В рамках заходів до Всесвітнього дня запобігання самогубствам 10 вересня 2021 р. в Києві відбувся Міждисциплінарний круглий стіл «Посилення взаємодії державних інституцій для превенції і поственції суїциду в закладі освіти». Захід організовано Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Освітнім омбудсменом України.

За даними Державної служби статистики України в 2020 році в Україні від навмисного самоушкодження загинуло 6103 особи, серед них 164 особи віком від 5 до 19 років. Середній стандартизований за віком рівень самогубств в Україні за даними 2019 року становив 17,7 осіб на 100 тис. населення, у той час як у світі цей показний майже удвічі менший – 9 осіб на 100 тис. населення. Гострота цієї проблеми вимагає негайного пошуку дієвих механізмів профілактики і запобігання суїциду та самоушкодженням серед дітей та підлітків.

Одним з таких механізмів є розроблення та затвердження на державному рівні протоколів поственції – системи міжвідомчих заходів з соціально-психологічної підтримки окремих осіб, груп та громад після скоєння суїциду – з метою запобігання наступним суїцидам. На відміну від більшості розвинутих країн світу такі протоколи в Україні відсутні, що потребує нагального їх розроблення.

Світова практика свідчить про те, що кожний окремий випадок суїциду в середньому стосується ще 135 осіб з найближчого оточення суїцидента, а рівень посттравматичних стресових розладів і кластерів поведінки з наслідування суїциду суттєво зростає серед них. Таким чином поственція як супровід та підтримка колективу людей після випадку суїциду (і його спроби) водночас відповідає і завданням попередження можливих самогубств.

Під час круглого столу відбулося представлення та обговорення розробленої науковцями Інституту соціальної  та політичної психології НАПН України рамки типового протоколу поственції, що включає психологічну, організаційну, правову, інформаційну складові супроводу закладу освіти, в якому трапився суїцид (буліцид).

Відкриваючи дискусію, Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов підкреслив важливість надання керівникам і педагогам закладів освіти моделей поведінки і реагування у форс-мажорних обставинах, які допоможуть їм подолати стан дезорієнтованості і ефективно діяти в інтересах дітей, сімей, шкільного колективу.

Представник Уповноваженого Верховної Ради з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина повідомила про певне погіршення ситуації з підлітковими самогубствами або самоушкодженнями у 2021 році. Причому виокремити психосоціальний профіль групи ризику дуже складно – настільки різними є обставини життя дітей, що скоюють суїцид або його спробу. «Школа – це той осередок, де має бути здійснений аналіз стану дитини», - зазначила вона.

Заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Владислав Збанацький акцентував увагу на тому, що 38% дітей у школах стають жертвами або свідками булінгу, 20% стикаються з кібербулінгом у соцмережах. Він наголосив на тому, що «ми повинні узгоджувати наші дії, щоб впливати на ситуацію кожен зі свого боку».

Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення зазначила, що «дуже важко довести причинно-наслідковий зв’язок між булінгом і самогубством. Тому школа, в який трапився суїцид або його спроба, і в якій також були ситуації булінгу, у будь-якому випадку зобов’язана запровадити антибулінгову програму».

Директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Віталій Панок нагадав присутнім, що у 2021 році виповнилось 30 років з дня створення психологічної служби в системі освіти. «Нам вдалося закласти міцні засади діяльності психологічної служби. Однак у той самий час школи не готові до надання допомоги в кризовій ситуації, відсутні протоколи діяльності працівників психологічної служби і педагогів закладу освіти». На його думку, метою поственції суїциду в закладі освіти є створення у всіх учасників освітнього процесу відчуття захищеності і впевненості. Для цього психологічна команда має об’єднати зусилля з представниками учнівської і батьківської громадськості.

На небезпеку зростання кількості випадків самоушкоджувальної поведінки серед дітей та підлітків звернула увагу Галина Пилягіна завідуюча кафедрою психіатрії, психотерапії та медичної психології Національного університету охорони здоров′я ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор. Вона наголосила на необхідності розробки окремих програм профілактики самоушкоджень і самогубств для дітей різних вікових категорій.  

Начальник центру психологічного забезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України Анатолій Сичевський підкреслив необхідність належного нормативно-правового забезпечення поственції суїцидів в закладах освіти, у тому числі чіткого визначення посадових обов’язків представників психологічної служби у кризовій ситуації. 

В роботі круглого столу також взяли участь заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук Світлана Чуніхіна, координатор Навчально-практичного центру психологічних інновацій, науковий співробітник лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук Наталія Умеренкова, завідувач лабораторії психології малих груп і міжгрупових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, старший науковий дослідник Лідія Чорна, старший інспектор відділу зв’язків із громадськістю управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Лідія Занюк, головний спеціаліст відділу позашкільної освіти Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олександр Сергеєв, завідувачка науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Хмєлєва-Токарєва, заступник директора з виховної роботи школи І-ІІІ ступенів № 134 імені Ю. Гагаріна Печерського району м. Києва Олена Бондарчук, старший інспектор відділу інформаційного забезпечення та комунікацій Управління освіти та інноваційного розвитку Людмила Березовська, психологи Печерського районного центру соціальних служб та інші фахівці.

За підсумками роботи учасники прийняли Резолюцію, в якій, зокрема, зазначено необхідність затвердження на основі широкого громадського обговорення Плану заходів на виконання Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року (розпорядження КМ України від 27.12.2017 р. № 1018-р), а також розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України Стратегії запобігання самогубствам із включенням до неї проблеми дитячих і підліткових самогубств та їх поственції.

Організатори круглого столу висловлюють вдячність Президії Національної академії наук України, рішенням якої у 2021 році Інституту соціальної та політичної психології виділено грант на проведення дослідження «Організаційні принципи і соціально-психологічні засоби поственції суїциду (буліциду) у закладі освіти».