
Обговорення було сконцентровано на особливостях бачення особистості, інтерпретації її життєвого досвіду та застосування різноманітних практик особистісного самоконструювання з погляду постнекласичної науки. У ході дискусії науковцям вдалося знайти перспективні ракурси у дослідженні соціальної психології особистості. Так, учасниками семінару було зазначено:
звернення до практик самоконструювання особистості виявляється потужним ресурсом соціально-психологічних досліджень, забезпечуючи можливість представлення життя особистості як розташованого у текстуальному просторі, де відтворюється наративно-дискурсивний інструментарій для розуміння власного життєвого досвіду;
практики, що існують в культурних текстах, визначаючи їх специфічну граматику й лексикон, правила слововживання й семантику, уможливлюють самопроектування особистості у дискурсивному просторі;
соціально-психологічні практики можна тлумачити як повторювані акти спільного конструювання ландшафту життя (Т. М. Титаренко);
характерною рисою пошуків постнекласичного періоду можна вважати заперечення основоположного для західної наукової традиції протиставлення уявлюваної та дійсної реальностей, а разом з тим заміну останньої категорії сполученням прецедентних текстів культур та мовних ігор;
процесами, що спостерігаються при переході між легким та серйозним як протилежно-доповнюючими практиками життєконструювання, є позиціонування, інвестування, ергономізація та дерегуляція певних сфер життя; вони визначають основні характеристики просторів легкого та серйозного – реальнісність, значимість, досяжність, контрольованість та забезпечують центральну функцію даних практик – опанування невизначеності сучасного світу.
Статті учасників наукового семінару вийдуть окремим випуском фахового збірника «Наукові студії із соціальної та політичної психології».
15:39 12.06.2012