25 січня відбулося засідання Президії НАПН України, на якому було представлено й обговорено результати роботи лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, спрямовані на виконання дослідження «Освітні технології реалізації психолінгвістичного підходу в корекційно-розвивальному навчанні дітей з порушеннями мовлення». Інформувала присутніх завідувач лабораторії Еляна Данілавічютє. У засіданні взяли участь спеціаліст відділу спеціальної освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Галина Лобайчук, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Мартинчук, заступник директора з навчально-виховної роботи Лисогірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Первомайського району Миколаївської обласної ради Олена Івашко.

Істотним науковим надбанням лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України є напрацювання методологічних і методичних засад удосконалення змісту і технологій освіти дітей з тяжкими порушеннями мовленнєвого розвитку. Тривалий час такі діти не мали достатньої уваги суспільства. Зі створенням Інституту спеціальної педагогіки НАПН України проблеми дітей з тяжкими порушеннями мовленнєвого розвитку стали предметом пильної уваги науковців.

Голова комісії, академік НАПН України Надія Бібік, яка виступила експертом в оцінці наукової роботи лабораторії, відзначила не лише високий рівень науково-методичного, науково-технологічного й науково-практичного забезпечення із розв′язання проблем дітей із зазначеними особливостями, а й, завдяки зусиллям колективу лабораторії, Інституту, Національної академії педагогічних наук України, достатній рівень застосування напрацювань у практичній роботі закладів освіти. Було наголошено й на конструктивній позиції Міністерства освіти і науки України щодо розв′язання проблем дітей з особливими потребами – співпраці, допомозі у впровадженні наукових напрацювань.

Учасники засідання, підкреслюючи наукову новизну, теоретичну значущість дослідження, наголошували на необхідності широкого впровадження одержаних результатів у педагогічну практику. Адже основними користувачами результатів НДР є педагоги спеціальних та інклюзивних навчальних закладів, викладачі ВНЗ і ІППО, практичні працівники навчально-реабілітаційних центрів і практично всі школярі з тяжкими порушеннями мовлення. Водночас вимоги сучасної освітньої практики зумовлюють необхідність посилення уваги до злободенності тематики, якості виконання НДР і впровадження отриманих результатів, що передбачає активізацію діяльності наукового підрозділу і використання всіх наявних резервів. Зокрема, це стосується: популяризації знань про природу мовленнєвих порушень, шляхи профілактики та логопедичну допомогу на основі результатів дослідження, зростання рівня публікаційної активності співробітників лабораторії у зарубіжних виданнях, процедури репрезентації результатів НДР та широкого доступу до них через електронні ресурси, участі у міжнародних проектах.