27 листопада 2017 р. відбулася зустріч Першого віце-президента Володимира Лугового з делегацією Турецької Республіки з нагоди презентації виставки творчих робіт студентів Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди «Григорій Сковорода і Саїд Нурсі: гуманістичний вибір майбутнього». 

Участь у зустрічі взяли: з турецької сторони Надзвичайний і Повноважний Посол Турцької Республіки в Україні пан Йонет Джан Тезель, директор Стамбульського фонду науки і культури пан Саїд Юджі, виконавчий член  Фонду пан Мухамет Черман, генеральний координатор Фонду пан Хакан Гюлерце; з української сторони – віце-президент Національної академії педагогічних наук України Олег Топузов, ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету  імені Григорія Сковороди Віктор Коцур, начальник відділу міжнародних   наукових зв’язків апарату Президії НАПН України Параска Доценко, завідувач сектору науково-аналітичної обробки і поширення інформації апарату Президії НАПН Лідія Ткаченко. 

Під час зустрічі йшлося про налагодження україно-турецької співпраці через вивчення культури, мистецтва і традицій Туреччини й України. зокрема Григорія Сковороди й Саїда Нурсі.

Довідково:

Стамбульський фонд Науки і Культуристворено у 1979 році як неурядова організація для виконання завдань організації культурної та наукової діяльності на благо людства, підтримуючи активістів у галузі на національному та міжнародному рівнях.

Йонет Джан ТЕЗЕЛЬ.

Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні

Рік та місце народження : 1965, м. Стамбул

Знання іноземних мов : англійська мова

Сімейний стан: одружений, має 3 дітей

Вища освіта (магістратура):

1984 р. Анатолійський ліцей/Кадикьой

1988 р. Босфорський університет, факультет політології, кафедра політології

1999 р. Технічний університет Середнього Сходу, кафедра міжнародних відносин

1989 Початок роботи у Міністерстві закордонних справ Турецької Республіки

01.07.1990-19.11.1990 Відділ політичного планування, кандидат в державні службовці, МЗС Турецької Республіки

19.11.1990-01.08.1991 Секретаріат Міністра, кандидат в державні службовці, МЗС Турецької Республіки

01.08.1991-31.03.1992 Військова служба

01.04.1992-30.10.1992 Секретаріат Міністра, кандидат в державні службовці, аташе. МЗС Турецької Республіки

30.10.1992-30.10.1995 Постійне представництво у Конференції з питань співробітництва та безпеки у Європі, Аташе, Третій секретар

30.10.1995-15.08.1997 Генеральне консульство у м. Єрусалим, Віце-консул 15.08Л997

15.08.1997-01.10.1999 Адміністрація Президента, Другий секретар, Перший секретар

01.10.1999-01.10.2003 Посольство в Великій Британії, Перший секретар, Радник

01.10.2003-30.09.2005 Відділ політичного планування, Голова відділу, МЗС Турецької Республіки

30.09.2005-15.09.2010 Посольство у Канаді, Радник, Перший Радник

15.09.2010-15.02.2011 Відділ з питань досліджень та розвідки, Голова відділу, МЗС Турецької Республіки

15.02.2011-15.11.2012 Генеральна дирекція з питань досліджень та розвідки, в.о. Заступника Генерального директора, Радник-посланник, Заступник Генерального директора, МЗС Турецької Республіки

15.11.2012 Генеральна дирекція з питань досліджень, Радник-посланник, Заступник Генерального директора, МЗС Турецької Республіки

01.02.2014 Прибув в Україну у якості Посла Турецької Республіки в Україні

11.09.2014 Вручив вірчі грамоти Президенту України

Бадіуззаман Саїд Нурсі (осман.  ‎ 1878—1960) — турецький ісламський богослов, філософ, релігійний діяч, тлумач.

 Знав напам′ять близько 90 книг. Сучасники називали його «Бадіуззаман» — «диво свого часу» за глибокі знання в ісламських та світських науках. Написане ним тлумачення Корану (тафсир) має назву «Рісале-і Нур», перекладене 40 мовами, друкується у багатьох країнах світу.

Саїд Нурсі народився в гірському селищі Нурсі, у Східній Туреччині. Регіон, де він народився і провів юність, в османський період називався Курдистаном. За короткий час вивчив багаторічний курс медресе. Володів видатної пам′яттю. Знав напам′ять близько 90 книг. Сучасники називали його "Бадіуззаман" - "диво свого часу" за глибокі знання в ісламських та світських науках.

Під час Першої світової війни разом з учнями свого медресе брав участь у боях на Кавказькому фронті. Після здачі Бітліс він потрапив у полон і два роки (1916-1918) перебував у полоні на півночі Росії, в Подільській губернії. Місцева татарська громада, гарантії за нього, взяла його у свою невелику мечеть, де він виконував обов′язки імама. Згодом Нурсі писав: "Я молюся за татар п′ять разів на день ... Можливо, вони стали причиною мого спасіння і написання книг" Рісале-і Нур". Потім, поодинці зробивши втечу, він повернувся в Стамбул. Був депутатом турецького парламенту.

У перші роки Республіки в його поглядах намагалися виявити крамольні ідеї про поділ держави. Адже він не був турком і жив у неспокійному регіоні. За ним стежила поліція, він звинувачувався у вигаданих злочинах і не раз поставав перед судом. Але, всупереч усім обмовам, він завжди прагнув до світу, головним життєвим правилом для себе і своїх близьких вважав мир, злагоду і відданість державі.

ВЧЕННЯ

Саїд Нурсі проповідував короткий шлях в осягненні істини. Сенс релігії бачив у служінні принципам Корану. Ідеалом терплячої людини для нього був Айюб (Іов). Однією з тем у його тафсир є застереження про Даджале (Антихриста). Вважав, що ісламська цивілізація в майбутньому буде панувати. Він говорив: "У майбутньому, в якому буде правити розум, наука і технологія, безсумнівно, буде правити Коран, який спирається на раціональні докази і який усі свої приписи обгрунтовує розумом". Написаний ним тафсир носить назву «Рісале-і Нур », переведений на 40 мов, друкується у багатьох країнах світу. Ці книги відкидають всі форми ворожнечі і насильства, закликаючи людей Писання об′єднатися з мусульманами в боротьбі проти безбожництва та розпусти сучасного світу. У 1950-х рр.. Нурсі наніс візит в Константинопольськуправославну патріархію з пропозицією співпраці проти безбожництва і матеріалізму, в той час, коли міжрелігійний діалог був нечуваний явищем. Ідеї С. Нурсі вплинули і на II Ватиканський собор, у визнанні ісламу Ватиканом, що стало важливим етапом у розвитку мусульмансько-християнського діалогу. Оцінюючи сучасне світове суспільство з точки зору розвитку науки і техніки, Саїд Нурсі стверджує, що світова релігія іслам буде вести духовну боротьбу з безбожником, доводячи істинність Корану на основі наукових відкриттів у фізиці, математиці та ін точних дисциплінах. Він вказує у своїх працях, що всі світові релігії мають одне джерело, закликає з повагою і любов′ю ставитися до всього людства.