Цьогорічні серпневі веб-конференції, що проводили науковці  Інституту педагогіки для вчителів з циклу предметів математичного, природничого та технологічного спрямування, відбувалися під знаком оновлення навчальних програм.Про головне розповідає Тетяна Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України.

 Ключовими змінами у програмах є:

-     впровадження наскрізних змістових ліній;

-     формулювання очікуваних результатів за трьома складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним;

-     свобода вчителя у розподілі навчального часу, виконання практичної частини програм.

Наскрізні змістовні лінії на уроках біології, фізики, хімії, географії та математики «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» мають забезпечити формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях. Реалізація закладеної ідеї здійснюється під час розв’язування практико-орієнтованих задач, ситуативних вправ, проектної діяльності тощо. Саме цьому новому елементу програм було присвячено доповіді Людмили Величко,  Тетяни Вороненко, Тетяни Засєкіної, Лідії Непорожньої, Надії Матяш, Михайла Бурди, Дарії Васильєвої, Олександра Надтоки. Доповідачі розкрили сутність кожної змістової лінії, узагальнено схарактеризували навчальний матеріал, на якому має ґрунтуватися методична робота та навчальні ресурси, що їх треба використовувати для успішної реалізації цих ліній.

На допомогу вчителям співробітники відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки підготовили збірник задач з математики «Наскрізні лінії компетентностей та їх реалізація» (автори Васильєва Д.В., Василюк Н.І.). Сюжетні задачі спрямовані на розв’язання конкретних життєвих ситуацій. Цей збірник стане в нагоді і вчителям природничих предметів та технологій.

Компетентнісно-орієнтовані завдання (задачі) містять:

- мотивацію (стимул), що є введенням у проблему (бажано практико-орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба це робити?»;

- формулювання завдання – відповідає на запитання «що саме треба зробити?». (Учень має чітко визначити для себе суть завдання: відповісти на запитання, систематизувати перелічені речовини (реакції, умови), позначити, прочитати і висловити думку, обчислити, порівняти, оцінити тощо);

- інформацію (додаткову), необхідну для розв’язання задачі (відповідає на запитання «чому?»);

- перевірку (критерії) – результат виконання (відповідає на запитання «що, в якій формі треба зазначити?»).

Під час розроблення компетентнісно орієнтованих завдань необхідно: врахувати усі складники — знаннєвий, діяльнісний і ціннісний — і передбачити, який досвід отримає учень у результаті їх виконання; підібрати форми завдань, оптимальні для певного уроку; сформулювати зміст завдань, відібрати до нього інформаційний матеріал; співвіднести завдання зі змістом матеріалу, що вивчається.

Реалізація компетентнісного підходу буде успішною за умови комплексного забезпечення усіх складових навчального процесу, а саме: чіткого визначення цілей навчання, добору відповідного змісту, оновлення навчально-методичного забезпечення, добору ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності, відповідної професійної підготовки вчителя.

Можна виділити актуальні методичні рекомендації щодо організації процесу навчання.

Процес навчання має передбачати спільну діяльність учнів, за якої вонивчитимуться співпрацювати, вирішуючи певні проблеми. Розвиток здатності співпрацювати з іншими створює умови для глибшого опанування навчального матеріалу і допомагає учням набути цінних життєвих навичок.

Добір реальних проблемних ситуацій. Компетентнісно орієнтовані уроки передбачають вирішення завдань, пов′язаних з реальними проблемами. Діяльність учнів має спрямовуватися на пошуки способів вирішення, що сприяє застосуванню та синтезу знань і умінь з різних предметів.

Використання на уроках смартфонів, ноутбуків, планшетів з навчальними цілями. Сучасні смартфони мають величезну кількість чутливих і точних датчиків (руху, розташування і навколишніх умов), що перетворює їх у справжню вимірювальну лабораторію.

Найбільших змін, що стосуються змісту навчання зазнали такі предмети, як біологія, інформатика, трудове навчання, математика. У програмі з математики спрощено формулювання щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Так, опущено складні формально-знаннєві вимоги: пояснення правил читання і запису натуральних чисел; формулювання правил дій з раціональними числами; класифікування розміщення прямих тощо (5 – 6 класи);запис властивості степеня з натуральним показником, формули скороченого множення (7 клас); обґрунтування властивості степеня з цілим показником (8 клас); запис періодичного десяткового дробу у вигляді звичайного (9 клас) та ін. Разом з тим більше уваги привернено до діяльнісного і ціннісного компонентів компетентностей.

Особливістю навчання біології у цьому навчальному році є те, що проблему надмірного навантаження у курсі біологіївирішено у такий спосіб: 40% матеріалу з кожної теми виділено в опційне навчання – елементи змісту, які є необов’язковими, але містяться у видрукуваних підручниках і можуть вивчатися за вибором. Це дозволить учителеві обирати з опційних питань ті, які він уважає найбільш корисними і доцільними, і додасть свободи у педагогічній діяльності (до можливості змінювати порядок тем та кількість годин на вивчення теми). Вивчати опційні елементи змісту чи ні, з якою повнотою їх висвітлювати вирішує вчитель, орієнтуючись на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення та інші фактори.

Трудове навчання не матиме обов’язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Загалом, учні виконуватимуть не окремий вид діяльності, а створюватимуть проекти, що поєднують різні технології.

Завідувач відділу технологічної освіти Анатолій Тарара пропонує порівняти два принципово різні за сутністю підходи вчителя до опанування навчальної  теми (за старою програмою тема «Шипові з’єднання» вивчається у 7 класі). Старий підхід: учитель пише тему на дошці, показує плакати із виробами, в яких використано шипові з′єднання, розповідає матеріал теми, ставить запитання. Начебто все правильно, але учні лише слухають, немає їхньої активності, творчої ініціативи тощо. Новий підхід: учитель на попередньому уроці (для цього в кінці уроку він виділяє 2-3 хвилини) демонструє дві дошки і дає учням завдання: подумати вдома, як з’єднати ці дошки без цвяхів з урахуванням необхідності забезпечення швидкості виконання з′єднання та його міцності, оцінити який варіант буде кращим, виконати малюнок чи ескіз задуманого тощо; радить звернутися до певної літератури, інших джерел; знайти у побуті приклади такого з′єднання дощок. Практика показує, що результати навчання в цьому випадку є значно кращими: учні активні – вони пропонують свої варіанти, сперечаються, доводять важливість свого варіанту, критично оцінюючи інші варіанти. В учнів з’явилась їхня творча ініціатива, творча діяльність. Крім того, учні досить легко наводять приклади використання такого з′єднання у побуті, промисловості тощо. Аналогічно вчитель зможе провести урок на будь-яку тему.

Співробітники відділу суспільствознавчої освіти Олена Пометун, Нестор Гупан, Тетяна Ремех, Юлія Малієнко, Петро Морозрозкрили особливості вивчення предметів суспільствознавчого циклу. Особливу вагу посідає технологія уроку історії в контексті компетентнісного підходу.

Проектування компетентнісно орієнтованого уроку починається з визначення його результатів – відповіді на запитання «навіщо потрібен учням цей урок і зміст освіти, яким вони мають опанувати?». Вчитель має сформулювати для себе, чому учням важливо отримати знання, вміння і навички з цієї теми, як вони можуть знадобитись їм у житті й, таким чином, визначає для себе обсяг і глибину дійсно важливого для учня змісту. Так учитель зможе обрати технологію (метод, засіб) навчання, що найкраще допоможе досягти певного рівня навчальних здобутків. Пам’ятаючи відповідь на питання «навіщо це треба?», легко знайти цікаві прийоми мотивації навчальної діяльності учнів. Запитання заключної частини уроку мають допомогти вчителю перевірити знання, засвоєні учнями, їхні уміння, а також з’ясувати, чи вдалося сформувати в учнів те саме ставлення, досягнення якого вчитель планував. Мета підсумку уроку – оцінити, чи досяг учитель очікуваних результатів (знання й уміння, що їх отримали діти). Урок – завершений цикл навчання: від планування результату до його перевірки. Такий підхід значно відрізняється від традиційного формулювання мети й завдань уроку типу «показати учням», «підвести до висновку», «добитись засвоєння» має бути змінена на реальні, життєві результати.

Сприятиме успішності  навчання учнів урок, на якому:

-                    висвітлено результати діяльності учнів, а не вчителя, і сформульовано їх таким чином: «Після цього уроку учні зможуть... »;

-                    чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку, що має передбачати: 1) обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці; 2) обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, який буде досягнуто після уроку; 3) ставлення (оцінку) учня до явищ, подій, процесів, засвоєних на уроці знань, умінь, навичок, що забезпечує розвиток емоційно-ціннісної сфери дитини, вплив на її переконання, характер, поведінку тощо.

      Очікувані результати уроку має бути сформульовано за допомогою відповідних дієслів, наприклад: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти тощо (формування знань); дискутувати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати тощо (формування умінь і навичок); сформувати та висловлювати власне ставлення до ..., пояснювати своє відношення до... (розвиток навичок власного ставлення). Це дозволить учителю й учням зрозуміти, як можна вимірювати результати, коли їх буде досягнуто, наприклад: якщо учні вмітимуть пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ,  це легко перевірити і виміряти в оціночних балах, врахувавши точність і повноту пояснення і кількість прикладів, що наведено.

У вступній частині  уроку поряд з аналізом назви теми уроку і нових слів потрібно:

-        попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за записом учителя на дошці, зробленим заздалегідь. пояснити необхідне, якщо мова йтиметься про нові поняття, способи діяльності тощо;

-        нагадати учням, що наприкінці уроку їх чекає перевірка досягнутих ними результатів; треба також пояснити учням, в який спосіб буде оцінено їхні досягнення в балах.

Компетентнісно орієнтований урок передбачає активну роботу з підручником, де кожен параграф є цілісною системою компонентів змісту, що мають забезпечити розв’язання завдань конкретного уроку, орієнтованих на  активну діяльність учнів. Тому на уроках треба заохочувати учнів до роботи з підручником: читати текст глибоко й осмислено, структурувати його (виділяти головне, окремі епізоди, складати план), формулювати питання до нього. Завдання для усвідомлення смислу тексту потрібно поставити перед учнями до початку опрацювання тексту. Під час читання тексту (чи розповіді вчителя, що може його замінювати) варто звертати увагу на тлумачення основних понять, працювати з фрагментами документів та ілюстраціями, які пов′язано з темою уроку, і завданнями на опрацювання цих ілюстрацій і документів. Серед прийомів опрацювання тексту підручника є індивідуальне читання, читання в парах, коментоване читання учнями вголос по черзі (супроводжується постановкою учнями запитань і відповідями на них) тощо. Після завершення читання виконується загальне завдання, що було поставлено на початку.

Розвивальну функцію уроку має бути реалізовано як через опрацювання різних типів джерел знань, які є цікавими і різноманітними за змістом, так і через систему пізнавальних завдань різного дидактичного спрямування, що складається з багатьох компонентів. Це дозволяє вчителеві систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато завдань з мисленнєвим навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та їх презентацією.

Переглянути усі відеовиступи можна за адресою https://www.youtube.com/c/Інститутпедагогіки. Детальніше ознайомитись із методичними рекомендаціями фахівців Інституту педагогіки НАПН України можна за посібниками УОВЦ «Оріон».

Науковці запрошують освітян до співпраці.

«Освіти України», 18 вересня 2017 року