18 лютого 2022 року в ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України в змішаному форматі відбувся публічний діалог «Запалена свіча» з нагоди 70-річчя видатного дослідника Голодомору Джеймса Мейса (1952–2004).

Організатори діалогу: Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду та ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.

Мета публічного діалогу: сприяти актуалізації спадщини визначного дослідника Голодомору-геноциду Джеймса Мейсата увічненню пам’яті про нього у публічному дискурсі та публічному просторі, обговорення актуальних проблем дослідження Голодомору та відображення його у колективній пам’яті.

З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся ректор УМО Микола Кириченко, який підкреслив важливість досліджень голодомору в Україні, поширення відповідних знань у суспільстві задля упевненого суспільного поступу та значну роль у цьому процесі закладів освіти й зокрема Університету.

Директорка Інституту дослідження Голодомору, докторка історичних наук Світлана Маркова, вітаючи учасників заходу, наголосила «…на визначній ролі Джеймса Мейса у збереженні пам’яті про голодомор, започатковану ним традицію запаленої свічі як символу цієї пам’яті. Найважливішим видом соціальної пам’яті є пам’ять нації про своє минуле. Комуністичний тоталітарний режим намагався знищити пам’ять про злочин Голодомору-геноциду. Проте завжди були люди, котрі не боялися говорити правду – люди Правди. Людиною Правди був і славетний українець американського походження Джеймс Мейс. Він був серед перших західних науковців, які досліджували Голодомор як злочин геноциду українців, та сприяв визнанню низкою країн світу Голодомору актом геноциду українців».

Модератором виступив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Андрій Іванець.

У заході взяли участь громадські діячі та дослідники, які особисто знали Д. Мейса, науковці та журналісти, зокрема:

• письменниця, поетеса, членкиня Національної спілки письменників України, публіцист Наталія Дзюбенко-Мейсз виступом на тему «Російська пропаганда і правда про Голодомор»;
• доктор історичних наук, професор Василь Марочко, який особисто знав Д. Мейса, розповів про внесок американського і українського дослідника у історіографію та меморіалізацію Голодомору;
• скульптор, член Спілки Художників України Володимир Корень представив проєкт арт-об’єкту на честь загальнонаціональної акції «Запали свічку», започаткованої Д. Мейсом;
• керівниця Музею НаУКМА Таїса Сидорчук розповіла учасникам заходу про спадщину Д. Мейса та сучасні чинники її збереження і використання;
• доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Володимир Сергійчукподілився спогадами про Д. Мейса;
• доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, провідний науковий співробітник Інституту досліджень Голодомору Володимир Василенко акцентував увагу на особливостях правових засад дослідження Голодомору;
• редактор рубрики «Історія і Я» газети «День» Ігор Сюндюков присвятив свій виступ значенню Д. Мейса як публіциста та важливості його результатів досліджень для суспільства;  
• директорка Інституту дослідження Голодомору, докторка історичних наук Світлана Маркова представила збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Масовий штучний голод 1921-1923 рр. до сотих роковин».

Загалом у публічному діалозі взяли участь понад 250 осіб – представники Київської обласної ради, Луганського обласного краєзнавчого музею, факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, бібліотеки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, громадської організації «Експертно-аналітичний центр публічного врядування і права», інших установ та організацій, учні закладів освіти України, здобувачі вищої освіти, науковці, науково-педагогічні працівники, працівники Університету менеджменту освіти та Інституту дослідження Голодомору.

Під час заходу було підписано Меморандум про співпрацю між ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України та Національним музеєм Голодомору-геноциду, підписання якого ініційовано Наталією Мурановою, проректоркою з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв’язків. Сторони домовилися про проведення спільних інформаційних, освітніх, комунікативних, науково-практичних конференцій, семінарів, «круглих столів», реалізацію спільних тематичних проєктів. Від Університету відповідальною за здійснення співпраці визначено професора кафедри публічного управління і проектного менеджменту Ію Дегтярьову.

Ректор УМО Микола Кириченко та директорка Інституту дослідження Голодомору Світлана Маркова висловили свої сподівання на плідну співпрацю щодо збереження та розвитку знань про голодомор-геноцид у суспільстві.

Безумовно, пам’ять про голодомор має пронизувати всі вчинки людей та публічних інституцій не лише в Україні, а й в усіх державах світу. Особливо треба пам’ятати про ці чорні часи в історії нашої держави в сучасних умовах збройної агресії Російської Федерації.