Академік-секретар Відділення – Сергій Дмитрович Максименко, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор.

Вчений секретар Відділення – Ірина Миколаївна Біла, доктор психологічних наук, професор.

Відділення психології, вікової фізіології та дефектології утворене 18 листопада 1992 р. Загальними зборами АПН України у числі перших трьох відділень Академії. Перший склад відділення налічував 11 осіб – 6 дійсних членів і 5 членів-кореспондентів АПН України. Це академіки-засновники С.Г. Гончарук, О.В. Киричук, В.Ф. Прісняков, В.І. Скок, академіки В.О. Моляко. В.А. Роменець, члени-кореспонденти Л.Ф. Бурлачук, А.М. Карпухіна, М.В. Костицький, В.М. Синьов. Очолив відділення академік О.В. Киричук. З 1997 року Відділення очолює академік С.Д. Максименко. Сьогодні у складі Відділення 13 академіків, 19 членів-кореспондентів, 2 почесних академіки НАПН України, 8 іноземних членів НАПН України. На сьогодні у складі Відділення 13 академіків, 19 членів-кореспондентів, 2 почесних академіки НАПН України, 8 іноземних членів НАПН України. Йому підпорядковані наукові установи, очолювані провідними вченими, а саме: Інститут психології імені Г.С. Костюка (акад. С.Д. Максименко), Інститут соціальної та політичної психології (чл.-кор. М. М. Слюсаревський), Інститут спеціальної педагогіки (акад. В.В. Засенко), Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (доктор психол. наук В.Г. Панок).

Науково-дослідна і науково-організаційна діяльність Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України здійснюється 34 членами Академії та співробітниками Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (15 лабораторій, що виконують 17 науково-дослідних робіт), Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (9 лабораторій – 9 науково-дослідних робіт), Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (8 лабораторій – 8 науково-дослідних робіт), Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (2 лабораторії – 3 науково-дослідні роботи). Загалом у зазначених установах працює понад 350 науковців, серед яких 5 академіків, 7 членів-кореспондентів, майже 80 докторів і 230 кандидатів наук.

Відповідно до тематичних планів наукових досліджень члени Відділення та наукові колективи віднесених до нього підвідомчих установ Академії виконують близько 65 досліджень за 9 науковими напрямами (з них 28 науково-дослідних робіт виконуються дійсними членами і членами-кореспондентами НАПН України).

За 25 років науково-організаційної діяльності Відділення виросло в потужний науковий центр, який забезпечує організацію та проведення фундаментальних і прикладних досліджень за пріоритетними напрямами в галузі психології, вікової фізіології та дефектології, визначає сучасний стан розвитку цих наукових галузей, їх перспективи.

Тематика наукових досліджень Відділення охоплює практично всі напрями сучасної психологічної науки, вікової фізіології та дефектології: методологію та історію психології, психологію особистості, вікову та педагогічну психологію, соціальну та політичну психологію, психологію творчості, екологічну психологію, психофізіологію, спеціальну психологію, корекційну педагогіку тощо.

Творчі пошуки науковців Відділення трансформуються у здобутки, які набувають принципового значення для вивчення особистості як суб’єкта життєдіяльності. Актуальність отриманих результатів обумовлена викликами сьогодення, які детермінують необхідність наукового забезпечення соціокультурної модернізації системи національної освіти та спрямованості результатів досліджень на методологічне і практичне забезпечення розв’язання  ключових проблем розвитку особистості, зокрема у сфері освіти. Зроблений ними акцент на міждисциплінарний статус проблеми особистості спричинив необхідність пошуку системних психологічних закономірностей розвитку людини в онтогенезі та соціогенезі, зокрема у психолого-педагогічному контексті.

Вирішення окресленого кола проблем вимагало від учених Відділення зосередитися на з’ясуванні загальних закономірностей розвитку психіки в онтогенезі; розкритті психологічних закономірностей переходу на нові рівні розвитку організації особистості; знаходженні умов узгодженості її динамічних характеристик і визначенні психологічних механізмів соціально детермінованої життєдіяльності особистості. Велику увагу було приділено розробленню теоретико-методологічних і методичних засад освіти осіб з особливими потребами, обумовлених необхідністю соціальної адаптації молоді до сучасного соціокультурного середовища; здійсненню соціально-психологічного супроводу освітніх реформ; розробленню та апробації інноваційних моделей організації й методичного забезпечення діяльності психологічної служби і психолого-педагогічних консультацій у системі освіти.

З урахуванням потреб і перспектив суспільного розвитку учені Відділення спрямовують свої зусилля на визначення психологічних закономірностей оволодіння учнями власною поведінкою, формування системи внутрішньої регуляції діяльності, яка забезпечує здатність людини до саморозвитку та самореалізації, створення такого інформаційно-смислового середовища, де б учень ставав суб’єктом творення освітнього простору. Зокрема, розроблено концепцію психічного розвитку, що дозволяє відкрити принципово нові аспекти розгляду особистості як об’єкта наукового вивчення і розуміння закономірностей генези її існування та здійснення. Це, у свою чергу, відкриває шляхи до поєднання теоретичних здобутків психології із соціальними запитами на модернізацію системи освіти в контексті нових реалій, а також до побудови системи  психологічної підтримки  особистісного розвитку на всіх вікових рівнях.

Дотримання у науковій діяльності принципу вивчення особистості як суб’єкта освітнього процесу стало тим стрижнем, що об’єднав цілу низку досліджень, проведених вченими Відділення. До основних наукових здобутків слід віднести: психологічну концепцію самодетермінації особистості у сучасному культурно-освітньому просторі, відповідно до якої визначено психологічні закономірності, умови та чинники становлення самодетермінації; визначення психологічних закономірностей інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі; розкриття особливостей становлення ціннісних орієнтацій дошкільників у сучасному освітньому просторі.

Теоретико-методологічні засади розвитку психологічної науки розробляються з урахуванням сучасних тенденцій  світової психології.  Наразі досліджено особливості реалізації культуротвірної функції психологічної науки; вивчено процеси розуміння та інтерпретації життєвого досвіду як чинника розвитку особистості; розроблено історіогенез і методологічний простір побудови соціально-психологічних теорій; розкрито особливості становлення і розвитку соціально-психологічного мислення.

У Відділенні поступово розширюється тематика досліджень проблем особистості з позицій гуманістичної методології. Заслуговують на увагу оригінальні дослідження, пов’язані з розкриттям впливу позитивних цінностей на стан оптимального функціонування особистості; вивченням соціально-психологічних практик особистісного життєконструювання в сучасному світі; дослідженням психолого-педагогічних основ процесу самотворення особистості.

За результатами теоретико-експериментальних досліджень, спрямованих на виявлення психологічних закономірностей розвитку особистості в сучасних суспільно-історичних умовах обґрунтовано соціально-психологічні умови та психологічні механізми, що зумовлюють становлення та розвиток громадянської спрямованості особистості; встановлено тісний взаємозв’язок між розвитком громадянської спрямованості та рівнем сформованості національної самосвідомості особистості; створено структурну модель економічної соціалізації учнів; визначено соціально-психологічні чинники та механізми засвоєння соціокультурного досвіду як провідної умови розвитку особистості. Розроблено технологію консультативної роботи шкільного психолога з батьками, спрямовану на забезпечення особистісного зростання підлітків. Підібрано та апробовано методики дослідження особистісного розвитку учнів, виявлення провідних новоутворень кожного вікового періоду. Розроблено та впроваджено у практику корекційні програми роботи з соціально дезадаптованими неповнолітніми.

Особлива увага у наукових дослідженнях приділяється визначенню закономірностей творчості та інноваційної діяльності дітей і молоді, з’ясуванню їх особливостей у сучасних соціально-історичних умовах, дослідженню індивідуально-психологічних особливостей обдарованої особистості та розробці на цій основі діагностичних процедур вияву різних типів обдарованості. В руслі цих досліджень здійснено цикл оригінальних наукових розробок, пов’язаних з актуальною проблемою особливостей творчої діяльності в складних та екстремальних умовах, зокрема, в умовах зростаючих інформаційних перевантажень, дії різноманітних стресогенних чинників, зниження рівня психічного здоров’я та психологічної безпеки дітей та дорослих. Розроблено також концептуальну модель психодіагностичного обстеження обдарованих дітей та молоді з метою одержання різнобічної та взаємодоповнюючої інформації про їх когнітивні, мотиваційні, особистісні та індивідуально-типологічні особливості.

Дедалі результативніше ведеться науковий пошук у сфері психології праці та організаційної психології. Розроблено теоретико-методологічні основи психолого-педагогічного супроводу особистості на різних етапах професійного становлення; інноваційну модель психологічного супроводу державних службовців; концепцію психофізіологічного забезпечення професійного самоздійснення особистості, на основі якої запропоновано відповідні практичні рекомендації з питань підготовки  фахівців. Обґрунтовано психологічні умови організаційного  розвитку установ і закладів освіти, становлення професійної ідентичності особистості, науково-методичні засади відстеження динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці.

На запит суспільної та освітньої практики розроблено методологію суб’єктно-вчинкового підходу в соціальній психології, висунуто низку нових соціально-психологічних теорій, з-поміж яких значним евристичним потенціалом вирізняються, зокрема, теорія групової ідентичності в освітніх та соціальних середовищах і теорія детермінації бідності як стилю життя та подолання її негативних психологічних наслідків. Започатковано дослідження з проблем когнітивної психології спілкування; вивчено соціальні діалоги у вимірах когнітивного спілкування; побудовано концепцію, що систематизує психотехнологічні складові формування в громадській думці позитивного образу освітніх і суспільних інновацій.

Вагомий внесок зроблено відділенням у розв’язання низки актуальних проблем політичної психології. Розроблено концепції: психологічного супроводу формування мотивації та навичок політичної участі, формування навичок політичної поведінки, прийняття рішення щодо політичної участі, громадянської відповідальності особистості; виявлено закономірності розвитку мотиваційного та поведінкового компонентів політичної активності молодої людини; розроблено соціально-психологічну концепцію політико-правової свідомості особистості; виокремлено психологічні чинники становлення політико-правової свідомості молоді та запропоновано технології її активації.

Продовжуючи традиції досліджень, розпочатих ще в шістдесяті роки  минулого століття Г.С. Костюком і В.М. Глушковим і присвячених психологічним проблемам інформатизації освіти, активно розробляються дослідження психологічних проблем дистанційної освіти, психологізації віртуального освітнього простору, саморозвитку особистості у віртуальних середовищах, Інтернеті, соціальних мережах. Так, великий інтерес громадськості викликало експериментальне дослідження, присвячене дистанційному навчанню психологічних компетенцій життєвої успішності. Цей проект спрямований, зокрема, на розвиток успішності людей з обмеженою мобільністю, учнів та молоді, які проживають далеко від «інтелектуальних» центрів та ін. Крім того, розроблений дистанційний курс сприяє  переорієнтації на успішний саморозвиток молоді зі схильністю до комп’ютерної та інтернет-залежності, шляхом використання її інтересів як підґрунтя для успішного дистанційного навчання.

Продовжуються дослідження з історії вітчизняної психології, започатковані академіком В.А. Роменцем. Визначено основні напрями розвитку української психології у ХХ столітті, виділено та охарактеризовано основні її школи. Проаналізовані соціальні, культурологічні, суспільно-політичні та власне наукові чинники генези психологічних знань, здійснений критичний огляд історико-психологічних концепцій ХХ століття. Науковці Відділення спрямовують свою роботу на оновлення відповідно до викликів сьогодення теоретичних засад і методичного інструментарію психологічної науки, а саме на пошук шляхів якомога повнішого задоволення суспільних запитів, протидію негативним психічним явищам, спричиненим зовнішньою воєнною агресією проти України, формування позитивної громадської думки щодо освітніх реформ. Серйозна увага приділяється упровадженню в навчально-виховний процес психологічно обґрунтованих інновацій, вивченню індивідуально-психологічних особливостей обдарованих дітей та молоді на різних етапах онтогенезу, визначенню схильності дитини до соціально дезадаптованої поведінки та виявленню ступеня її соціальної дезадаптаці. Розроблено та модифіковано критеріально-орієнтовані  діагностичні методики, спрямовані на виявлення особливостей словесно-логічного мислення старшокласників та духовної складової когнітивного розвитку особистості в умовах малих груп. Розроблено також концепцію дистанційної професійної психодіагностики та здійснено її практичне втілення шляхом розробки психодіагностичного Інтернет-сайту. Створено систему методик  діагностики когнітивних здатностей дітей молодшого шкільного віку, яка дозволила виявити нові тенденції в розвитку дітей, що викликані інформаційно-комунікативними технологіями. Інноваційні методики, що розробляються і впроваджуються в установах Відділення, дозволяють діагностувати та формувати у старшокласників спрямованість на майбутній професійний успіх.

Окремий напрям досліджень Відділення становить науково-методологічне забезпечення реформування змісту освіти дітей з особливими потребами.

При цьому особлива увага приділяється корекційно-розвитковій діяльності як необхідній складовій освіти всіх категорій дітей з особливими потребами. Теоретичні та методичні засади корекційно-розвиткової роботи покладено в основу розроблення сучасного модернізованого програмно-методичного забезпечення навчання дітей різних вікових груп. Найвагомішими здобутками в межах цього напряму досліджень правомірно вважати науково-теоретичні засади і концептуальні підходи до вдосконалення змісту освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку дошкільного та молодшого шкільного віку, розроблення особистісно та корекційно-розвивально зорієнтованих технологій їхнього навчання і виховання, основні принципи організації навчально-виховної роботи у спеціальних навчальних закладах і закладах з інклюзивною формою навчання тощо. На основі визначених теоретико-методологічних засад соціальної адаптації школярів з особливими освітніми потребами обґрунтовано засадничі принципи їх інтегрування в суспільство.

Вагомий внесок зроблено науковцями Відділення у розроблення науково-методичних засад вдосконалення діяльності психологічної служби і психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК) системи освіти, зокрема виокремлено основні соціально-психологічні умови підвищення ефективності її діяльності; розроблено психолого-педагогічні технології діагностики, профілактики відхилень і корекції психічного здоров’я учнів в умовах діяльності психологічної служби і ПМПК системи освіти.

Науковий доробок учених Відділення отримав значне визнання як у широкому науковому середовищі, так і в суспільстві у цілому. Переконливим свідченням його високої якості та суспільного визнання стало передусім відзначення Державною премією України в галузі науки і техніки 2010 року унікального циклу робіт «Психологічні механізми зародження, становлення і здійснення особистості», чільне місце в якому посідають новаторські праці директора Інституту академіка С.Д. Максименка.

Чільне місце в діяльності Відділення посідають питання впровадження результатів наукових досліджень в суспільну та освітню практику, забезпечення їх дієвого впливу на ефективність навчально-виховного процесу, підвищення психологічної культури населення. Щороку науковими колективами наукових установ Відділення організовується й проводиться близько 100 масових науково-практичних заходів, 40 науково-практичних конференцій, 40-50 наукових і навчально-методичних семінарів, понад 20 тис. круглих столів та інформаційних ворк-шопів, тренінгів і майстер-класів, на яких вирішуються актуальні проблеми вітчизняної соціально-психологічної науки та спеціальної педагогіки, накреслюються шляхи їх розв’язання. Науковці Відділення беруть активну участь у міжнародних виставках, зокрема «Сучасна освіта в Україні», «Сучасні заклади освіти», були нагороджені медалями та дипломами за науково-методичні досягнення.

Розповсюдженню результатів наукових досліджень сприяють й наукові праці, які широко популяризуються, зокрема, через електронну бібліотеку НАПН України, періодичні наукові збірники та журнали, що видаються кожною науковою установою Відділення.

Як стратегічне завдання вчені Відділення розглядають спрямування  наукових досліджень в інноваційне річище, чому сприяє проведення масштабних експериментів всеукраїнського рівня, зокрема: «Психолого-педагогічні засоби оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинник управління якістю навчання в системі розвивальної освіти», «Психологічні засади інноваційних технологій розвитку особистості», «Психолого-педагогічні умови становлення ціннісних орієнтацій дітей в ігровій та навчальній діяльності освітньої системи «Радість розвитку» (Інститут психології імені Г.С. Костюка); «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів», «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» (Інститут соціальної та політичної психології); «Розвиток інклюзивного освітнього середовища у Запорізькій області»  (Інститут спеціальної педагогіки).

Важливими аспектами роботи Відділення є активна волонтерська робота вчених з надання фахової соціально-психологічної допомоги населенню, яке постраждало від конфлікту на Сході України (поранені, сім’ї загиблих, демобілізовані та члени їхніх родин), вимушеним переселенцям з окупованих територій, зокрема щодо організації навчання і соціально-психологічної посттравматичної адаптації дітей біженців, проведення вебінарів і телеконференцій з іноземними фахівцями у межах створених при Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України Кризового центру медико-психологічної допомоги та Методичного реабілітаційного центру при Інституті соціальної та політичної психології НАПН України.

Результатом цієї роботи стала підготовка питання «Про стан та проблеми надання психологічної допомоги суб’єктам освіти в умовах антитерористичної операції на сході країни», яке розглядалося на засіданні колегії МОН України (березень 2015 р.). Організовано та проведено спільне засідання НАПН України, НАМ України та НАПрН України «Актуальні проблеми правової, медичної, психологічної та соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам, учасникам АТО та членам їхніх сімей» (червень 2016 р.). При віднесених до Відділення підвідомчих установах Академії працюють Методичні реабілітаційні центри, які надають допомогу широкому колу постраждалих у подоланні негативних наслідків травмівних ситуацій.

Науковці відділення широко залучаються до розроблення та психолого-педагогічної експертизи вагомих освітянських проектів. Так, науковим колективом Інституту спеціальної педагогіки НАПН України завершено масштабну роботу із науково-методичного, дидактичного забезпечення розробленого Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами, а також науково-методичного забезпечення інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Науковцями Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України проведено психологічну експертизу Державних стандартів початкової і базової загальної середньої освіти, навчальних програм із предметів інваріантного складника та відповідних підручників, рекомендованих для використання в навчально-виховному процесі початкової і основної школи. Здійснено аналіз Стратегії розвитку психологічної служби і психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України на період 2013 – 2017 рр.

Члени Відділення та наукові колективи підвідомчих установ систематично залучаються до експертизи рішень і дій центральних органів виконавчої влади, законопроектів, що вносяться до Верховної Ради України. Ними підготовлено експертний висновок на проект Закону України «Про освіту» та інформаційні матеріали до слухань Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України «Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення», до засідань згаданого Комітету, де розглядалися питання «Про фінансове забезпечення сфери науки і освіти: проблеми та шляхи покращення» і «Про стан законодавчого забезпечення організації навчально-виховного процесу з учнівською та студентською молоддю і заходи щодо її вдосконалення»; до зустрічі Прем’єр-міністра України з ученими з питань, пов’язаних із реформуванням наукової сфери, розвитком академічної науки. Надано ряд пропозицій до проектів законів України, зокрема «Про державний фонд гуманітарного розвитку України», «Про розвиток галузевої науки», «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав громадян на безкоштовну освіту» тощо. Пропонувалися також заходи з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 р., Стратегії подолання бідності, Програми спільної діяльності МОН України і НАПН України на 2017-2020 роки; готувалися відповіді на звернення щодо медико-психологічної реабілітації учасників АТО (на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України).

Важливого значення Відділення та наукові колективи, віднесені до нього, надають питанню зміцнення різних напрямів міжнародного наукового співробітництва. Укладено низку угод про співпрацю із зарубіжними науковими і освітньо-науковими установами; проведено спільні наукові дослідження (наукові проекти) із зарубіжними науковими партнерами, за результатами яких проаналізовано сучасні світові тенденції розвитку психології; взято участь у міжнародних наукових заходах в Україні та за кордоном. Продовжується співпраця із зарубіжними вченими, міжнародними психологічними асоціаціями та організаціями у підготовці наукових психологічних видань, співробітники установ проходять стажування у наукових установах й університетах Європи та Азії.

Підвідомчими установами, віднесеними до Відділення, спільно з громадськими організаціями, а також міжнародними, педагогічними університетами та інститутами післядипломної освіти проводяться конгреси, конференції, семінари, інші масові наукові заходи  тощо, які завжди викликають великий інтерес у суспільстві.

Дійсними членами, членами-кореспондентами, вченими наукових установ Відділення протягом 25-ти річної діяльності опубліковано близько 20000 наукових праць, серед яких 400 монографій, 750 підручників і навчальних посібників, 714 навчальних програм і концепцій, 102 словники та довідники, 621 збірник наукових праць, понад 16 тисяч статей у фахових виданнях.

Пріоритетними напрями діяльності Відділення є питання визначення стратегічних завдань і провідних проблем розвитку психологічної науки, забезпечення зростання якості теоретичних і методичних розробок, здійснення активного пошуку шляхів розв’язання завдань соціально-психологічного супроводу освітніх реформ. Пріоритетною тематикою науково-дослідної роботи Відділення виступає проблема гармонізації цілісного психічного розвитку особистості, її навчання та виховання в умовах реформування освіти та трансформації суспільства. Вирішення окресленого кола проблем вимагає від учених зосередитися на з’ясуванні загальних закономірностей формування психіки в онтогенезі; на розкритті детермінації функціонування, збагачення та переходу на нові рівні розвитку психологічної організації особистості; на знаходженні умов узгодженості (гармонійності) її динамічних характеристик і визначенні психологічних механізмів соціально детермінованої життєдіяльності.