18 лютого 2021 року на черговому засіданні Президія НАПН України розглянула результати дослідження «Науково-методичне забезпечення реалізації змісту навчання дітей з комплексними порушеннями розвитку», виконаного в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Вчені заслухали й обговорили доповідь керівника даного прикладного наукового дослідження, завідувача відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Олени Чеботарьової, а також інформацію голови комісії Президії НАПН України, директора Інституту проблем виховання НАПН України, дійсного члена НАПН України Івана Беха.

Було наголошено, що впродовж 2018 – 2020 рр. виконання дослідження здобуто вагомі наукові результати. Їх важливе теоретичне і практичне значення полягає передусім в обґрунтуванні науково-методичних засад удосконалення змісту спеціальної освіти дітей з комплексними порушеннями розвитку. Це реалізовано в розробленні: типових освітніх програм для навчання дітей з інтелектуальними та комплексними порушеннями розвитку в початковій школі; технологій корекційно-розвивального та психолого-педагогічного супроводу, які враховують особливості пізнавального, психомоторного, мовленнєвого, особистісного розвиту дітей з комплексними порушеннями; програм корекційно-розвивальної роботи; критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку відповідно НУШ, в тому числі, з комплексними порушеннями, та вперше розроблених критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів; комплекту навчально-методичних посібників для педагогів та батьків дітей з особливими освітніми потребами, які розкривають методичне забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з комплексними порушеннями розвитку та їхніх родин, що забезпечується на основі реалізації корекційно-адаптаційних технологій навчання, реалізації алгоритму розроблення індивідуального освітнього маршруту, індивідуальної програми розвитку, організаційно-педагогічного забезпечення корекційно-розвивального освітнього середовища; навчально-методичного забезпечення,що презентує дидактичні та методичні підходи щодо дистанційного навчання дітей з інтелектуальними та комплексними порушеннями розвитку, які передбачають доцільну організацію та методичний супровід навчання дітей в домашніх умовах; покрокову інструкцію щодо адаптації та подачі навчального матеріалу, важливі корекційні прийоми, які необхідно використовувати в процесі дистанційного навчання учнів, які мають різні інтелектуальні можливості; методичних рекомендацій,що висвітлюють специфіку діагностичної діяльності корекційного педагога у роботі з дітьми з комплексними порушеннями розвитку, яка передбачає комплексне обстеження дітей як прогностичну основу для подальшої діяльності педагогів з дітьми означеної категорії; підручників для школярів із порушеннями інтелектуального розвитку з точки зору здійснення імплементації компетентнісного та особистіно орієнтованого підходу через надання відповідним методикам психокорекційної роботи детермінуючої ролі у процесі опанування основ галузевих наукових знань, що дає змогу зробити вагомий внесок у теорію підручникотворення.

Експериментальним навчанням, проведеним в межах наукового дослідження, було охоплено значну кількість дітей з інтелектуальними та комплексними порушеннями розвитку різного шкільного віку (усі спеціальні загальноосвітні навчальні заклади України для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку (124), порушеннями опорно-рухового апарату (15). Це дало змогу апробувати розроблений виконавцями навчально-методичний інструментарій та своєчасно внести необхідні корективи з огляду на результати експериментального навчання і досвід педагогів-практиків через організацію співробітництва колективу вчених і педагогів експериментальних закладів.

Результати представленого дослідження впроваджено у процесі організації та участі його виконавців у майже 170 різноманітних науково-практичних масових заходах, з яких 74 міжнародного рівня, 67 публікаціях (з них 33 у наукових фахових виданнях, у вітчизняних наукових виданнях, що входять до наукометричних баз даних – 17, у зарубіжних виданнях – 7); 47,3 тис. завантажень підготовленої продукції з Електронної бібліотеки НАПН України; у ході підготовки та захисту дисертацій та відкриття нового наукового дослідження. Реалізацію практичного аспекту забезпечило використання здобутих результатів під час курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників за освітньо-професійною програмою «Психолого-педагогічні технології в освіті дітей з особливими освітніми потребами» (30 год. онлайн); програмою «Сучасні технології навчання та формування життєвої компетентності учнів з інтелектуальними та комбінованими порушеннями розвитку» на базі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

В обговоренні результатів дослідження взяли участь Тетяна Симоненко – начальник головного управління позашкільної та інклюзивної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України; Лариса Остапенко – директор навчально-реабілітаційного центру № 17 Києва; Валентина Іщук – директор Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи № 19 Білоцерківської міської ради Київської області.

Члени Президії НАПН України і учасники засідання позитивно оцінили результати завершеного наукового дослідження, вважаючи їх науково обґрунтованими, практико орієнтованими та соціально важливими. Водночас, на думку вчених, необхідно: активізувати процедуру репрезентації результатів на інформаційному порталі НАПН України та забезпечити доступ до них через інші електронні ресурси;  ініціювати перегляд існуючих стандартів щодо відповідності технічних та змістових вимог оформлення підручників потребам учнів з порушеннями інтелектуального розвитку і взяти активну участь у створенні відповідного документу; організувати заходи, спрямовані на популяризацію знань про надання психокорекційної допомоги серед педагогів закладів загальної середньої освіти, а також широких верств населення для поліпшення розвитку дітей з комплексними порушеннями.