Про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за 2016-2020 рр. та перспективи його розвитку йшлося 18 листопада на черговому засіданні Президії НАПН України. Поінформував з цього питання директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, академік НАПН України В’ячеслав Засенко.

Інститут проводить наукову і науково-організаційну діяльність, спрямовану на науково-методичне забезпечення корекційно-розвивального і психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Тематика наукових досліджень відповідає статутним завданням Інституту та вимогам до організації наукових досліджень у НАПН України.

Упродовж звітного періоду в Інституті виконувалося 15 наукових досліджень (12 фундаментальних і 3 – прикладні) за двома напрямами – «Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами», «Освіта дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивне навчання».

Наукові результати досліджень, завершених у 2016–2017 рр., представлено в новому навчально-методичному забезпеченні освіти дітей з особливими освітніми потребами від початкової ланки освіти до старшої школи. Зокрема підготовлено:

корекційно-розвивальні програми для усіх категорій дітей з особливими потребами шкільного віку (порушення слуху, зору, мовлення, інтелекту, затримка психічного розвитку); серію підручників з рідної мови для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, в яких реалізовано психолінгвістичний підхід до вивчення предметів мовного циклу цією категорією дітей; підручники для дітей з сенсорними порушеннями; програмно-методичні комплекти для вивчення жестової мови та окремих предметів шрифтом Брайля.

У 2018–2020 рр. діяльність Інституту було спрямовано на розроблення концептуальних засад розвитку системи освіти осіб з особливими потребами в Україні в контексті розбудови Нової української школи.

За результатами наукових досліджень визначено інноваційні підходи та розроблено новітні моделі і технології освіти осіб з особливими потребами. Зокрема: окреслено класифікаційні ознаки особливих освітніх потреб у дітей на основі затвердженої в Україні Міжнародної класифікації функціонування та визначення напрямів інклюзивної технологізації їхнього навчання; розроблено нормативно-правове, організаційне та дидактико-методичне забезпечення змісту діяльності асистента вчителя в інклюзивному закладі освіти; адаптовано зміст навчання дітей з особливими освітніми потребами та розширено спектр корекційно-розвивальних технологій і психолого-педагогічного супроводу;  визначено та обґрунтовано концептуальну основу реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні незрячих дітей та з порушеннями зору; визначено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність реалізації бімодально-білінгвального підходу в освітньому процесі.

На виконання Програми спільної діяльності МОН України та НАПН України з використанням наукових результатів досліджень розроблено: типові освітні програми для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку для 2-3 класів; зміст освіти дітей з порушеннями зору та когнітивними порушеннями; практичні посібники серії «Інклюзивне навчання» для інклюзивно-ресурсних центрів.

Упродовж 2016–2020 рр. учені Інституту залучалися до наукової експертизи проєктів законів, положень, програм та інших освітніх інновацій щодо нормативно-правового забезпечення освіти осіб з особливими потребами (подано близько 150 висновків та пропозицій до законодавчих і нормативно-правових документів). Результати досліджень щодо інклюзивного підходу до навчання дітей з особливими потребами використано у Законі України «Про освіту» (ст. 20), «Порядку інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», «Положенні про функціонування Інклюзивно-ресурсного центру», проєті «Порядку інклюзивного навчання у дошкільних навчальних закладах» та ін.

Загалом науковий доробок Інституту за звітний період висвітлено у 879 одиницях продукції, серед якої 38 підручників, 84 методичних посібника, 169 навчальних і корекційно-розвивальних програм та ін. Уся навчальна продукція, підготовлена за результатами наукових досліджень, отримала гриф «Затверджено МОН України» та впроваджена в закладах освіти для дітей з особливими потребами різних категорій.

В Інституті завершено 16 експериментів всеукраїнського рівня (9 у 2017 р., 7 у 2020 р.).

У 2020 році на базі Інституту створено Психологічний консультативно-тренінговий центр (http://ispukr.org.ua/?p=6083#.X6UiXEUzbX4). У Центрі надаються освітні послуги, здійснюється науково-дослідна, консультаційна, психодіагностична, психокорекційна та психологічно-тренінговадіяльність, як офлайн так і онлайн.

Інститут є засновником науково-методичного, інформаційного часопису та 6 збірників наукових праць. Видання індексуються: International Scientific Indexing, The Global Impact Factor, Journal Index, Academic Search Premier, ERIHPlus, EBSCO Education Source, Index Copernicus, MIAR, ResearchBib, WorldCat, Citefactor, Google scholar, «Україніка наукова» (Національна бібліотека Україниім. В.І. Вернадського),Український  реферативнийжурнал «Джерело».

За період 2016–2020 рр. в Інституті за кошти фізичних та юридичних осіб свій кваліфікаційний рівень мали змогу підвищити понад 1000 педагогічних працівників спеціальних закладів освіти та педагогічних працівників системи інклюзивного навчання за одинадцятьма напрямами.

Створено індивідуальні профілі в наукометричних системах Google Scholar, ORCID iD, Researcher ID, корпоративний профіль Інституту в системі «Бібліометрика української науки».

Розглянувши інформацію директора Інституту В’ячеслава Засенка і голови комісії з вивчення стану наукової і науково-організаційної діяльності Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за 2016-2020 рр. та перспектив його розвитку директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, члена-кореспондента НАПН України Лариси Лук’янової, Президія НАПН України позитивно оцінила роботу ІСПП імені Миколи Ярмаченка. Водночас, учені Академії звернули увагу на питання, розв’язання яких сприятиме подальшому перспективному розвитку установи: започаткувати дослідження щодо організаційно-педагогічних умов раннього виявлення і корекційного супроводу дітей з особливими потребами, в тому числі з інвалідністю; збільшити кількість публікацій вчених установи у виданнях з високим імпакт-фактором, запровадити практику наукових публікацій спільно із зарубіжними авторами; активізувати міжнародне співробітництво, участь Інституту у вітчизняних і міжнародних наукових проєктах на грантовій основі; розширити співпрацю з науковими установами НАПН України, зокрема щодо забезпечення інклюзивного навчання в системі професійної (професійно-технічної) і вищої освіти.