17 вересня в дистанційному режимі відбулося засідання Президії НАПН України. Головним питанням обговорення стала доповідь керівника наукового дослідження «Науково-методичні стратегії запобігання негативним психологічним явищам у політико-правовій сфері в умовах воєнного конфлікту», завідувача лабораторії психології політико-правових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Віталія Духневича. Результати згаданого фундаментального дослідження, що виконувалося в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України протягом 2017–2019 рр., проаналізувала комісія у складі: директора Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, члена-кореспондента НАПН України Віталія Панка (голова комісії), радника голови Державної прикордонної служби України, члена-кореспондента НАПН України Бориса Олексієнка, головного наукового співробітника Інституту всесвітньої історії НАН України, члена-кореспондента НАПН України Василя Ткаченка.

У довідці про результати дослідження зазначено актуальність проведеної наукової роботи, зумовленої необхідністю здійснити аналіз i прогнозування негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері, що спричинюються воєнним конфліктом на сході країни, та необхідністю розроблення рекомендацій із забезпечення соціально-психологічних умов для запобігання цим явищам та їx подолання. Відповідно мета дослідження передбачала обґрунтування теоретичних основ і визначення шляхів запобігання негативним психологічним явищам у політико-правовій сфері, спричинених воєнними діями.

Дослідження проводилося за допомогою валідного і надійного методичного інструментарію. Разом із використанням традиційних методик (особистісні опитувальники, суб’єктивне шкалювання, контент-аналіз, експертні оцінки тощо) виконавці розробили рекомендації для проведення фокусованих глибинних інтерв’ю та анкети для дослідження окремих аспектів заявленої проблематики.

Емпірична частина дослідження здійснювалася на базі Бориспільського навчально-виховного комплексу «Гімназія «Перспектива», Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, трьох закладів вищої освіти (м. Київ, м. Чернігів), Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Національної академії внутрішніх справ України, Інституту консультування та психотерапії Асоціації психологів України, а також у 14-ти тренінгових і навчально-практичних групах різної тривалості роботи, що працювали під керівництвом дослідників у містах Києві та Полтаві. Загальна кількість охоплених респондентів становила 1762 особи.

У результаті дослідження обґрунтовано концепцію запобігання негативним психологічним явищам у політико-правовій сфері, пов’язаним зі збройним протистоянням на сході країни. Негативні психологічні явища та їхні наслідки проаналізовано у двох аспектах – соціально-психологічній і політико-правовій. Верифікація згаданої концепції дала змогу запропонувати комплекс стратегій запобігання цим явищам на трьох рівнях: на рівні суспільства (макрорівень), на рівні великих та малих соціальних груп (мезорівень) та на рівні індивідуального суб’єкта (мікрорівень). За результатами емпіричних досліджень виявлено нові факти та закономірності, серед яких: системні закономірності виникнення та впливу негативних психологічних явищ, закономірності проявів патерналізму, закономірності ставлення населення до зброї та воєнного конфлікту загалом. Запропоновано концептуальну модель соціальної механіки аномії у політико-правовій сфері.

Підготовлено практичні рекомендації з питань психологічного супроводу реінтеграційних процесів, що ґрунтуються на принципах оптимальної побудови стосунків та досягнення належного рівня соціальної згуртованості. Розроблено практичні рекомендації з формування соціальної згуртованості. Створено соціально-психологічну технологію оптимізації процесу політико-правового самовизначення особистості.

Результати проведеного дослідження впроваджено. У 2019 р. спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій започатковано експеримент академічного рівня за темою «Розробка системи підвищення психологічної готовності учасників освітнього процесу до дій у разі загрози, виникнення і подолання наслідків надзвичайних ситуацій» (2019–2024 рр.) (постанова Президії НАПН України від 20 грудня 2018 р. № 1-2/14-353). На основі результатів завершеної фундаментальної теми у 2020 р. розпочато прикладне дослідження «Психологічні чинники готовності індивідуальних і колективних суб’єктів до конструктивної поведінки у надзвичайних ситуаціях».

Наукова комісія у висновках щодо результатів дослідження «Науково-методичні стратегії запобігання негативним психологічним явищам у політико-правовій сфері в умовах воєнного конфлікту» водночас наголосила: у розробленні теми бракує конкретизації для безпосереднього використання в освітньому процесі; недостатньо уваги приділено суб’єктам об’єднаних територіальних громад і громадським організаціям як осередкам розвитку громадянського суспільства в умовах воєнних дій; результати дослідження недостатньо представлено на міжнародному рівні; не використано належною мірою дистанційні форми поширення наукових результатів. Крім того, можливості розгортання дослідно-експериментальної роботи за темою «Розробка системи підвищення психологічної готовності учасників освітнього процесу до дій у разі загрози, виникнення і подолання наслідків надзвичайних ситуацій» істотно обмежує та обставина, що попри внесену Президією НАПН України пропозицію (лист від 10 вересня 2019 р. № 4-6/342) Міністерством освіти і науки України не надано цьому важливому експериментові всеукраїнського статусу.

Попри згадані зауваження, наукова комісія підкреслила високу актуальність зазначеного дослідження, його наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, а Президія НАПН України постановила взяти їх до відома та практичного використання.