популяризацію та апробацію результатів досліджень шляхом публікації у міжнародних видань, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science Core Colleсtion.