Пандемія змінює світ і змінює формати роботи психологічної спільноти. Уведення (як і майбутня відміна) карантинних обмежень, самоізоляція одинаків і родин породжують нові психологічні феномени і тенденції. Розгортаються дистанційні психологічні дослідження, змінюється система освіти, запроваджуються медіа-опосередковані форми праці, – все це нові контексти, які потребують рефлексії, осмислення і пошуку обґрунтованих відповідей.

23 квітнявідбувся семінар на тему «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка під час пандемії COVID19». Семінар зорганізовано силами двох академічних інститутів НАПН України - Інституту соціальної та політичної психології та Інституту психології імені Г.С. Костюка.

Онлайн-семінар присвячено структуруванню проблемного поля досвіду карантину, виявленню найбільш гострих і масштабних викликів, рівнів їх усвідомлення і  сформованості запиту на психологічну допомогу, оцінці кращих практик і знахідок психологічної спільноти, окресленню перспектив їхнього використання в умовах карантинних обмежень і посткарантинного періоду.У семінарі взяло участь понад 160 учасників з різних куточків України.

Семінар складався з чотирьох секцій та дискусій після кожної секції.

В рамках першої секції  «Життя в умовах пандемії: новий досвід, нові виклики» виступили:

Любов Найдьонова, доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи ІСПП НАПН України. В її доповіді на тему «Інфодемія і дистанційний бум – нові тренди впровадження наукових психологічних розробок» було зазначено, що інфодемія –це  особливий стан інформаційного простору, який супроводжує спалахи інфекції. У такий час значно збільшується кількість релевантної інформації різної якості, яка не обов’язково є фейковою. Але через кількість інформації важко знайти потрібні відомості. Ми знаходимося не тільки в загрозі матеріального світу, а й в інформаційній загрозі, яка також погіршує психологічну ситуацію. Любов Антонівна презентувала роботу відкритого проекту психологічної допомоги населенню під час пандемії «Онлайн-коло», яку розпочато 25 березня на базі Навчально-практичного центру психологічних інновацій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. За цей час проектом охоплено понад 25 000 осіб.

Світлана Рудницька, завідувачка лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С.  Костюка НАПН України, повідомила про Волонтерський проект психологічної підтримки суспільства під час карантину, реалізованого силами громадського об’єднання «Небокрай» разом із співробітниками Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. Проект складається з різних напрямів, у тому числі – з роботи безкоштовноїтелефонної лініїпсихологічної допомоги громадянам під час пандемії, яка стартувала також 25 березня. У її доповіді «Пандемія: конструювання особистісного досвіду» було зазначено, що індивідуальна значимість досвіду під час пандемії залежить від особистісної інтерпетації та реінтерпретації кризи пандемії.Сьогодні багато чого кожен має робити сам, і це підвищує значущість «крафтового», тобто індивідуалізованого вектору конструювання досвіду, який є протилежним до «конвейерного» вектору, тобто типового, узагальненого, стандартизованого.

Ольга Зарецька, провідний науковий співробітник лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України розповідаючи про можливість роботи з особистим дискурсом самоконструювання суб′єкта під час надання дистанційної психологічної підтримки, наголосила на тому, що в умовах карантину все населення переживає особистісну кризу, хоч і різного масштабу. На її думку, головним завданням наразі є усвідомлення власної кризи, переосмислення власних можливостей опанувати ситуацію, формування нового життєвого плану щодо гідного проживання незвичної ситуації.

Борис Лазоренко, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПН України у доповіді на тему «Парадоксальна інтенція в опануванні особистістю негативних емоційних станів. Дистанційний психологічний супровід» зазначив, зокрема, що метод парадоксальної інтенції, розроблений Віктором Франклом, який сам знаходився у дуже небезпечній ситуації, наразі добре працює з людьми, які перебувають у негативних емоційних, психоемоційних та психосоматичних станах – страх, агресія, панічні атаки.

Марія Шустова, практичний психолог Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23 ім. М. Очерета, розповідаючи про досвід надання психологічних послуг психологічною службою гімназії в умовах карантину, наголосила: «Діти щасливі тоді, коли щасливі батьки. Ми допомагаємо батькам залишатися в ресурсі, використовуючи дуже прості рекомендації – чашка кави, прогулянка на балконі тощо».

Олеся Малецька, практичний психолог гімназії «Діалог» Дарницького району м. Києва доповіла про особливості дистанційної роботи психолога з школярами в умовах пандемії. На її думку, робота з дітьми для психолога починається з роботи із собою, з власною здатністю допомагати.

У другій секції «Особливості дистанційної допомоги і підтримки»виступили:

Ірина Губеладзе, кандидат психологічних наук, докторант ІСПП НАПН України, психолог-практик, яка розповіла про організаційні особливості проведення онлайн-груп підтримки для фахівців допомагальних професій. За її словами, більшість фахівців, які зверталися по підтримку до проекту «Онлайн-Коло», повідомляли про проблеми на межі між особистими, персональними і професійними, і саме з такими запитами необхідно працювати. Всього до груп підтримки в рамках проекту звернулося близько 60 фахівців допомагальних професій.

Максим Жидко, завідувач кафедри психології Національного аерокосмічного університету імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», у доповіді «Психотерапія в умовах пандемії» зазначив: «Коронакриза в галузі психологічної допомоги, як люба криза, лише зробила латентне актуальним, підсвідоме – свідомим, закцентувавши питання ідентичності особистості та її системи координат. У цей час психотерапія ризикує перетворитися на своєрідний «живий» серіал, який має головною функцією не просвіту, а заспокоєння». 

Дмитро Мещеряков,молодший науковий співробітник лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України у доповіді «Розвиток суб′єктності в умовах карантину: досвід психологічної допомоги» зазначив, що перебування на карантині понад 10 днів підвищує ризик розвитку симптомів ПТСР. Основними чинниками стресу є страх захворіти і фінансові втрати.

Людмила Литвиненко, керівник Кризового центру медико-психологічної допомоги, лабораторія практичної психології і психотерапії Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України доповіла про ініціативу «Підтримка Медпрацівників». В рамках цієї ініціативи створено телефонну лінію для медпрацівників, про роботу якої було повідомлено головних лікарів усіх понад 300 лікарень, які в Україні визнані опірними для лікування коронавірусної інфекції, а також медіаспільноту.

Ольга Плетка, молодший науковий співробітник лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин ІСПП НАПН України, практичний психолог, арт-терапевт, практик транзакційного аналізу, кризовий психолог, травмотерапевт зробила повідомлення на тему: «Підтримка та допомога в самоізоляції: як бути психологом-волонтером під час пандемії». На її думку, незважаючи на інтенсивний досвід психологічної роботи за допомогою сучасних технологій, формування парасоціальних стосунків та віртуальних контактів, залишається велике поле непізнаного щодо того, як надавати справжню міжособистісну підтримку і як навчитися допомагати собі за допомогою екрану.

Під час третьої секції «Психоедукація, тренінги, підтримка в дистанційному форматі»виступили:

Марина Дворник, кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПН України, яка доповіла про особливості побудови віртуального контакту в умовах карантину. Вона, зокрема, відмітила, що неможливість встановлення фізичного контакту та отримання спільного чуттєвого досвіду у віртуальній взаємодії консультанта і клієнта може компенсуватися загостренням сприймання за тими каналами, які є віртуальнодоступними.

Старший науковий співробітник, лабораторії сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка Максим Назар у доповіді «Психологічні потенціали інтернет-тренінгів під час карантину» підкреслив, що під час карантину з’явилося більше людей, вмотивованих до навчання і саморозвитку. Адже соціальна ізоляція загострила потреби у психологічних змінах.

Олександр Жарков, засновник НП «Енергія кристала» зробив повідомлення на тему «Розвиток нових навичок і здібностей під час карантину як метод боротьби зі стресом». На його думку, людям, які під час глобальної кризи проходять крізь особистісну або професійну кризу, наразі необхідно відповісти на питання «якою людиною я хочу бути після кризи» і шукати відповідні навчальні можливості. Тому дуже важливо, щоб фахівці з психологічного здоров’я ділилися своїми напрацюваннями, практичними рекомендації у вільному доступі.

Людмила Гриценок, науковий співробітник лабораторії психології спілкування ІСПП НАПН України, соціальний психолог, у доповіді «Принципи організації фахової індивідуальної онлайн-підтримки в умовах карантину» зазначила, що у цій роботі в рамках проекту «Онлайн-коло» головним завданням є полегшення контакту між споживачем послуги і психологом-консультантом, та забезпечення доступності цієї послуги, у тому числі в терміновому режимі, враховуючи, що психологи здійснюють цю роботу на волонтерських засадах. 

Четверту секцію «Системні зміни, зумовлені дистанційним бумом» відкрив:

Віталій Климчук, доктор психологічних наук, провідний  науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості ІСПП НАПН України, віце-президент Національної психологічної асоціації (НПА), член групи експертів МОЗ України «Психічне здоров’я», член Науково-методичної ради МОН України «Місце дистанційних форм у розбудові системи охорони психічного здоров′я в Україні». Він нагадав, що в організації інтегрованої системи охорони психічного здоров’я під час пандемії ВООЗ рекомендує відштовхуватися від розвитку навичок самодопомоги і самопіклування, а також розвитку неформальної допомоги та підтримки у громадах.

Юлія Паскевська, кандидат психологічних наук, доцент, голова ГО «Асоціація фахівців психологічної допомоги», начальник відділу моніторингу дотримання прав людини у сфері психічного здоров`я МОЗ України у повідомленні на тему «Основні послуги з охорони психічного здоров`я під час спалаху COVID-19: досвід Італії та Іспанії» зазначила, що критичні виклики для системи охорони здоров’я наразі є типовими для більшості країн світу і включають в себе профілактику інфікування серед родичів пацієнтів та медичного персоналу, підвищення рівня психологічної компетенції медиків тощо. 

Дмитро Ларін, завідувач навчальної лабораторії загальної психології імені професора Г. І. Челпанова Київського національного університету імені Тараса Шевченка завершив конференцію доповіддю «Психологічна служба в умовах діджиталізації». За його словами, в умовах відкриття численних служб екстреної психологічної допомоги постає питання наявності достатньої кількості кваліфікованих фахівців, які могли б долучитися до цих служб в режимі онлайн. Отже, діджиталізація психологічної допомоги актуалізує проблему відбору фахівців, які могли б на високому фаховому рівні надавати відповідну допомогу.

За результатами семінару підготовлено пропозиції до професійного стандарту практичного психолога системи освіти, які розробляються МОН України, щодо необхідності внесення до стандарту умінь працювати в дистанційному форматі надання психологічної підтримки і допомоги. Учасники семінару також підтримали звернення до медійної громадськості стосовно необхідності підвищення якості інформування населення про психологічні ризики, пов′язані з пандемією і карантином, а такожзасобипсихологічноїфаховоїдопомоги, підтримки і самодопомоги.

Запис семінару доступний для ознайомлення за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qzgcBdV46ys&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1pI6S5fvupZ6SRTHC8ZzG_pBxD57VEGIZFQHi_e2jKgDlpOZlkdIyTAhQ.

Темою наступного онлайн-семінару, ініційованого Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Інститутом психології імені Г.С. Костюка до Дня науки в Україні, буде«Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії COVID-19 і карантину».

Під час семінару обговорюватимуться такі питання:

• Методологія та організація психологічних та соціологічних онлайн-досліджень в умовах пандемії COVID-19 і карантину.

• Проблеми онлайн-досліджень в умовах пандемії COVID-19 і карантину:обмеження в інтерпретації даних.

• Тенденції сприйняття пандемії COVID-19 та запобіжних заходів на теренах України та світу: психологічна та соціологічна парадигми.

• Перспективи застосування результатів досліджень реакції на пандемію та обмежувальні заходи

Семінар відбудеться 15 травня 2020 року з 15.00 до 19.00.