7 листопада у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка  відбулась ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». Її учасники, серед яких були 70 ректорів і проректорів вищих навчальних закладів України, обговорили питання врядування та лідерства у вищій освіті, якості вищої освіти, питання вищої освіти і науки, взаємодії вищої освіти та ринку праці. 

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський наголосив, що сьогодні головне завдання для української освітянської спільноти – це забезпечення належного рівня якості освіти (від дошкільної до післядипломної). Не лише українські університети стоять перед такими викликами, як саморозвиток, самоврядування: те саме стосується і європейських ВНЗ. Саме тому  принципи Болонського процесу дають можливість гармонізувати наші дії, спрямовані на  забезпечення академічної мобільності, прозорість та порівнюваність навчальних планів, програм, професійну та академічну кваліфікацію. «Нинішня конференція дає змогу ознайомитися з побудовою зарубіжної вищої освіти та проаналізувати власну. Учасники заходу можуть зробити висновки, що сприятимуть поступальному розвитку нашої вітчизняної освіти. Наше завдання – зробити так, щоб українську освіту визнавали в усьому світі», - підкреслив Л. Губерський.

Ендрю Разбаш, радник Посла, голова відділу співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні висловив надію, що Україна незабаром підпише угоду про асоціацію та зробить історичний крок до побудови по-справжньому європейського суспільства. «Причому Угода — це не кінець роботи, а лише її початок. На українську освіту чекає подальша модернізація. З 2005 року вітчизняна освіта робить важливі кроки у відповідності до Болонської угоди. Зростає якість української освіти, приймаються довгострокові стратегії розвитку, успішно впроваджуються європейські програми TEMPUS, Erasmus Mundus. За 10-15 років українська освіта може стати повністю конкурентоспроможною на світовому рівні», — зазначив Е. Разбаш.

За словами директора Департаменту вищої освіти МОН України Юрія Коровайченка, вищі навчальні заклади мають відігравати більшу роль у суспільстві. Ми маємо спрямовувати всі зусилля на створення умов, що дозволить ВНЗ максимально реалізувати свій потенціал, забезпечити свій сталий розвиток та підвищити конкурентоспроможність на ринку освіти. Необхідно забезпечити достатню гнучкість управління, надаючи можливість кожному окремому ВНЗ визначати свою власну стратегію, оптимальні шляхи і прийняття рішень. Ключовим є розширення прав університетів, управління ВНЗ, визначення змісту освіти, реалізація міжнародних освітніх програм, а також фінансової, майнової та  земельної самостійності.

«Ми перейшли до нового принципу розробки стандартів вищої освіти, - наголосив Юрій Коровайченко. - Думаю, що в найближчі роки завдяки прийняттю нового законодавчого поля вищої освіти зможемо всі ці наміри поставити в рамки відповідних законів».

Для України глобальний простір – це, передусім, європейський, відзначив президент НАПН України Василь Кремень. Саме тому з появою Болонського процесу Україна всіляко намагалася долучитися до нього. Національна академія педагогічних наук намагається сприяти тому, щоб вища освіта в Україні була активним учасником Болонського процесу. Вчені Академії брали активну участь у підготовці Національної рамки кваліфікацій, Глосарію з вищої освіти. На Загальних зборах НАПН нещодавно розглядалося питання запровадження МСКО в Україні і НСКО. Інтеграція вищої освіти України, зазначив Президент Академії,  передбачає формальні кроки, але за ними має бути велика повсякденна робота всіх освітян України. Через інтеграцію вищої освіти ми повинні забезпечити підготовку європейського фахівця. Європеїзація – це не просто стратегія розвитку України, це сутність розвитку України. На глибоке переконання В.  Кременя, набуття європейської сутності української нації – це та ідея, яка може сьогодні об’єднати усіх громадян України. Реалізація цієї ідеї передбачає реалізацію багатьох завдань в освіті. По-перше, ми повинні забезпечити підготовку молодого покоління, бачення нашої країни в контексті Європи і світового розвитку. По-друге, дати механізм особистісної співпраці і входження людини в європейський простір. Для цього ми повинні забезпечити вивчення мов міжнародного спілкування, передусім англійської, наголосив Президент НАПН України. В Україні необхідно виховувати нову людину: інноваційну, здатну до творчості, до самоствердження.

На пленарних засіданнях участь у конференції взяли європейські експерти,члени Національної команди експертів з реформування вищої освіти, представники провідних вищих навчальних закладів країн Європейського Союзу (Westminster University, Wien University of Applied Sciences), України, а також представники провідних бізнес-компаній (Microsoft, DTEK). 

Участь європейських експертів було здійснено за підтримки Національного Темпус-офісу в Україні, Мережі університетів столиць Європи (Network of Universities from the Capitals of Europe, UNICA), Британської Ради в Україні, Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)».