Національна академія педагогічних наук України провела традиційні серпневі веб-конференції для вчителів у режимі онлайн-трансляції. Під час цих заходів були представлені методичні рекомендації, підготовлені спільно МОН і НАПН України, щодо реалізації концепції Нової української школи, оновлені навчальні програми для 5–9 класів, надано коментарі до змісту нових підручників, що впроваджуються цього навчального року. Пропонуємо увазі читачів виступи президента НАПН Василя КРЕМЕНЯ і віце-президента, директора Інституту педагогіки НАПН Олега ТОПУЗОВА.

 Василь КРЕМЕНЬ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ І ЗМІНИ В ОСВІТІ

Останнім часом проблема проведення змін в освіті знаходиться в полі зору педагогів, освітянських колективів і широкої громадськості. Перспективним проектом реформування, що відповідає умовам сучасної України і потребам українських дітей, є Нова українська школа. Для успішного здійснення освітніх трансформацій необхідно чітко розуміти об’єктивні цивілізаційні зміни, поступ суспільного розвитку, нові вимоги до людини. Зміни в освіті мають максимально сприя­ти підготовці людини до життя і діяльності в ХХІ столітті. Які ж тенденції сучасного розвитку обумовлюють зміни в освіті?

Перше. Людство переходить до нового типу цивілізації – інноваційного. Його характерними рисами є постійна змінюваність і динамізм. Оновлюються знання, з’являються нові технології, інакшими стають обставини життя тощо – і відбувається це значно швидше, ніж зміна поколінь. Отримані людиною знання й компетенції дуже швидко застарівають і з’являється потреба у нових. Постає завдання – по-новому визначити мету навчання і функції навчального процесу.

Нині як ніколи раніше освіта, окрім творчо-критичного засвоєння базових знань, має реалізовувати ще дві мети: виробляти у дитини вміння, навички й розуміння необхідності навчатися впродовж життя задля власної успішності, а також навчати дітей того, що є методологією і складатиме основу їхнього життя і діяльності. Забезпечити індивідуальну і самостійну роботу учня, студента (згадаймо вимоги Болонського процесу), перебудувати зміст і методики навчання, застосовуючи компетентнісний підхід у навчальній діяльності. Тоді ми виховаємо людину, для якої інноваційність – стиль життя. Суспільство таких людей і буде по-справжньому сучасним.

Друге. Сьогодні цивілізація суттєво розширила комунікативне середовище, в якому живе й діє людина. Щоб у цих умовах залишитися собою і бути ефективною в діяльності, людина має бути самодостатньою, здатною усвідомлено діяти в «густих хащах» комунікацій. В освіті треба змінити сам спосіб включення особистості у навчальний процес: обидва його учасники повинні бути активними, рівноправними у взаємодії і взаємно пошанованими. Педагогіка толерантності й співробітництва має панувати як у школі, так і в університеті.

Зазначене потрібно не стільки освіті, скільки суспільству: стабільна демократія може бути лише там, де є критична маса людей – носіїв демократичних цінностей, які воліють жити в суспільстві, побудованому на принципах демократії.

Третє. Розвиток людства набув глобального характеру, що робить конкурентоспроможною лише ту людину, яка здатна жити й діяти у необмеженому просторі, тобто глобалістську людину. В її вихованні багато складових – від відповідної світоглядної підготовки, що адекватно відображає світ і місце в ньому України, до надання можливості працювати, спілкуватися і взаємодіяти у глобальному просторі – тобто підготовки мовної. Випускник школи повинен вільно володіти державною українською, рідною (якщо вона не співпадає з державною) й англійською мовою як світовою. Вивчення англійської мови має стати обов’язковим для всіх школярів.

Четверте. Нинішні часи вимагають по-новому осмислити систему цінностей. Зокрема, треба орієнтувати дітей на бажання бути успішними в житті. Це має стати важливим стимулом до якісного навчання замість мотивації методами авторитарної педагогіки, до того ж цей стимул налаштовує людину на максимальну самореалізацію.

Є цінності і традиції в суспільстві, що віджили свій час, гальмують суспільний та індивідуальний розвиток, – їх треба залишити в минулому. Є – непідвладні часу, незважаючи на серйозні зміни в сучасній цивілізації. Серед таких цінностей – почуття патріотизму, національної єдності. Здається, глобалізація має послабити значимість національного. Утім глобалізація – не лише зближення народів і держав, уподібнення економік. Це також загострення конкуренції між державами у різних сферах, набуття нею планетарного масштабу. В таких умовах лише згуртовані нації, держави зможуть максимально усвідомити свій національний інтерес і відстояти, захистити його у процесі співпраці/конкуренції з іншими державами. Особливо це важливо для України як держави, що стала незалежною нещодавно і змушена відстоювати своє місце в уже поділеному на зони впливу світі. Патріотизм, національне єднання є цінними самі по собі. Але це ще і шлях до успішного розвитку України і заможного життя її громадян. Саме освіта передусім покликана і має всі можливості для гуртування нації.

П’яте. В якості провідної ідеї сучасної освіти повинен постати дитиноцентризм, що передбачає максимальне наближення навчання, виховання кожної дитини до її індивідуальних особливостей і обдаровань. Саме такий підхід дозволить дитині пізнати себе, розвинутися на основі власних здібностей і у дорослому віці максимально самореалізуватись. Останнє є неодмінною умовою особистого щастя й динамічного та несупе­речливого суспільного прогресу.

Наполеглива праця вчених академії із супроводу освітніх реформ, інноваційний доробок науковців у галузях педагогіки і психології слугують поступу освітньої галузі.

Олег ТОПУЗОВ. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМ

Інститут педагогіки НАПН України у співпраці з Міністерством освіти і науки, Інститутом модернізації змісту освіти, громадськими освітніми організаціями активно долучився до розроблення науково-методичного забезпечення переходу української школи на новий зміст навчання, обґрунтування змін і засад реформування середньої освіти. Нова українська школа стартує з 2018 року, але її ідеї треба запроваджувати вже зараз. Це насамперед принципово нове цілепокладання у педагогічному процесі; запровадження компетентнісно орієнтованих форм і методів навчання; визначення й оцінювання результатів навчання через ключові та предметну компетентності учня; довіра до вчителя й автономія закладів освіти.

Що вже зроблено? Оновлено навчальні програми для 5–9 класів; затверджено нові Типові навчальні плани й обговорюються програми для 10–11 класів, що запроваджуватимуться з 2018–2019 н.р.; пілотуються навчальні матеріали для початкової школи.

Щодо оновлення навчальних програм. Акцентую на тому, що внесення змін у документи відбувалося у рамках чинних державних стандартів, Типових навчальних планів і надрукованих підручників, тому зрозуміло, що кардинальних змін програми не зазнали. Але найважливіше, що зроблено, – зміщено акценти з «чого навчати» на «навіщо»; а також сьогодні є більше довіри педагогу в розподілі годин, послідовності вивчення тем і розділів, виконанні практичної частини програм.

На допомогу вчителю підготовлено традиційні фахові збірники, в яких науковці Інституту педагогіки, котрі безпосередньо брали участь в оновленні програм, коментують і радять, як реалізувати означені зміни. У збірниках вміщено і методичний лист, що у тісній співпраці готувався спільно зі спеціалістами МОН та Інституту модернізації змісту освіти, а також оновлені на компетентнісній основі програми.

Наступний важливий крок – продовження впровадження державного стандарту другого покоління.

Як відомо, у цьому році за новим стандартом навчатимуться учні дев’ятих класів, а в наступному – десятих. І першим кроком до цього є розроблення нового Типового навчального плану й навчальних програм для старшої школи. На часі – розроблення методичних рекомендацій з його реалізації, опис дієвих практик формування різних моделей профільного навчання, мультипрофілю, динамічних груп. Школа формуватиме профіль самостійно. Уже є навчальні заклади, що з цього року «пілотують» нові типові плани. Тому впродовж року ми плануємо провести дослідження найбільш дієвих механізмів запровадження нової профільної школи, щоб до березня, коли розпочнеться комплектація школи на новий навчальний рік, ознайомити учителів із найкращими практиками.

Обговорення розпочали ще в червні. Програми доопрацьовувались, і у вас є можливість ознайомитися з доопрацьованими варіантами і висловити свої думки.

Щодо ролі навчальних програм у діяльності вчителя. Як відомо, концепцією Нової української школи передбачено можливість для учителів самостійно розробляти навчальні програми. Це дуже серйозна справа. Тому Інститут педагогіки започатковує в цьому році серію вебінарів і методичних розробок, які допоможуть учителям у цьому. Буде розроб­лено нові критерії до структури і змісту навчальної програми, її функціональних можливостей.

Учені Інституту педагогіки є провідними консультантами і науковими координаторами експерименту в 100 школах України. За їх участі готується методичне забезпечення для навчального процесу. Тому впродовж року Інститут інформуватиме про хід експерименту, аналізуватиме його результати.

У цьогорічному конкурсі для 9 класу 24 рукописи підручників від Інституту педагогіки пройшли конкурсний відбір та отримали гриф МОН «Рекомендовано». Підручники наших авторів вирізняє їхня компетентнісна зорієнтованість. Науковці Інституту педагогіки продовжують нелегку справу процедури експертизи навчальної книги. Побачити, порівняти і використовувати ви можете всі електронні версії підручників, що за ініціативи МОН є у вільному доступі на сайті ІМЗО.

Газета «Освіта України», №35 від 11 вересня 2017 року.