Рішенням вченої ради Ізмаїльського державного гуманітарного університету  від 26 листопада 2020 року ім’я Олександри Яківни Савченко – академіка-засновника Національної академії педагогічних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, беззмінної очільниці Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського, лауреата Державної премії в галузі освіти – присвоєно навчально-науковій лабораторії «Інновації в початковій освіті», що функціонує на педагогічному факультеті університету. Олександра Яківна Савченко, яка нещодавно, на жаль, передчасно пішла з життя – одна з найяскравіших з-поміж численних успішних випускників педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету за  80-річну історію цього закладу освіти.

З ініціативи ректорату планується створити музейну експозицію, присвячену науково-практичному доробку та інноваційним ідеям визнаного фахівця початкової освіти Олександри Савченко. Ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук ініціював заснування премії імені Олександри Яківни Савченко для викладачів, педагогів-новаторів, яку щорічно присуджуватимуть за видатні наукові дослідження у сфері інновацій початкової освіти. З метою заохочення студентів і аспірантів до навчально-професійної та науково-педагогічної творчості щодо реалізації концепції «Нова українська школа» започатковано практику присудження стипендії імені Олександри Яківни Савченко.

Довідково: Олександра Савченко – відомий вчений в галузі загальної педагогіки та дидактики початкової школи, автор оригінальної педагогічної системи формування та розвитку пізнавальної активності та самостійності школярів. Є фундатором потужної наукової школи, підготувала 15 докторів та 32 кандидатів педагогічних наук. Олександра Яківна є автором або співавтором понад 600 наукових праць та низки підручників. Брала активну участь в атестації кадрів вищої кваліфікації в якості члена спеціалізованих вчених рад.

Савченко О. Я. народилася 8 травня 1942 р. у м. Ізмаїл Одеської області. У 1958-1963 рр. вчилася у Ізмаїльському державному педагогічному інституті. З 1963 до 1967 р. працювала вчителькою початкових класів м. Києва, викладачем Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1967 р. вступила до аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки, у 1971 р. захистила кандидатську дисертацію. Працювала на посадах молодшого наукового співробітника, завідувачки лабораторії початкової освіти. У 1984 р. захистила докторську дисертацію. У 1992 р. була призначена на посаду головного вченого секретаря Академії педагогічних наук України. З 1995 до 2000 року працювала заступником Міністра освіти України.