Першим питанням, розглянутим на засіданні Президії НАПН України 16 вересня 2021 року, було "Про імплементацію Інститутом вищої освіти НАПН України результатів наукових досліджень у політиках та практиках реформування вищої освіти України". З доповіддю виступила в.о. директора Інституту вищої освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент Ірина ДРАЧ.

Зокрема вона зазначила наступне.

Інститут є єдиною науковою установою національного рівня в Україні, діяльність якої системно сфокусована на розвитку вищої освіти України у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору. Місія установи полягає у сприянні стійкому та інноваційному розвитку університетів України задля зростання їх впливу на суспільний прогрес та утвердження модерної Української держави у європейському та світовому співтоваристві.

Наукові дослідження Інституту спрямовано на підтримку основних напрямів реформ у сфері вищої освіти, а саме:

–     забезпечення якості вищої освіти;

–     інтеграція вищої освіти і науки;

–     інтернаціоналізація вищої освіти;

–     розширення автономії закладів вищої освіти;

–     фінансування вищої освіти.

Відповідно до Стратегії розвитку Інституту на 2020 – 2025 рр.:

– наукова роль Інституту полягає в реалізації дослідницької діяльності з питань вищої освіти, поширенні наукових здобутків у вітчизняному та міжнародному академічному середовищі, наданні експертизи й науково обґрунтованих пропозицій щодо розвитку вищої освіти України на інституційному та національному рівнях.

– освітня роль установи полягає у розробленні, модернізації та реалізації освітніх програм і заходів для науково-педагогічних працівників університетів України з метою розвитку лідерського потенціалу та підвищення інституційної спроможності закладів.

– соціальна роль Інституту полягає у поширенні та популяризації результатів досліджень у державному і приватному секторах та громадянському суспільстві, формуванні розуміння ролі вищої освіти і науки та їх впливу на життя громадян і суспільні процеси задля успішного розвитку України.

– економічна роль Інституту полягає у здійсненні впливу на економічний розвиток України через сприяння стійкому та інноваційному розвитку вітчизняних університетів, підвищенні ефективності діяльності університетів України як суб’єктів сучасної ринкової економіки та посиленню їх конкурентоспроможності у європейському та світовому співтовариствах. 

– культурна роль установи полягає у реалізації просвітницької діяльності, утвердженні культури якості та доброчесності у вищій освіті України.

Основними формами реалізації діяльності Інституту та популяризації її результатів, що мають випереджальний характер і спрямовані на розв’язання актуальних теоретичних, методологічних і практичних проблем розвитку вищої освіти України у контексті євроінтеграції, є:

-      виконання фундаментальних і прикладних досліджень;

-      підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій (загальна кількість завантажень наукової продукції Інституту за період з 2014 р. по 2021 р. склала: з сайту електронної бібліотеки НАПН України  – 17,5 тис.;з сайту Інституту – 3,1 тис.);

-      участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;

-      підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;

-       організація й проведення національних і міжнародних наукових конференцій (форумів, семінарів, тренінгів) цільового призначення;

-       реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;

-       участь у міжнародних проєктах;

-       реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);

-       експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.

Наукові дослідження Інституту виконуються в межах статутних завдань установи зокрема, це завершені дослідження і дослідження, що виконуються, щодо:

Ø  забезпечення якості вищої освіти

Ø  інтеграція вищої освіти і науки

Ø  інтернаціоналізація вищої освіти

Ø  розширення автономії закладів вищої освіти

ü  фінансування вищої освіти

В Інституті створено багатоаспектну (експертну, освітню, міжнародну діяльність) і багаторівневу (національну, регіональну, інституційну) систему впровадження результатів наукових досліджень, що здійснюється шляхом наступної діяльності:

Ø  Експертної діяльності наукових працівників Інституту.  

            Здійснюючи науковий, методологічний і методичний супровід процесу імплементації нового Закону України «Про вищу освіту», вченими Інституту проведено наукову експертизу та надано пропозиції до 97 документів (Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України). Зокрема, подано пропозиції до низки законів України щодо наукової і науково-технічної діяльності та вищої освіти.

Імплементації результатів наукових досліджень сприяє активна співпраця Інституту з МОН України, НАЗЯВО, Національним агентством кваліфікацій, Національним Еразмус+ офісом в Україні, ЗВО України. Зокрема, 16 вчених Інституту є членами (експертами):Національної команди експертів з реформування вищої освіти в Україні (С. Калашнікова, В. Луговий); робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021–2031 роки (В. Луговий, С. Калашнікова. Ю. Вітренко, Ж. Таланова); робочої групи з удосконалення формульного фінансування закладів вищої освіти (Ж. Таланова); галузевої експертної ради НАЗЯВО, за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки (Г. Чорнойван); експертних груп з акредитації освітніх програм НАЗЯВО, (І. Драч, О. Слюсаренко, Ю. Скиба, М. Дебич, К. Трима, О. Ярошенко); робочої групи з розроблення та впровадження заходів забезпечення відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям Європейської рамки кваліфікацій навчання впродовж життя та Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (В. Луговий); науково-координаційної ради Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України (В. Луговий); міжвідомчої ради з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології НАПН України (В. Луговий, Ю. Скиба, О. Ярошенко); робочої групи з підготовки Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему: Рік акредитації освітніх програм за новою процедурою: підсумки. Проблеми, перспективи (Ж. Таланова); науково-методичної комісії №14 сектору вищої освіти МОН України (Ю. Скиба, Г. Чорнойван); Національного агентства кваліфікацій (В. Ковтунець, С. Мельник); Науково-методичної ради МОН України, сектору вищої освіти (С. Калашнікова, Ж. Таланова, Ю. Скиба); експертної групи з оцінювання ефективності діяльності наукових установ за науковим напрямом соціогуманітарних наук (С. Калашнікова, голова, І. Драч, О. Слюсаренко); Комітету «Безпечні суспільства – захист свободи та безпеки Європи та її громадян» Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (О. Оржель); об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим вченим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих вчених – докторів наук (В. Луговий, І. Жиляєв); Комітету з Державної премії України в галузі освіти (В. Луговий); робочої групи МОН України з розроблення Закону України «Про освіту дорослих» (В. Луговий); міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження Національної рамки кваліфікацій (В. Луговий); Комітету з питань інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Інтернет Асоціації України (І. Жиляєв); секції гуманітарних наук Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (Н. Базелюк); експертної Комісії з питань науки та інформаційних технологій (І. Жиляєв); робочої групи № 1 «Академія» Національної ради з питань розвитку науки і технологій з підготовки пропозицій щодо змін до законодавства для забезпечення реформи Національної академії наук та національних галузевих академій наук (В. Луговий); ради ректорів Київського регіону (В. Луговий, С. Калашнікова); робочої групи з підготовки Плану заходів з реформування НАПН України (В. Луговий); робочої групи з розроблення проєкту професійного стандарту за групою професій «Викладачі університетів та вищих навчальних закладів» (С. Калашнікова, С. Мельник); Комітету Верховної Ради України з присудження стипендій та премій для молодих вчених (Ю. Скиба); координатора проєктів ОБСЄ в Україні (І. Жиляєв).

Вченими Інституту здійснено впровадження моделей та інструментів забезпечення якості вищої освіти через методичну експертизу 194 проєктів стандартів вищої освіти за спеціальностями, різних рівнів вищої освіти; фахову експертизу  проєкту стандарту магістерського рівня за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки; проведено тренінги для членів науково-методичних комісій МОНУкраїни (297 осіб у 2017 році, 731 особа – у 2019 році; 500 осіб – у 2020 році).

 

Ø  Освітньої діяльності Інституту.  

Результати наукових досліджень впроваджуються під час реалізації освітньої діяльності Інституту. Інститут має Ліцензію на провадження освітньої діяльності закладів освіти (вища освіта): підготовку докторів філософії (галузь знань – 01 Освіта, спеціальністю 011 – Науки про освіту);  підвищення кваліфікації для осіб з вищою освітою (галузь знань – 01 Освіта/Педагогіка, спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки).

Станом на 1 вересня 2021 року в Інституті впроваджено 3 освітні програми: 2  освітньо-наукові програми «Політика і лідерство у вищій освіті» (гарант Ж.В. Таланова), «Викладання і навчання у вищій освіті» (гарант Ю.А. Скиба).

Реалізація освітньо-наукових програм Інституту здійснюється на основі результатів наукових досліджень, потужним кадровим складом: 100 % викладачів мають науковий ступінь доктора або кандидата наук; освітній процес забезпечують 10 – докторів наук та 4 – кандидати наук, із них 2 –дійсних члени НАПН України, 1 – член-кореспондент НАПН України; 100% викладачів були керівниками або виконавцями міжнародних проєктів; 100% викладачів активно проводять наукові дослідження та постійно публікуються у провідних вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях; зміст ОНП значною мірою формують навчальні дисципліни, розроблені за результатами наукових досліджень Інституту, спрямовані на процеси реформування вищої освіти та професійну діяльність управлінців та викладачів закладів вищої освіти; зміст ОНП постійно оновлюється на основі новітніх досліджень з проблеми реформування вищої освіти; організація освітнього процесу передбачає навчання через дослідження; впровадження в освітній процес кращих практик Європейського простору вищої освіти; можливості академічної мобільності для науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти; можливості участі у міжнародних проєктах з реформування вищої освіти.

Освітньо-наукові програми Інституту «Політика і лідерство у вищій освіті» (гарант Ж.В. Таланова), «Викладання і навчання у вищій освіті» (гарант Ю.А. Скиба), акредитовано у 2021 р. як «зразкові».

Ø  Міжнародної діяльності Інституту.  

Інститут використовує результати наукових досліджень для підготовки заявок і участі в міжнародних проєктах. Протягом 2015-2021 років Інститут бере участь у 9 міжнародних проєктах, результати наукових досліджень Інституту знайшли своє практичне впровадження під час їх реалізації:

–     «Освіта для лідерства, інновацій та розвитку талантів» (EducationforLeadership,InnovationsandTalentEncouraging,  ELITE) (2013–2017), (Програма TEMPUS) – створено 7 центрів лідерства (у т.ч. у Донецькому державному університеті управління, Київському університеті імені Бориса Грінченка, Національній академії державного управління при Президентові України, Національному авіаційному університеті, Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка); розроблено та опубліковано 42 посібники для підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, започатковано випуск міжнародного наукового журналу «Університети і Лідерство» (категорія «Б»), розміщеного у наукометричних і реферативних базах даних.

            –«Програма розвитку лідерського потенціалу університетів України» (LeadershipDevelopmentProgram – Ukraine) (2016–2019), (Британська Рада в Україні) – здійснено впровадження методології розвитку лідерського потенціалу університетів через розвиток управлінських команд і реалізацію інституційних проєктів змін у 40 закладах вищої освіти. 40 університетських команд (280 науково-педагогічних працівників), у т.ч. 14 за участю ректорів, пройшли навчання з розвитку лідерського потенціалу, 34 команди пройшли стажування у Великій Британії.

            –Проєкт «Структурована співпраця в області докторських досліджень (підготовки), підготовки з універсальних навичок та академічного письма в регіонах України» (Structuringcooperationindoctoralresearch, transferableskillstrainingandacademicwritinginstructionsinUkraine’sregions, DocHub) (2016–2019), (Програма Erasmus+)– розроблено та апробовано навчальну дисципліну «Політика та врядування у вищій освіті» для підготовки докторів філософії за освітньо-науковою програмою «Політика і лідерство у вищій освіті» (гарант Ж.В. Таланова), акредитованою у 2021 р. як «зразкова».

            –Проєкт з міжнародної академічної мобільності (2016–2018), (Програма Erasmus+) у 2017-2018 рр. 4 аспіранти ОНП «Політика і лідерство у вищій освіті» (Д. Щеглюк, О. Сергієнко, С. Зиміна, О. Смірнов) взяли участь у програмі з міжнародної академічної мобільності у рамках проєкту «Erasmus + ProgrammeKeyAction 1 – Mobilityforlearnersandstaff – HigherEducationStudentandStaffMobility» в UniversityofOstrava (Чеська Республіка).

            –Проєкт «Імплементація системи забезпечення якості освіти через співпрацю Університет – Бізнес – Уряд у ЗВО» (ImplementationofEducationQualityAssuranceSystemviaCooperationofUniversity-Business-GovernmentinHEIs, EDUQAS) (2017–2020), (Програма Erasmus+) – апробовано механізм оцінювання внутрішніх систем забезпечення якості закладів вищої освіти, розроблено звіт та рекомендації для самооцінювання університетів у процесі проходження акредитаційних процедур.

            –Проєкт «Формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти» (FormationofaNetworkofHigherEducationQualityAssuranceExperts, NHEQAE)(2018–2019), (Чеська агенція з розвитку) – здійснено впровадження моделей та інструментів забезпечення якості вищої освіти через формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти (розроблено методичні рекомендації для підготовки експертів, підготовлено 1272 експерти із забезпечення якості вищої освіти для ЗВО, 46 тренерів з міжнародною сертифікацією).

            –«Програма вдосконалення викладання у вищій освіті» (2019–2021) –  проведено навчання та за його результатами розроблено проєкти інституційних стратегій вдосконалення викладання для 10 університетів (30 викладачів, 10 управлінців),  проведено форум для обміну кращими практиками щодо питань вдосконалення викладання і навчання в Україні.

            –Проєкт ЄС «Відродження переміщених університетів: посилення конкурентоспроможності, підтримка громад» (REDU) (2020–2023) – розроблено методологію та проведено інституційний аудит 3 переміщених ЗВО, проведено 28 тренінгів («Викладання та забезпечення якості вищої освіти України: нормативно-правові основи», «Забезпечення якості вищої освіти: ESG та Україна», «Дослідницька діяльність університету: врядування та досконалість», «Дослідницька діяльність університету в умовах реалізації концепції «Відкрита наука», «Наукометрія в оцінюванні результатів наукових досліджень», «Університетська автономія та врядування: тенденції розвитку – ЄПВО та Україна», «Розподілене лідерство як механізм забезпечення ефективного врядування в університеті», «Викладання у вищій освіті: тенденції розвитку – ЄПВО та Україна», «Розроблення освітньої програми (ОП): рамки, алгоритм, учасники, результати», «Соціальна відповідальність університету та лідерство», «Оцінювання студентів як складова вдосконалення викладання у вищій освіті», «Проєктні заявки: підготовка та експертиза») для 140 осіб 3 переміщених університетів (Донецький державний університет управління (м. Маріуполь); Луганський національний аграрний університет (м. Старобільськ); Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк), у якому Інститут виступає грантоутримувачем.

            –Проєкт «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання» (2021–2023) – розроблено рекомендації щодо оцінювання ефективності діяльності університетів України (національний, секторальний та інституційний рівні).

Результати наукових досліджень лягли в основу плідної співпраці Інституту з Представництвом ЄС в Україні, Британською Радою в Україні, LeadershipFoundation (Велика Британія), Advance HE (Велика Британія), Центром дослідження вищої освіти (Чеська Республіка) та іншими зарубіжними партнерами. Інститут здійснює активну міжнародну діяльність, ініціює та бере участь у міжнародних проєктах, спрямованих на розвиток вищої освіти України, має широку мережу партнерів – 48 вітчизняних університетів та 17 організацій-партнерів у європейських країнах.

            Крім того, результати наукових досліджень використано для інституційного розвитку установи.

            У 2021 р. Інститут увійшов до І кваліфікаційної групи та отримав підтримку держави за результатами державної атестації.

Завдяки впровадженню результатів наукових досліджень для власного розвитку Інститут має науковий авторитет у країні та на міжнародному рівні, посідає 49 місце з 198 у рейтингу університетів і науково-дослідних інститутів Бібліометрики української науки (інформація станом на серпень 2021 р.). Серед зарубіжних інституцій, університетів, наукових установ, дослідницьких та аналітичних центрів, що опікуються дослідженням проблем розвитку вищої освіти, Інститут виступає рівноцінним партнером з реалізації спільних міжнародних проєктів і програм, видання спільних наукових публікацій і методичних матеріалів для університетів.

Вчені Інституту є членами редакційних колегій вітчизняних і зарубіжних наукових видань. Висвітлюють результати наукових досліджень у наукових журналах Інституту «Філософія освіти. PhilosophyofEducation» і міжнародному науковому журналі «Університет і лідерство», що входять до категорії «Б» та представлено у світовій системі наукових комунікацій.

Результати наукових досліджень оприлюднюються ученими Інституту в багатьох наукових виданнях, що індексуються наукометричними базами даних, зокрема Scopus і Web of Science.

            Інститут одержав 11 свідоцтв про реєстрацію об’єктів авторського права в Україні.