Академік-секретар загальної середньої освіти НАПН України Олександр Ляшенко 8 листопада взяв участь в роботі Колегії МОН України. У виступі він висловив кілька міркувань щодо поліпшення якості шкільних підручників. 

Попри всіляку критику підручників – іноді справедливу, а іноді надуману – слід визнати, що за нетривалий час в Україні створена індустрія підручникотворення, завдяки якій українська школа в основному забезпечена навчальною літературою. Ще не так давно єдиним спеціалізованим видавництвом "Радянська школа" видавалися підручники лише так званого національного компоненту, а нині ми маємо потужну видавничу систему, що спеціалізується на навчальній літературі. Тому сьогодні, на відміну від 90-х років минулого століття, суспільна дискусія розгортається не навколо кількісного забезпечення шкільними підручниками, а заглиблюється в процеси підготовки якісної навчальної книги. Настав час поглянути на якість шкільного підручника з висоти набутого досвіду та з урахуванням світових тенденцій підручникотворення. Адже якими б досконалими не були державні стандарти освіти і навчальні програми, в кінцевому рахунку діти вчаться за підручниками і їхня якість безпосередньо впливає на якість освіти в цілому.

Дозвольте висловити кілька міркувань щодо поліпшення якості шкільних підручників у контексті розглядуваного питання.

Перше. Можна констатувати, що сьогодні діє ефективний ринковий механізм конкурсного відбору рукописів підручників, який в ідеалі безумовно сприяє виявленню найкращих з них. Подальша їх наукова і психолого-педагогічна експертиза, яку здійснюють НАН і НАПН України, дає можливість відібрати найпридатніші з них до навчального процесу. Проте як би ми не удосконалювали свої критерії оцінювання рукописів, не можна зробити якісну експертизу за 10-15 днів, які реально ми маємо на її проведення. Тому просимо,шановний Дмитре Володимировичу, внести в чинне Положення про конкурс рукописів підручників зміни, надавши на цю процедуру хоча б 30 днів. Зі свого боку ми переглянемо свої критерії експертизи з метою підвищення вимогливості до психолого-педагогічних параметрів забезпечення якості підручників.

Друге. Якою б об’єктивною не була наукова і психолого-педагогічна експертиза, вона не спроможна передбачити всі можливі "підводні рифи" навчального процесу. Тому, на нашу думку, крім масової апробації підручника, яка здійснюється після його видання, доцільно на більш ранньому етапі його створення здійснити експериментальну його апробацію в кількох школах і врахувати думку вчителів-експериментаторів при остаточній підготовці рукопису до видання. Тоді ми уникнемо "дурних" помилок, про які останнім часом говориться в ЗМІ. Академія вже має такий досвід експериментальної апробації рукопису підручника з фізики в п’яти школах Донецької області і готова спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розробити нормативну документацію і методичні рекомендації щодо проведення такої попередньої експериментальної апробації.

Принагідно хочу сказати про інноваційну діяльність і експериментальний підручник. Якось дивно виглядає, що НАПН України за чинним Положенням про інноваційну діяльність не може бути її ініціатором, хоча в попередньому Положенні така норма була передбачена. Ми звертались до Міністерства з проханням усунути цю недоречність, проте "віз й донині там".  Щодо експериментального підручника. За Вашим дорученням, Дмитро Володимировичу, ми спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти підготували всі необхідні матеріали, проте через якісь юридичні колізії цю справу також не можемо зрушити з місця. На нашу думку, ці два важливі нормативні документи можуть позитивно вплинути на якість експертизи та апробації навчальної літератури. Тому просимо Вашого сприяння в розв’язанні цих питань.

Третє. На нашу думку, під час проведення моніторингу якості загальної середньої освіти доцільно було б пов’язати його з оцінюванням якості підручників різних авторів. Нажаль, з суто технічних причин цього року ми не зможемо цього зробити. Проте в майбутньому такі моніторингові дослідження можуть відігравати роль апробаційного інструменту, зокрема в питаннях доцільності державного замовлення тих підручників, які за результатами моніторингу одержали низькі оцінки.

І нарешті останнє. Сьогодні точиться гостра дискусія щодо спроможності окремих видавництв у забезпеченні шкіл якісною навчальною літературою. Переконаний, що якісний підручник – як специфічний вид друкованої продукції – можуть створювати лише спеціалізовані видавництва, оскільки навчальна книга потребує особливих видів роботи над нею. Це і зрозуміла учневі мова викладу матеріалу, й особливості дизайну та художнього оформлення, і методичні підходи до конструювання макету підручника тощо. Світовий досвід книговидання вказує на те, що видання навчальної літератури вимагає більших затрат, ніж будь-якої іншої літератури, і спеціальної фахової підготовки редакційно-художніх служб. І тому, на нашу думку, щоб забезпечити належну якість підручників слід ретельніше підходити до конкурсного відбору саме  спеціалізованих видавництв для розміщення державного замовлення і посилювати вимогливість до їх продукції. Адже ніхто з нас не віддасть шити вечірню сукню чи костюм у майстерню, що виробляє робочий одяг. Так само треба діяти і cтосовно підручників.

Проблем підручникотворення дуже багато і вони потребують, крім усього іншого, широкого і професійного обговорення механізмів поліпшення якості навчальної літератури різними категоріями споживачів і виробників цієї специфічної продукції. Національна академія педагогічних наук, зокрема, планує в наступному році проведення низки наукових заходів щодо поліпшення якості шкільного підручника. Це і конференції, і семінари, і круглі столи. Науковці академії свідомі того, що лише спільними зусиллями ми зможемо досягти успіху в цій важливій справі.