Шановні учасники зборів!

Члени Академії отримали повний Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2016 році та в період 2012-2016 років у друкованому вигляді, а делегати від наукових установ та запрошені могли ознайомитися з ним на сайті НАПН України. Крім того, річні звіти детально розглядалися загальними зборами у 2013-2016 рр. Тому, дозвольте у доповіді зупинитися на найважливіших питаннях діяльності Академії, її керівництва у зазначені роки.

Минулий рік і п’ятирічний період у цілому підтвердили правильність напряму, у якому Академія здійснювала свою місію з теоретико-методологічного та науково-методичного забезпечення функціонування і модернізації освітньої сфери України. Загальний контекст сучасних перетворень в освіті визначається:

• динамізмом суспільного розвитку;
• інноваційним типом прогресу, що об’єктивно зумовлює підвищення ролі науки в усіх сторонах життя людства.
• глобалізацією та посиленням конкуренції регіонів, країн, а також окремих суб’єктів діяльності, що обумовлює зростання ролі й цінності кожної людини, її компетентності, кваліфікації, орієнтацій, – отже закономірною є актуалізація принципу людиноцентризму в освіті.
• рішучим розривом з віджилим минулим, що безповоротно стався останніми роками в українському суспільстві та свідомості українських громадян.

Зараз можна констатувати, що за роки незалежності сформувалося покоління людей, які отримали освіту в суверенній країні, пройшли загартування революційними подіями і боротьбою за Україну та відіграють важливу роль у гуртуванні нації навколо європейського вибору, пов’язуючи з ним своє майбутнє. За великим рахунком, молоде покоління виступає чи не головним гарантом незворотного руху вперед.

За цих реалій НАПН України у звітні роки зосереджувала увагу, насамперед, на таких напрямах діяльності:

Перше. Забезпечення пріоритетності, актуальності і підвищення практичної значущості наукових фундаментальних і прикладних досліджень та експериментальних розробок. Істотно переглянуто дослідницьку тематику з огляду на сучасні потреби освітньої сфери. Збільшено практичну віддачу здійснених досліджень, розширено участь академії у розробленні освітнього законодавства, наукових концепцій, освітніх стандартів, програм, підручників, іншої навчальної літератури, методичних рекомендацій.

Друге. Досягнення системної взаємодії НАПН України з Міністерством освіти і науки України (міністр Л.М. Гриневич) та Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти (в. о. голови О.В. Співаковський), з Національною та національними галузевими академіями наук, низкою фахових громадських організацій. Нормою стало виконання програм спільної діяльності НАПН України і МОН України, створення концепцій, надання експертних висновків, участь у робочих групах з доопрацювання законопроектів, що на розгляді у профільному Комітеті Парламенту. 

Третє. Нарощення інституційних складників діяльності Академії. Ухвалено Стратегію розвитку НАПН України на 2016-2022 рр., проведено галузеву атестацію наукових установ, ліквідовано слабкі структурні підрозділи. Переглянуто статут Академії відповідно до нового Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Четверте. Інтеграція НАПН України в європейські освітній і дослідницький простори, насамперед шляхом реалізації міжнародних проектів, що помітно зросла. Це дало додатковий імпульс інноваційній діяльності Академії, зокрема з реалізації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, у якій питанням реформи освіти, досліджень та інновацій приділено значну увагу. У зв’язку з цим важливою є співпраця НАПН України з Національним Еразмус+ офісом в Україні, а також – за рамковою програмою Євросоюзу «Горизонт 2020», з Британською радою, Європейським фондом підготовки.

Шановні колеги!

У звітному періоді в Академії функціонувало п’ять відділень. Серед найвагоміших наукових здобутків відділень маю назвати такі.

По Відділенню загальної педагогіки та філософії освіти (академік-секретар – О.В. Сухомлинська) включно з Інститутом проблем виховання (директор – академік І.Д. Бех), Державною науково-педагогічною бібліотекою ім. В.О. Сухомлинського (директор – член-кореспондент Л.Д. Березівська), асоційованим Педагогічним музеєм України  (директор – О.П. Міхно).

Насамперед, це – подальший розвиток концепції людиноцентризму в освіті.

Це розроблення Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо її реалізації, що схвалено та затверджено МОН України та покладено в основу Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України П.О. Порошенка.

Проведено роботу з формування стандартів, розроблення змісту і методів, навчального забезпечення у дошкільній та позашкільній освіті, де здобувають освіту близько 3млн дітей.

Важливою є робота зі системного узагальнення багатого історичного українського досвіду педагогічної діяльності, з формування, збереження і розвитку науково-педагогічних ресурсів, включаючи об’єкти, що становлять національне надбання.

По Відділенню психології, вікової фізіології та дефектології (академік-секретар С.Д. Максименко) з інститутами психології ім. Г.С. Костюка (директор – академік С.Д. Максименко), спеціальної педагогіки (директор – академік В.В. Засенко), соціальної та політичної психології (директор член-кореспондент М.М. Слюсаревський) та Науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи (директор – В.Г. Панок).

У контексті людиноцентризму в освіті значущими є фундаментальні напрацювання щодо концепції та механізму самопроектування і самоздійснення особистості в різні вікові періоди упродовж життя в сучасних умовах.         

З-поміж найважливіших результатів психологічної науки –обґрунтування принципово нового підходу на засадах інклюзії щодо освіти дітей з особливими потребами та розроблення і впровадження відповідних стандартів, змісту, форм і методів навчання.

В умовах агресії Росії та пов’язаних з цим посттравматичних синдромів учасників АТО, переміщених із непідконтрольних українській владі зон Донбасу та анексованого Криму понад 1млн дітей і дорослих, ученими НАПН України проведено значну науково-методичну та практичну роботу із психологічної реабілітації та соціалізації постраждалих громадян.

Учені-психологи також здійснювали науково-методичний супровід діяльності практичних психологів та соціальних працівників у навчальних закладах України.

Продовжено дослідницьку роботу та розпочато експериментальну її стадію стосовно впровадження медіаосвіти в навчальних закладах. Це особливо важливо у зв’язку з російською інформаційною агресією та Указом Глави держави від 25 лютого цього року про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо «Доктрини інформаційної безпеки України».

Систематично проводився ґрунтовний моніторинг суспільного  сприйняття освітніх реформ в Україні.

По Відділенню загальної середньої освіти(академік-секретар – О.І. Ляшенко) з Інститутами – педагогіки (директор – член-кореспондент О.М. Топузов), інформаційних технологій і засобів навчання (директор –  академік В.Ю. Биков) та обдарованої дитини (директор – член-кореспондент В.В. Камишин).

У звітних роках забезпечено впровадження нових стандартів початкової, базової та старшої школи, опрацьовано концепцію реформування середньої загальноосвітньої школи. Розроблений документ використано у проекті Закону України «Про освіту» та покладено в основу затвердженої урядом Концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано, що повна загальна середня освіта має бути 12-річною, починатися з 6-річного віку, бути профільною в останні три роки і будуватися на компетентнісних засадах і формуванні цінностей особистості.

Для забезпечення профільності старшої школи має бути сформовано відповідну мережу одно- та багатопрофільних ліцеїв, відділених від початкової і базової середньої школи. На перехідний період необхідно зберегти так званий універсальний профіль, тобто безпрофільність, там, де відсутні умови для надання профільної середньої освіти.

Учені цього Відділення взяли активну участь у створенні, перегляді та експертизі навчальних програм і шкільних підручників, а також навчанні експертів.

Особливу увагу приділено розвитку віртуальних інформаційних навчальних середовищ, а також розробленню методів виявлення та підтримання обдарованості.

По Відділенню професійної освіти і освіти дорослих(академік-секретар – Н.Г. Ничкало) з Інститутами – професійно-технічної освіти (директор – академік В.О. Радкевич) та педагогічної освіти і освіти дорослих (директор – член-кореспондент Л.Б. Лук’янова).      

З урахуванням кращого світового досвіду запропоновано концепцію організації професійної освіти. Передбачено об’єднання в єдину систему підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів, створення укрупнених одно- і багатопрофільних професійних ліцеїв і багаторівневих та багатопрофільних професійних коледжів, розвиток дуальної форми професійного навчання, укрупнення професій і надання пріоритетності підготовці кваліфікованих робітників. Напрацювання вчених Відділення враховано в проекті Закону України «Про професійну освіту», що внесений Урядом на розгляд Парламенту.

Нового осмислення набула освіта дорослих. Відповідні напрацювання відображено в законопроекті про освіту. Нещодавно створена Українська асоціація освіти дорослих стала членом відповідної Європейської асоціації.

Вчені беруть участь в розробленні Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні. Відділення активно співпрацює з ученими Польщі.

По Відділенню вищої освіти (академік-секретар М.Б. Євтух)з Інститутом вищої освіти (директор – С.А. Калашнікова) та Університетом менеджменту освіти (ректор – академік В.В. Олійник).

У звітний п’ятирічний період за провідної ролі членів Академії М.З. Згуровського, Л.В. Губерського та інших, активної участі вчених Інституту вищої освіти розроблено інноваційний, з урахуванням вектору євроінтеграції, Закон України «Про вищу освіту», розпочато його імплементацію. Здійснено друге видання «Національного освітнього глосарію: вища освіта», сформовано Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, розроблено «Методичні рекомендації щодо створення стандартів вищої освіти нового покоління» та «Методичні рекомендації з розроблення освітніх програм».

Заслуговує на увагу дослідницько-інноваційна робота із з’ясування співвідношення університетського та академічного секторів у світовому науковому просторі, формування лідерського потенціалу університетів, розвитку їхньої автономії, зокрема фінансової, а також підвищення управлінської компетентності працівників освіти в межах корпорації закладів післядипломної  педагогічної освіти на чолі з Університетом менеджменту освіти.

У 2014-2016 рр. переміщено Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних кадрів з м. Донецька до м. Біла Церква Київської області та здійснено його реорганізацію у Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти (директор – О.П. Ситніков). Забезпечено повноцінне функціонування реорганізованого закладу.

Шановні учасники зборів!

Загальне керівництво НАПН України у 2012-2016 рр. здійснювалаПрезидія, до складу якої входили президент, перший віце-президент, віце-президент, вчений секретар, академіки-секретарі, інші члени Президії. Усього 27 членів Президії. За цей період у керівництві відбулися певні зміни. Пішов із життя член Президії НАПН України академік Зязюн Іван Андрійович. У зв’язку з недостатнім фінансуванням, виконання обов’язків ученого секретаря було покладено на першого віце-президента.

У звітному періоді НАПН України загалом виконала свої інституціональні завдання, науково і методично забезпечуючи функціонування і розвиток національної освітньої сфери, у якій нині навчаються 7млн здобувачів освіти і працюють понад 1,5млн освітян. Незважаючи на значні втрати, насамперед кадрові, у зв’язку із скороченням фінансування у 2015 і 2016 рр., академія зберегла свій основний потенціал, наукові школи та колективи і, зрештою, провідну роль у науковому й методичному супроводі освіти, та поступово долає наслідки бюджетної кризи останніх років.

Утрати за два екстремальні роки відчутні – скорочення понад 800 працівників, що становить 37 %. Зменшено прийом в аспірантуру (на 70 %) та докторантуру (на 95 %).

Треба зазначити, що фінансування Академії у 2017 р. стало значно кращим. Ми щиро вдячні прем’єр-міністру В. Б. Гройсману, віце-прем’єр-міністру В. А. Кириленку, міністру Л. М. Гриневич і очільнику профільного Комітету Верховної Ради України О. В. Співаковському  за послідовне відстоювання пріоритету освіти та увагу до наукового забезпечення цього пріоритету НАПН України. 

Нарощенню кадрового потенціалу тазалученню нових наукових сил сприяло збільшення чисельності членів НАПН України. У жовтні 2016 р. – уперше за останні шість років – склад академії поповнено новими 16 дійсними членами та 26 членами-кореспондентами, п’ятьма почесними академіками, одним іноземним членом, що дало змогу зменшити середній вік членів Академії, посилити її інноваційну спроможність. У 2012-2016 рр. 164 науковцям академії присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, доцента або професора.

У цей період 14 членів та наукових працівників НАПН України стали лауреатами Державної премії України в галузі освіти, а три члени Академії – лауреатами Державної премії в галузі науки і техніки. 12 особам присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» та «Заслужений працівник освіти України». 9 колег нагороджено орденами.

У 2016 р. сформовано загальноакадемічну Раду молодих учених та відповідні ради в наукових установах, започатковано нові освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії. Відповідно до нового закону про наукову і науково-технічну діяльність осучаснено внутрішні нормативно-правові документи, що регулюють академічну діяльність.

У 2012-2016 рр. відбулося 5 тематичних та 5 звітних зборів НАПН України, а також 8 методологічних семінарів, на яких обговорено й ухвалено інноваційні рішення і рекомендації щодо актуальних проблем розвитку освіти, її наукового і методичного супроводу. Зокрема, на тематичних зборах розглянуто концептуальні засади підвищення економічної ефективності та національної стандартної класифікації освіти, проблеми якості освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін, розвитку професійної освіти, стратегічних пріоритетів розвитку загальноосвітньої школи України, що важливо для реформи освіти, модернізації освітнього законодавства на системній основі.

На академічних методологічних семінарах осмислено питання медіаосвіти, сучасних виховних технологій, компетентнісного підходу в освіті, професійного розвитку особистості, громадянськості української молоді, інтеграції освіти і науки, особистості в умовах кризових викликів сучасності тощо.

Також проведено 70 засідань Президії, на яких розглянуто близько 2  тисяч питань основної діяльності Академії, зокрема, щодо реалізації законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту» та ін.

Загальні збори і засідання Президії НАПН України, методологічні семінари проходили із залученням фахової громадськості; їх було широко висвітлено у засобах масової інформації та на сайті Академії.

Відповідно до тематичних планів наукових досліджень члени Академії та наукові працівники підвідомчих установ у 2016 р. виконували 243 теми, з яких 75 тем було розпочато, 66 – завершено. За тематичним планом наукових дослідженьчленів НАПН України зокрема здійснювалося 144 теми,за тематичними планами підвідомчих наукових установ – 100, з яких 74 – фундаментальні і 26– прикладні.

За завершеними у минулому році у підвідомчих установах Академії фундаментальними дослідженнями підготовлено 1,7 тис. найменувань наукової, науково-методичної, навчальної і довідкової продукції.

За результатами завершених у 2016 р. прикладних досліджень – 450 одиниць продукції.

У цілому в 2016 р. члени Академії та вчені підвідомчих установ опублікували понад 3 тис. праць, з них 74 монографії, 171 підручник і навчальний посібник, 80 методичних посібників і рекомендацій, 21 словник і довідник, 2,6 тис. статей, випущено 129 збірників наукових праць, підготовлено 73 навчальні програми і концепції.

Вченими НАПН України підготовлено фундаментальну працю – «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні», що охоплює період 1991-2016 рр., і видано до 25-річчя незалежності України. Видання здійснено в україномовному та англомовному варіантах.

Учені академії також постійно беруть участь у підготовці щорічних державних доповідей про стан дітей та молоді в Україні.

Відбулися позитивні зрушення в активності і результативності ученихАкадеміїщодо публікацій: збільшилася їх кількість у рецензованих і реферованих виданнях, зокрема зарубіжних, що обліковуються в наукометричних базах даних. Розширено перелік академічних видань, що включено до наукометричних баз, та зросло число заявок на включення. Важливим є створення й функціонування Електронної бібліотеки НАПН України.

Щороку вчені НАПН України організовують і проводять науково-практичні масові заходи – конференції, семінари, круглі столи, форуми, виставки, більшість яких – міжнародні та всеукраїнські.

Наукові працівники НАПН України готували інформаційно-аналітичні матеріали та брали участь у парламентських слуханнях, розширених і виїзних засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, а також засіданнях колегії, інших заходах Міністерства освіти і науки України та Кабінету Міністрів України.

У звітному році в аспірантурі навчалось 283 особи, з них 126 – за державним замовленням; у докторантурі – 50 осіб, з них 40 – за державним замовленням. У 16 спеціалізованих учених радах, що діють у 10 підвідомчих установах, за минулий рік захищено 140 дисертаційних робіт: 38 докторських і 102 кандидатських.

Продовжувала всеукраїнську діяльність академічна Міжвідомча рада з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології (голова –  академік О.Я. Савченко). У минулому році розглянуто, надано консультації і рекомендації щодо тематики виконавцям 811 докторських і кандидатських дисертацій, а загалом за п’ять років – понад 7 тисяч. З 2016 р. Міжвідомча рада розглядає тематику дисертаційних досліджень згідно з новим Переліком галузей знань і спеціальностей, за яким здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.  

Освітня діяльність у НАПН України провадилася в Університеті менеджменту освіти, Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти, що забезпечували підвищення кваліфікації (післядипломна освіта) і підготовку фахівців (вища освіта), а Інститут спеціальної педагогіки здійснював підвищення кваліфікації освітян, що працюють з дітьми з особливими потребами.

У 2016 р. розширено участь учених Академії у міжнародних наукових заходах, проектах і програмах Європейського Союзу, Світового банку, ЮНЕСКО, Ради Європи, Американських рад з міжнародної освіти, Представництва DVV International в Україні та інших, а також співпрацю з науковими установами і навчальними закладами декількох країн. Наукові установи НАПН України та окремі вчені здійснюють експертну діяльність та є членами багатьох міжнародних організацій.

Укладено Угоду між ЮНЕСКО та Академією про відкриття на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття».

До ЮНЕСКО направлено пропозиції про включення відзначення 100-річчя від дня народження В.О. Сухомлинського до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2018 рік. Також надіслано заявку щодо включення до Міжнародного реєстру «Пам’ять світу» колекції «Шкільні підручники та навчальні посібники» Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського, що становить національне надбання України.

НАПН України у 2016 р. отримано фінансування із загального фонду державного бюджетув сумі 98,8 млн грн, у тому числі на фундаментальні дослідження – 48,8 млн грн, на прикладні дослідження 17,0 млн грн, на підготовку наукових кадрів – 7,1  млн  грн, підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів – 13,9 млн грн.

Порівняно з 2015 р. фінансування НАПН України зменшилося на 16,6 млн грн, або на 14%. Подібне зменшення фінансування було і в попередньому, 2015-му, році.  

Водночас, у 2016 р. академія отримала 15,6 млн грнза спеціальним фондом бюджету, що на 2,2 млн грнбільше, ніж у 2015 р.

Доцільність й ефективність витрачання державних коштів у НАПН України у звітному п’ятирічному періоді двічі перевірено Рахунковою палатою. За результатами перевірок вжито заходів щодо підвищення ефективності діяльності, і ця робота триватиме.

Шановні колеги!

Загалом у 2016 р. та в період 2012-2016 рр. учені Академії здійснювали значну науково-дослідницьку діяльність, але ще більше треба зробити в майбутньому. В контексті викликів, що стоять перед Україною, стратегії розвитку й діяльності, визначених Президентом України П.О. Порошенком і Урядом країни, новообраному керівництву і членам Академії, колективам підвідомчих установ необхідно зосередити увагу на реалізації наступних першочергових завдань у найближчій та середньостроковій перспективі.

По-перше, потрібно посилити теоретико-методологічний і науково-методичний внесок у здійснення (у 2017 р. і в періоді до 2020 р.) комплексу пріоритетних дій загальнонаціонального значення.

З-поміж них такі:

• завершення оновлення освітнього законодавства, насамперед, що стосується базового Закону України «Про освіту» та спеціальних освітніх законів;
• розроблення якісного освітнього змісту на компетентнісній основі, що відповідає інноваційному типу прогресу та завданням формування інноваційної людини;
• запровадження ключового освітнього принципу людиноцентризму в освіті, обґрунтування адекватних форм організації освіти, методів і технологій навчання; 
• розроблення концептуальних засад створення на всіх освітніх рівнях систем забезпечення якості освіти, участі у провідних міжнародних порівняльних дослідженнях успішності, зокрема за Програмою міжнародного оцінювання учнів (PISA) у 2018 р.;
• збереження і зміцнення української національної ідентичності в освіті та водночас інтегрування національної освіти в європейський і світовий освітній та науковий простори;
• всебічне наукове обґрунтування змін, що проводяться в освіті.

По-друге, наукові розробки вчених мають забезпечити максимально ефективне використання усіх ресурсів освіти, осучаснення, модернізацію усіх її рівнів і ланок, а саме:

• дошкільної освіти як стартової для освіти впродовж життя, починаючи від народження людини;
• початкової освіти, що закладає ключову компетентність – здатність навчатися впродовж життя з максимальною самостійністю;
• базової середньої освіти, що підводить учнів до свідомого та обґрунтованого вибору подальшої освітньої траєкторії – академічної чи професійної;
• профільної середньої освіти як принципово нової за змістом й організацією реалізації освітніх потреб, інтересів, здібностей молодої людини;
• спеціальної освіти, що відповідає найбільш повній та швидкій суспільній інтеграції кожної людини з особливими потребами;
• позашкільної освіти, яка сприяє всебічному особистісному розвитку та соціалізації дітей, учнів, зокрема формуванню громадян-патріотів;
• професійної освіти, що на засадах системної інтеграції з економікою має задовольнити потреби у робітничій кваліфікації особистості;
• вищої освіти, яка має готувати фахівця вищого рівня, дослідника й конкурентоспроможну особистість;
• освіти дорослих, післядипломної освіти, що в сучасному світі прогресу інноваційного типу набувають ключового значення і стають важливою ланкою безперервної освіти.

При цьому  у вихованні молоді важливо забезпечити формування національної ідентичності громадян України.

По-третє, у дослідженнях звернути особливу увагу на супровід освітніх реформ:

• у психологічному супроводі освіти потрібно посилити його експертно-діагностично-корекційну роль на сучасній технологічній основі;
• у кадровому забезпеченні освіти створити ефективні моделі фахової освіти та концепцію соціального статусу педагогів;
• в інформаційному забезпеченні освіти необхідно враховувати істотне урізноманітнення і зростання конкуренції джерел;
• у соціально-психологічному супроводі кількісно й якісно забезпечити вивчення ставлення суспільства та відповідне формування громадської думки та ін.;
• у фінансовій підтримці освіти назрілим є перегляд моделей і оптимізація джерел фінансування різних рівнів і галузей освіти.

Шановні учасники зборів!

Для виконання цих та інших першочергових заходів, що надасть нового імпульсу розвитку національної освіти, підвищить її якість, конкурентоспроможність, динамізм, а отже прискорить входження України в когорту провідних країн світу, необхідно продовжити модернізацію самої НАПН України.

Орієнтиром для цього слугують новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким на перспективу унормовано модель організації наукової сфери України взагалі, академічної науки зокрема, а також оновлений Статут і Стратегія розвитку НАПН України.

Особливо актуальними для вдосконалення діяльності Академії є таке:

По-перше, подальша автономізація і демократизація наукової діяльності з одночасним посиленням відповідальності за її результати та звітність, а також залучення ширшого кола вчених до ухвалення рішень з питань основної діяльності.

По-друге, доповнення базових бюджетних видатків на науку конкурсним грантовим фінансуванням, що сприяє активізації наукових шкіл і колективів, переборенню інерційності окремих учених.

У зв’язку з цим науковим установам необхідно учитися конкурувати за джерела фінансування, а новообраній Президії, відділенням – вдосконалити порядок формування наукової тематики з огляду на підвищення ролі зовнішньої незалежної експертизи із залученням споживачів наукової продукції.  

По-третє,ширшезастосовувати критерії наукометрії до оцінки активності та результативності вчених, наукових організацій, імпакт-фактору фахових видань. При аналізі, оцінюванні та атестації діяльності підвідомчих наукових установ, наукових груп, учених важливо дотримуватися основних положень і принципів відповідного Лейденського маніфесту, опублікованого у 2015 р. наукометристами світу. Загалом у наукових установах має працювати система забезпечення якості наукових досліджень та експериментальних розробок.

По-четверте, посилення вимог до соціально-економічної віддачі результатів наукових досліджень та експериментальних розробок, їх практичного впровадження. Необхідно підвищити рівень значущості наукової продукції, визначення й правоохоронного оформлення майнових і авторських прав на створені об’єкти інтелектуальної власності.   

По-п’яте, заохочення технологізації та комерціалізації наукових здобутків, надання наукових послуг громадянам.

По-шосте, збільшення внеску кожного члена Академії в спільний науковий доробок, підвищення ролі відділень НАПН України як координатора досліджень. 

По-сьоме, подальша інтернаціоналізація наукової діяльності, міжнародна комунікація і співпраця в її здійсненні. Необхідно розширювати участь наукових установ Академії у проектах програм ЄС Еразмус+ та Горизонт 2020.

Шановні колеги!

Новообраний керівний склад Академії, її Президія і відділення, наукові установи, вчені мають повною мірою усвідомлювати нові завдання й умовиїх реалізаціїна сучасному етапі розвитку українського суспільства в контексті загальноцивілізаційного поступу, розуміючи, що ефективна освіта і наука є частиною нашої спільної загальнонаціональної відповідальності.          

Дякую за увагу!