24 березня відбулися Загальні звітно-виборчі збори Національної академії педагогічних наук України, на які було винесено питання «Про діяльність НАПН України у 2016 році та в період 2012–2016 років і завдання подальшого розвитку». 

З основною доповіддю виступив президент НАПН України, академік НАН України і НАПН України  Василь Кремень.

У звітному періоді НАПН України загалом виконала свої інституціональні завдання, науково і методично забезпечуючи функціонування і розвиток національної освітньої сфери, у якій нині навчаються сім млн. здобувачів освіти і працюють понад 1, 5 млн. освітян, наголосив Василь Кремень.

Відповідно до тематичних планів наукових досліджень члени Академії та наукові працівники підвідомчих установ у 2016 р. виконували 243 теми, з яких 75 тем було розпочато, 66 – завершено. За тематичним планом наукових досліджень членів НАПН України, зокрема, здійснювалося 144 теми,за тематичними планами підвідомчих наукових установ – 99, з яких 72 – фундаментальні і 27 – прикладні.

За завершеними у минулому році у підвідомчих установах Академії фундаментальними дослідженнями підготовлено 1,7 тис. найменувань наукової, науково-методичної, навчальної і довідкової продукції.

За результатами завершених у 2016 р. прикладних досліджень – 450 одиниць продукції.

У цілому в 2016 р. члени Академії та вчені підвідомчих установ опубліковали понад 3 тис. праць, з них 74 монографії, 171 підручник і навчальний посібник, 80 методичних посібників і рекомендацій, 21 словник і довідник, 2,6 тис. статей, випущено 129 збірників наукових праць, підготовлено 73 навчальні програми і концепції.

Вчені НАПН України підготували фундаментальну працю – «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні», що охоплює період 1991-2016 рр., і видано до 25-річчя незалежності України. Видання здійснено в україномовному (2016) та англомовному (2017) варіантах.

Учені Академії також постійно беруть участь у підготовці щорічних державних доповідей про стан дітей та молоді в Україні.

У звітному році в аспірантурі навчалось 283 особи, з них 126 – за державним замовленням; у докторантурі – 50 осіб, з них 40 – за державним замовленням. У 16 спеціалізованих учених радах, що діють у 10 підвідомчих установах, за минулий рік захищено 140 дисертаційних робіт: 38 докторських і 102 кандидатських.

Продовжувала всеукраїнську діяльність академічна Міжвідомча рада з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології (голова –  академік О.Я. Савченко). У минулому році розглянуто, надано консультації і рекомендації щодо тематики виконавцям 811 докторських і кандидатських дисертацій, а загалом за п’ять років – понад 7 тисяч. З 2016 р. Міжвідомча рада розглядає тематику дисертаційних досліджень згідно з новим Переліком галузей знань і спеціальностей, за яким здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.  

Освітня діяльність у НАПН України провадилася в Університеті менеджменту освіти, Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти, що забезпечували підвищення кваліфікації (післядипломна освіта) і підготовку фахівців (вища освіта), а Інститут спеціальної педагогіки здійснював підвищення кваліфікації освітян, що працюють з дітьми з особливими потребами.

У 2016 р. розширено участь учених Академії у міжнародних наукових заходах, проектах і програмах Європейського Союзу, Світового банку, ЮНЕСКО, Ради Європи, Американських рад з міжнародної освіти, Представництва DVV International в Україні та інших, а також співпрацю з науковими установами і навчальними закладами кількох країн. Наукові установи НАПН України та окремі вчені здійснюють експертну діяльність та є членами багатьох міжнародних організацій.

Укладено Угоду між ЮНЕСКО та Академією про відкриття на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття».

У 2016 р. сформовано загальноакадемічну Раду молодих учених та відповідні ради в наукових установах, започатковано нові освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії. Відповідно до нового закону про наукову і науково-технічну діяльність осучаснено внутрішні нормативно-правові документи, що регулюють академічну діяльність.

У 2012-2016 рр. відбулося 5 тематичних та 5 звітних зборів НАПН України, а також 8 методологічних семінарів, на яких обговорено й ухвалено інноваційні рішення і рекомендації щодо актуальних проблем розвитку освіти, її наукового і методичного супроводу. Зокрема, на тематичних зборах розглянуто концептуальні засади підвищення економічної ефективності та національної стандартної класифікації освіти, проблеми якості освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін, розвитку професійної освіти, стратегічних пріоритетів розвитку загальноосвітньої школи України, що важливо для реформи освіти, модернізації освітнього законодавства на системній основі.

На академічних методологічних семінарах осмислено питання медіаосвіти, сучасних виховних технологій, компетентнісного підходу в освіті, професійного розвитку особистості, громадянськості української молоді, інтеграції освіти і науки, особистості в умовах кризових викликів сучасності тощо. Проведено 70 засідань Президії, на яких розглянуто близько двох  тисяч питань основної діяльності Академії, зокрема, щодо реалізації законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту» та ін.

Важливим є створення й функціонування Електронної бібліотеки НАПН України.

Наукові працівники НАПН України готували інформаційно-аналітичні матеріали та брали участь у парламентських слуханнях, розширених і виїзних засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, а також засіданнях колегії, інших заходах Міністерства освіти і науки України та Кабінету Міністрів України.

Загалом у 2016 р. та в період 2012-2016 рр. учені Академії здійснювали значну науково-дослідницьку діяльність, але ще більше треба зробити в майбутньому, підкреслив у доповіді президент НАПН України Василь Кремень. В контексті викликів, що стоять перед Україною, стратегії розвитку й діяльності, визначених Президентом України Петром Порошенком і Урядом країни, керівництву і членам Академії, колективам підвідомчих установ необхідно зосередити увагу на реалізації наступних першочергових завдань у найближчій та середньостроковій перспективі.

По-перше, потрібно посилити теоретико-методологічний і науково-методичний внесок у здійснення (у 2017 р. і в періоді до 2020 р.) комплексу пріоритетних дій загальнонаціонального значення.

З-поміж них такі:

• завершення оновлення освітнього законодавства, насамперед, що стосується базового Закону України «Про освіту» та спеціальних освітніх законів;
• розроблення якісного освітнього змісту на компетентнісній основі, що відповідає інноваційному типу прогресу та завданням формування інноваційної людини;
• запровадження ключового освітнього принципу людиноцентризму в освіті, обґрунтування адекватних форм організації освіти, методів і технологій навчання; 
• розроблення концептуальних засад створення на всіх освітніх рівнях систем забезпечення якості освіти, участі у провідних міжнародних порівняльних дослідженнях успішності, зокрема за Програмою міжнародного оцінювання учнів (PISA) у 2018 р.;
• збереження і зміцнення української національної ідентичності в освіті та водночас інтегрування національної освіти в європейський і світовий освітній та науковий простори;
• всебічне наукове обґрунтування змін, що проводяться в освіті.

По-друге, наукові розробки вчених мають забезпечити максимально ефективне використання усіх ресурсів освіти, осучаснення, модернізацію усіх її рівнів і ланок, а саме:

• дошкільної освіти як стартової для освіти впродовж життя, починаючи від народження людини;
• початкової освіти, що закладає ключову компетентність – здатність навчатися впродовж життя з максимальною самостійністю;
• базової середньої освіти, що підводить учнів до свідомого та обґрунтованого вибору подальшої освітньої траєкторії – академічної чи професійної;
• профільної середньої освіти як принципово нової за змістом й організацією реалізації освітніх потреб, інтересів, здібностей молодої людини;
• спеціальної освіти, що відповідає найбільш повній та швидкій суспільній інтеграції кожної людини з особливими потребами;
• позашкільної освіти, яка сприяє всебічному особистісному розвитку та соціалізації дітей, учнів, зокрема формуванню громадян-патріотів;
• професійної освіти, що на засадах системної інтеграції з економікою має задовольнити потреби у робітничій кваліфікації особистості;
• вищої освіти, яка має готувати фахівця вищого рівня, дослідника й конкурентоспроможну особистість;
• освіти дорослих, післядипломної освіти, що в сучасному світі прогресу інноваційного типу набувають ключового значення і стають важливою ланкою безперервної освіти.

При цьому  у вихованні молоді важливо забезпечити формування національної ідентичності громадян України.

По-третє, у дослідженнях звернути особливу увагу на супровід освітніх реформ:

• у психологічному супроводі освіти потрібно посилити його експертно-діагностично-корекційну роль на сучасній технологічній основі;
• у кадровому забезпеченні освіти створити ефективні моделі фахової освіти та концепцію соціального статусу педагогів;
• в інформаційному забезпеченні освіти необхідно враховувати істотне урізноманітнення і зростання конкуренції джерел;
• у соціально-психологічному супроводі кількісно й якісно забезпечити вивчення ставлення суспільства та відповідне формування громадської думки та ін.;
• у фінансовій підтримці освіти назрілим є перегляд моделей і оптимізація джерел фінансування різних рівнів і галузей освіти.

Для виконання цих та інших першочергових заходів, що надасть нового імпульсу розвитку національної освіти, підвищить її якість, конкурентоспроможність, динамізм, а отже, прискорить входження України в когорту провідних країн світу, необхідно продовжити модернізацію самої НАПН України. Орієнтиром для цього слугують новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким на перспективу унормовано модель організації наукової сфери України взагалі, академічної науки зокрема, а також оновлений Статут і Стратегія розвитку НАПН України, підкреслив президент НАПН України Василь Кремень.

В обговоренні доповіді взяли участь, зокрема, заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей, віце-президент НАН України Сергій Пирожков, директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Валентина Радкевич, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Лариса Лук’янова, директор Інституту вищої освіти НАПН України Світлана Калашнікова, заступник директора Інституту педагогіки НАПН України Тетяна Засєкіна, заступник директора Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України Олег Кокун. Роботу Академії визнано як задовільну.

На зборах відбулися вибори керівників і академіків-секретарів Національної академії педагогічних наук України. 

Президентом НАПН України обрано  Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України, академіка НАПН України;

першим віце-президентом – Володимира Іларіоновича Лугового, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України;

віце-президентом – Олега Михайловича Топузова, доктора педагогічних наук, професора, член-кореспондента НАПН України;

академіком-секретарем відділення загальної педагогіки та філософії освіти – Світлану Олександрівну Сисоєву, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України;

академіком-секретарем відділення психології, вікової фізіології та дефектології – Сергія Дмитровича Максименка, доктора психологічних наук, професора, академіка НАПН України;

академіком-секретарем відділення загальної середньої освіти – Олександра Івановича Ляшенка, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України;

академіком-секретарем відділення професійної освіти і освіти дорослих – Неллю Григорівну Ничкало, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України;

академіком-секретарем відділення вищої освіти – Петра Юрійовича Сауха, доктора філософських наук, професора, член-кореспондента НАПН України.

БЕРЕЗІВСЬКУ Ларису Дмитрівну – директора Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України;

БЕХА Івана Дмитровича – директора Інституту проблем виховання НАПН України, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

БИКОВА Валерія Юхимовича – директора Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, доктора технічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ДІЧЕК Наталію Петрівну – завідувача відділу історії педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора (рекомендована зборами колективу Інституту);

ДОВГОГО Станіслава Олексійовича – президента Малої академії наук України, доктора фізико-математичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ЗАГІРНЯКА Михайла Васильовича – ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, доктора технічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ЗАСЕНКА В’ячеслава Васильовича – директора Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

КАЛАШНІКОВУ Світлану Андріївну – директора Інституту вищої освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора;

КАМИШИНА Володимира Вікторовича – директора Інституту обдарованої дитини НАПН України, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента НАПН України;

КОЦУРА Віктора Петровича – ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доктора історичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

КУРИЛА Віталія Семеновича – народного депутата України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ЛУК’ЯНОВУ Ларису Борисівну – директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, член-кореспондента НАПН України;

ОГНЕВ’ЮКА Віктора Олександровича – ректора Київського університету імені Бориса Грінченка, доктора філософських наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ОЛІЙНИКА Віктора Васильовича – ректора ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ОЛІЙНИКА Ярослава Богдановича – декана Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора економічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ПАНКА Віталія Григоровича – директора Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, доктора психологічних наук, професора;

РАДКЕВИЧ Валентину Олександрівну – директора Інституту професійно-технічноїосвіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

САВЧЕНКО Олександру Яківну – головного наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

СЛЮСАРЕВСЬКОГО Миколу Миколайовича – директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидата психологічних наук, член-кореспондента НАПН України;

ЧЕБИКІНА Олексія Яковича – ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України;

ШУТА Миколу Івановича – завідувача кафедри Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктора фізико-математичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України.