17 листопада Президія Національної академії педагогічних наук України розглянула наукову і науково-організаційну діяльність Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за 2017-2021 рр. та перспективи його розвитку. У доповіді директор установи академік НАПН України Сергій Максименко окреслив роботу Інституту, спрямовану на отримання теоретично і практично значущих результатів з основних напрямів психологічної науки – методології та історії психології, психології особистості, психології навчання, психології творчості та обдарованості, економічної та організаційної, когнітивної та екологічної психології, психофізіології та психодіагностики.

Інститут керується стратегією розвитку, що відповідає Стратегії розвитку НАПН України на 2016–2022 рр., і передбачає гнучкість у визначенні наукової проблематики згідно з нагальними потребами суспільства та інноваційного розвитку країни; впровадження комплексних наукових досліджень із залученням кваліфікованих фахівців з наукових підрозділів Інституту, закладів вищої освіти, наукових установ НАПН України та НАН України.

У 2021 р. Інститут отримав державну атестацію та увійшов до класифікаційної групи І з атестаційною оцінкою 3.96/4.09, що свідчить про високий рівень його діяльності, визнання в Україні і за її межами.

До найвагоміших теоретичних здобутків Інституту треба віднести наукові концепції: особистісної взаємодії суб’єктів освітнього простору в контексті гуманістичної парадигми (С.Д. Максименко); творчого сприймання реальності в умовах надміру та дефіциту інформації (В.О. Моляко); самопроєктування особистості в дискурсивному просторі як провідної умови самоздійснення людини на усіх вікових етапах її розвитку (Н.В. Чепелєва); проєктування та розвитку інтелекту дорослих у віртуальному освітньому просторі (М.Л. Смульсон); психологічних детермінант розвитку організаційної культури (Л.М. Карамушка); професійного самоздійснення особистості (О.М. Кокун); цілісної організації процесу самотворення особистості як самодетермінованої системи (Л.З. Сердюк); психологічних механізмів ресоціалізації осіб з девіантною поведінкою (Н.Ю. Максимова); специфіки становлення структури термінальних та інструментальних цінностей дітей дошкільного віку (Т.О. Піроженко); становлення та розвитку провідних парадигм української психології (В.В. Турбан); особистісних детермінант еколого-орієнтованої життєдіяльності (Ю.М. Швалб); психологічної діагностики мотивації особистості до навчання в умовах інформаційного суспільства (Н.В. Пророк); психотерапевтичної допомоги постраждалим у подоланні проявів посттравматичних стресових розладів (З.Г. Кісарчук); аксіогенезу обдарованої особистості в освітньому просторі (О.Л. Музика).

Вагомим здобутком прикладного характеру стало розроблення:

– психологічних технологій самодетермінації розвитку особистості; підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості; сприяння становленню життєстійкості та психологічного благополуччя особистості у різні вікові періоди; активізації творчого мислення студентів;

– системи методик діагностики мотивації до навчання в умовах сучасного інформаційного суспільства; вивчення особливостей аксіогенезу обдарованої особистості в освітньому просторі; визначення схильності дитини до соціально дезадаптованої поведінки та виявлення ступеня її соціальної дезадаптації; діагностики деструктивності впливу складних життєвих обставин на особистість постраждалих та членів їх сімей; визначення психологічних чинників девіантної поведінки; визначення психолого-організаційних детермінант забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості;

– системи дистанційних навчально-розвивальних курсів для  інтелектуально-творчого розвитку, формування комунікаційної компетентності і вмінь вирішувати конфлікти, розвитку суб’єктності та проєктного мислення учасників освітнього процесу;

– психолого-педагогічних програм з психокорекції невротичних розладів молодших школярів; з супервізії як засобу вдосконалення професійної взаємодії суб’єктів освітнього простору; з цілеспрямованого розвитку морально-психологічної стійкості учнівської молоді; для роботи практичного психолога з дитячою психологічною травмою та створення відповідного методичного забезпечення;

– проведено стандартизацію та апробацію опитувальника професійної життєстійкості; опитувальника вивчення якості життя особистості.

З 2017 по 2021 рр. реалізовано 29 експериментів, з яких три всеукраїнського рівня. Експериментальна робота проводилася на базі 202 експериментальних майданчиків (заклади освіти всіх типів, установи, організації), серед них 23 заклади затверджено МОН України.

Науковий доробок Інституту за 2017-2020 рр. становить понад 3,6 тис. публікацій, серед них наукової продукції – 197 (39 монографій та 158 збірників наукових праць, матеріалів конференцій); навчальної продукції – 39; виробничо-практичної продукції – 26; довідкової – 6 одиниць; 1,9 тис. статей та 1,4 тис. тез. Збільшується кількість праць, опублікуваних у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та ін. (7 статей у 2018 р., 21 у 2020 р.).

Упровадження і практичне використання результатів наукових досліджень здійснювалося на базі 237 об’єктів, серед яких 148 закладів освіти (19 – дошкільної, 57 – загальної середньої освіти, 3 – позашкільної, 69 – вищої), 12 органів державної влади і органів місцевого самоврядування, 8 підвідомчих установ НАПН України, 69 інших установ, підприємств, організацій. Результати наукових досліджень Інституту упроваджувалися на державному рівні. Авторська група під науковим керівництвом завідувача лабораторії психології дошкільника, члена-кореспондента НАПН України Т.О. Піроженко підготувала Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти), який затверджено наказом МОН України № 33 від 12 січня 2021 р. Також упровадження здійснюється через роботу Кризового центру Інституту; підтримку роботи 14 психологічних сайтів та спільнот у соціальних мережах практичної спрямованості; проведення науково-практичних семінарів, психологічних майстерень та тренінгів для освітян і практичних психологів; розміщення наукових праць за завершеними дослідженнями в Електронній бібліотеці НАПН України та відстеження їх використання тощо.

У 2018 р. колективу лабораторії психології дошкільника Інституту (Т.О. Піроженко, С.О. Ладивір, О.Ю. Хартман) присуджено Державну премію України в галузі освіти у номінації «Дошкільна і позашкільна освіта» за комплексну науково-прикладну роботу «Освітня технологія «Радість розвитку» – партнерська взаємодія дорослих та дітей».

Активізовано роботу з молодими вченими Інституту. Отримано премію Президента України для молодих учених (Л.М. Литвинчук, 2019 р.), стипендію Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук (Л.М. Литвинчук, 2021 р.), стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених (Є.В. Степура, 2020 р.), державну іменну стипендію найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України - Героїв Небесної Сотні (М.М. Павлюк, 2020 р.). Здійснено наукове дослідження прикладного характеру «Сучасні технології надання психологічної допомоги сім′ям постраждалих у подоланні складних життєвих обставин» за результатами конкурсного відбору прикладних наукових досліджень для підтримки молодих учених.

У 2021 р. науковий проєкт «Подолання медико-психологічних наслідків пандемії COVID-19: генетичний підхід» став переможцем конкурсу наукових досліджень НАПН України з проблем розвитку освіти, що потребують невідкладного розгляду (наук. керівник С.Д. Максименко).

Водночас потрібно звернути увагу на питання, розв’язання яких необхідне для подальшого розвитку установи в контексті нових вимог, зокрема: активізацію співпраці з МОН України щодо одержання конкретних запитів на отримання необхідних даних і результатів наукових психологічних досліджень; збільшення кількості публікацій вчених Інституту у виданнях з високим імпакт-фактором, запровадження практики наукових публікацій спільно із зарубіжними авторами; впровадження результатів наукових досліджень на загальнонаціональному рівні; розширення міжнародного співробітництва, участь у вітчизняних і міжнародних наукових проєктах на грантовій основі.

Президія позитивно оцінила наукову і науково-організаційну діяльність Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. В обговоренні питання взяли участь: директор Інституту проблем виховання НАПН України дійсний член НАПН України Іван Бех, перший заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України Юрій Завалевський, начальник Гуманітарного інституту Національного університету оборони імені Івана Черняховського Василь Осьодло, директор Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» Дмитро Кравченко. Учасники засідання наголошували на винятково значущій ролі Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України для розв’язання актуальних проблем навчання, виховання і психічного розвитку особистості в умовах суспільних трансформацій та реформування вітчизняної освіти, зміцнення зв’язку досліджень з освітньою та суспільною практикою. Серед цікавих пропозицій щодо поширення унікальних наукових ідей і напрацювань, що прозвучали під час обговорення, – проведення на базі Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України міжнародних конгресів з психології.