Нещодавно на засіданні Президії НАПН України було розглянуто  питання про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту педагогіки НАПН України за 2013-2017 рр. та перспективи його розвитку. Основні результати діяльності та перспективні напрями розбудови Інституту педагогіки представив його директор, член-кореспондент НАПН України, О.лег Топузов.

Науково-дослідну роботу в Інституті здійснюють 17 наукових відділів. У звітному періоді тривало виконання 41 науково-дослідної роботи, з яких 18 фундаментальних та 23 прикладних. Тенденція збільшення кількості прикладних досліджень відповідає стратегічним напрямам удосконалення наукової діяльності установи, зокрема, щодо посилення  практичної спрямованості НДР відповідно до сучасних суспільних запитів. У 2018 році заплановано розпочати 3 фундаментальні та 11 прикладних досліджень. Здійснювані дослідження концентруються навколо проблем теорії й методики шкільного навчання, теоретичних і науково-методичних засад формування змісту освіти на різних його ступенях, управління розвитком освіти й контролю за її якістю, теоретично і практично значущих питань історії педагогіки та порівняльної педагогіки.

Серед основних здобутків науковців Інституту концепції, розроблені дидактико-методичні засади, моделі, дидактичні умови, технології, методики, що втілюють ідеї та відповідають вимогам до організації освітнього середовища та навчання на основі ключових та предметних компетентностей, управляння та контролю за якістю освіти.

Ряд обґрунтованих у виконаних дослідженнях ідей і підходів утілено в розробленому за активної участі науковців Інституту нормативному і дидактичному забезпеченні шкільної освіти: проекті Державного стандарту початкової освіти; концепції профільного навчання(2014 р.), та концепції середньої загальноосвітньої школиУкраїни (2016 р.), провідні положення яких знайшли відображення у Концепції Нової української школи (2016 р.); навчальних програмах – для основної школи, для поглибленого вивчення окремих предметів у 8-9 кл., для профільної школи; підручниках для загальноосвітньої школи: українська мова (5, 7-9 кл.); іспанська мова (5-9 кл.); німецька мова (5-9 кл.); мова іврит (1-2 кл.); алгебра (7-9 кл.); геометрія (7-9 кл.); географія (6-9 кл.); фізика (7-9 кл.); хімія (7-9 кл.); історія України (5-9 кл.); всесвітня історія (6-9 кл.); технології (1-9 кл).

Усього за звітний період підготовлено, видрукувано й масово впроваджується  88 підручників і понад 300 навчально-методичних посібників для школи (усі з грифом МОН).

За результатами історико-порівняльних досліджень розроблено рекомендації щодо використання вітчизняного й зарубіжного перспективного досвіду в умовах модернізації національної освіти.

В Інституті запроваджено ефективну систему контролю якості проміжних і кінцевих результатів НДР. При вченій раді Інституту  створено й успішно функціонують експертна й науково-методичні ради.

Належну увагу приділено  експериментальній  перевірці результатів  науково-дослідних  робіт, апробації  пропонованих  нововведень. Загальна кількість педагогічних експериментів у 2017 році – 40, з них: всеукраїнського рівня – 21, регіонального рівня – 2; за угодами про співпрацю на підставі рішення вченої ради Інституту педагогіки – 17. Загальна кількість експериментальних навчальних закладів – 355, з них всеукраїнського рівня – 181, регіонального рівня – 26, рівня структурного підрозділу Інституту педагогіки НАПН України (за угодами про співпрацю) – 148.

Особливої уваги заслуговують два масштабні експерименти всеукраїнського рівня із модернізації навчально-виховного процесу в початковій школі, у ході яких здійснюється розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти.

Теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені наукові результати знайшли своє відображення у підготовленій науковій, виробничо-практичній  та навчальній продукції. Впродовж 2013-2016 рр. підготовлено 143 рукописи планової продукції (з них, наукової – 15, виробничо-практичної – 53, навчальної – 61).

У зв’язку із відсутністю фінансування на випуск друкованої продукції у 2015 і 2016 роках, із 143 рукописів, підготовлених за 2013-2016 рр. видруковано й розповсюджено 77, що становить 54% від загальної кількості рукописів (їх електронні оригінал-макети розміщено на сайті Інституту педагогіки,              в Електронній бібліотеці НАПН України та на сайті видавництв). Надрукована продукція впроваджується на всеукраїнському рівні.  10  рукописів видано, як електронні видання, і розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України. Повний текст чи анотації неопублікованих наукових робіт систематично розміщується на сайті Інституту, що забезпечує  100% впровадження продукції, підготовленої у ході фундаментальних і прикладних НДР за 2013-2016 рр. За звітний період здійснено 198 250 скачувань наукової продукції, створеної за результатами НДР та розміщеної в електронному форматі.

З 61 планових рукописів навчальної літератури, підготовлених за 2013-2016 рр., 56 мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» або «Схвалено для використання» і масово використовуються в навчальних закладах України.

Дієвою формою впровадження є започаткований у 2015 році методичний проект WEB-конференцій «Учені НАПН України – українським учителям», які уже стали традиційними.

Інститут педагогіки НАПН України щорічно є організатором  та співорганізатором понад  50 науково-практичних заходів. Широке визнання серед наукової й педагогічної громадськості здобули, зокрема:  міжнародна науково-практична конференція «Проблеми сучасного підручника», міжнародна науково-практична конференція «Педагогічна компаративістика», науково-практична конференція «Зміст і технології шкільної освіти», Всеукраїнський клуб «Директор школи» та ін.

Науковці Інституту були учасниками 15 освітянських виставок, під час яких проведено понад 30 науково-практичних заходів. Золотими та срібними медалями, дипломами у різних номінаціях відзначено 10 наукових розробок.

Інститут здійснює широку науково-просвітницьку діяльність в соціальних мережах та засобах масової інформації. З 2013 року оновлено сайт Інституту, створено профілі й групи у Facebook, Google+.

Оперативному висвітленню результатів наукових досліджень сприяють фахові видання, де Інститут педагогіки є засновником (3 видання) або співзасновником (6 видань). У 2015 році Інститутом започатковано новевидання – «Український педагогічний журнал». Офіційні видання Інституту (збірник наукових праць «Проблеми сучасного підручника», журнали «Український педагогічний журнал», «Комп’ютер в школі та сім’ї») входять до  міжнародних реферативних та наукометричних баз даних. 

Науковий доробок Інституту педагогіки висвітлено у понад 2000 публікацій, з яких більше 100 у зарубіжних виданнях, та біля 500 у  вітчизняних наукових фахових виданнях, що входять до наукометричних баз.

Інститут педагогіки ефективно співпрацює з Міністерством освіти і наукиУкраїни, центральними й регіональними органами виконавчої влади.

Інститут педагогіки НАПН України виступив із ініціативою формування фахового експертного середовища в галузі експертизи навчальної літератури. Вперше в історії вітчизняного підручникотворення, спільно з МОН України, було організовано семінари-інструктажі експертів, підготовлено інструктивно-методичні матеріали, презентації й посібники, що реалізують нові наукові підходи у галузі оцінювання якості підручника, орієнтовані на критерії відповідності  цілям і завданням нової української школи.

Налагоджено співпрацю з багатьма громадськими організаціями, які є активними партнерами у здійсненні науково-дослідної,  науково-методичної, дослідно-експериментальної та проектної роботи, зокрема такими, як: Асоціація керівників шкіл України (АКШУ), Агенція з освітньої політики, громадська організація «Вчителі за демократію», Академія інноваційного розвитку освіти, Асоціація ім. В.О. Сухомлинського,  Громадська рада при Міністерстві освіти і науки України,  Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»,  Міжнародний фонд «Відродження», Інститут розвитку освіти тощо. Результатом співпраці з видавництвами стали проекти із розроблення серії збірників завдань з перевірки й формування предметних компетентностей (вид-во «Оріон»),  збірок щорічних методичних рекомендацій до нового навчального року (видавництва «Ранок» й «Оріон»).

Масштабною є науково-експертна й прогностична діяльність Інституту. Об’єктами експертизи є проекти законів, державних рішень і програм,  освітніх інновацій і навчальної літератури. Упродовж 2013-2017 рр. науковцями Інституту розглянуто й внесено пропозиції майже до 50 законодавчих та нормативних актів, підготовлено й надано органам державної влади 20 інформаційно-аналітичних матеріалів з пропозиціями щодо шляхів вирішення відповідних проблем.  

За участі науковців Інституту здійснено педагогічну експертизу змісту загальної середньої освіти, за результатами якої підготовлено «Аналітичну доповідь про зміст загальної середньої освіти» (2015 р.), матеріали якої мали істотний вплив на удосконалення змісту шкільної освіти.

У вересні 2016 року за результатами конкурсу Інститут отримав грант на модуль «Україна – ЄС: транскультурні порівняння в освітніх дослідженнях» за напрямом Жана Моне програми «Еразмус+». В рамках проекту в травні 2017 р. відбулася I Міжнародна наукова конференція для аспірантів «Україна-ЄС: крос-культурні порівняння в освітніх дослідженнях», а в липні була проведена перша літня школа.

Упродовж 2015-2017 рр. укладено угоди про співпрацю з Інститутом проблем освіти Азербайджанської Республіки; Науково-методичною установою «Національний інститут освіти» Міністерства освіти Республіки Бєларусь; Інститутом педагогічних наук (ISE) Республіки Молдова; Хучжоуським університетом (Китайська Народна Республіка); Інститутом освітніх наук Румунії.

Протягом 2013-2017 рр. інтенсифікувалась участь у міжнародних проектах на рівні відділів і наукових співробітників (понад 20 проектів).

Значної уваги приділено підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації. У 2016 році Інститут своєчасно отримав ліцензію на освітню діяльність у сфері вищої освіти на третьому освітньо-науковому рівні у галузі знань «01 Освіта», за спеціальностями 011 – освітні, педагогічні науки, 013 – початкова освіта, 014 – середня освіта. Розпочато підготовку докторів філософії.

В Інституті працюють три спеціалізовані вчені ради (Д 26.452.01 – докторська, К 26.452.03, К 26.452.05 – кандидатські). За звітний період захищено 22 докторські та 69 кандидатських дисертацій. Співробітниками установи за цей період захищені 7 докторських і 5 кандидатських   дисертацій.

У 2016 році створено Раду молодих вчених і затверджено її Положення. В Інституті ефективно функціонують 8 наукових шкіл з пріоритетної педагогічної проблематики, які не мають аналогів в Україні та об’єднують і координують зусилля провідних науково-педагогічних працівників закладів освіти різних рівнів. Важливою особливістю установи є стабільність наукових колективів структурних підрозділів, які репрезентують наукові школи, що формувалися упродовж всього часу функціонування установи

Було звернуто увагу на окремі проблеми, розв’язання яких сприятиме подальшому перспективному розвитку установи. Зокрема:

- доцільність започаткування серії фундаментальних досліджень нагальних проблем шкільної освіти узагальнювального характеру, зокрема, з обґрунтування змісту загальної середньої освіти, його структурування в навчальних предметах і курсах, теорії шкільного підручника, дидактики компетентнісно спрямованого навчання, теорії профільного навчання тощо на основі створення творчих колективів дослідників для виконання певного наукового проекту;

-  більш широке використання можливостей співпраці установи із закладами освіти, зокрема, шляхом створення спільних науково-дослідних лабораторій і центрів; застосування диференційованого підходу до визначення тривалості виконання досліджень з урахуванням змісту кожного конкретного дослідження  і обсягу наукових завдань, які планується розв’язати;

- активізація пошуку додаткових джерел фінансування наукової діяльності Інституту, зокрема, шляхом розширення його участі у вітчизняних та міжнародних наукових проектах, які реалізуються на грантовій основі;  розширення співпраці з міжнародними науковими об’єднаннями,   підвищувати англомовну компетентність співробітників до рівня, що забезпечує академічну мобільність у світовому науково-освітньому просторі;

- збільшення кількості публікацій наукових працівників установи у  виданнях із високим імпакт-фактором, запровадження практики наукових публікацій спільно із зарубіжними авторами;

-  із метою позиціонування Інституту в суспільстві як національного науково-дослідного центру із інноваційного розвитку загальної середньої освіти слід забезпечити широке представлення та популяризацію результатів наукових досліджень в засобах масової інформації та електронних ресурсах,  доступність напрацювань Інституту як для вітчизняної, так і для міжнародної наукової спільноти.

За результатами обговорення Президія НАПН України прийняла рішення щодо позитивної оцінки наукової та науково-організаційної діяльності  Інституту педагогіки НАПН України за 2013–2017 рр. та схвалила перспективні напрями його розвитку.